16.1.4. Міжнародна економічна інтеграція: сутність, функції та особливості

Міжнародна економічна інтеграція - процес зближення та об'єднання економік різних країн в єдиний господарський комплекс на основі поглиб-лення стійких взаємозв'язків у виробництві і розподілі праці, взаємодії від-творювальних структур на різних рівнях національних господарств, що зу­мовлює зближення згідно з міждержавними угодами господарських меха­нізмів і узгоджене регулювання міждержавними органами [1, с. 598].

Міжнародна економічна інтеграція – процес зближення та взаємопроникнення національних господарств групи країн, спрямованих на створення єдиного господарського механізму [2, с. 477].

Інтеграція має наступні рівні:

1) взаємодія на рівні підприємств та організацій (створення транснаціональних корпорацій);

2) взаємодія на рівні держав, партій та організацій, соціальних груп, окремих громадян різних країн;

3) інтеграційне угруповання як результат міжнародного об’єднання.

Еволю­ція міжнародної економічної інтеграції відбувалася у кілька ета­пів. Кожен етап інтеграції має свої особливості (табл.).

Таблиця

Етапи розвитку міжнародної економічної інтеграції

Назва етапу	Зміст етапу
Преференційні торговельні угоди	Перший етап регіонально­го інтеграційного процесу. Його характеризує особливий пільго­вий економічний режим, наданий однією державою іншій без поширення його на треті країни, або між уже існуючими інтегра­ційними об’єднаннями і окремою країною чи групою країн: знижки (відміни) стосовно митних зборів на імпортовані товари, пільгове кредитування і страхування зов­нішньоторговельних операцій, спеціальний валютний режим, фі­нансова і технічна допомога.
Зона вільної торгівлі	Передбачає добровільну відмову краї­ни від захисту своїх національних ринків тільки у відносинах зі своїми партнерами по об’єднанню і збереження національних митних тарифів у відносинах з іншими країнами.
Митний союз	Вільне переміщення товарів та послуг усередині угруповання доповнює єдиний митний тариф щодо третіх країн.
Спільний ринок	Ліквідовуються бар’єри між країнами у взаємній торгівлі для переміщення робочої сили, капіталу, технологій.
Економічний і валютний союз	Передбачає на додачу всіх вищеперелічених заходів проведення державами-учасниками єдиної економічної політики.
Політичний союз	Передбачає перетворення зрілого єдиного ринкового простору на цілісний господарсько-політичний організм.

Загальна особливість цих етапів полягає в тому, що між краї­нами, які вступили у той чи інший етап інтеграції, ліквідуються певні (залежно від рівня їх розвитку) економічні бар’єри. Внаслі­док цього у межах інтеграційного об’єднання формується віднос­но замкнутий ринковий простір. Під дією ринкових регуляторів (цін, відсотків тощо) у ньому виникає ефективніша територіальна і галузева структура виробництва. Це забезпечує країнам-учасницям суттєву перевагу, оскільки зростає продуктивність праці, зникає необхідність у витратах на митний контроль за зовнішньо­економічними операціями [1, c.600].

Сьогодні у світі нараховується близько 20 економічних угруповань. Серед них виділяють:

- у Західній Європі – Європейський союз (ЄС) і Європейську асоціацію вільної торгівлі (ЄАВТ) [3];

- у Північній Америці – Північноамериканську угоду про вільну торгівлю (НАФТА) [4];

- в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні – Тихоокеанське економічне співтовариство (АТЕС) [5].

У процесі інтеграції окремі групи країн створюють одна одній більш сприятливі умови у внутрірегіональній торгівлі, на­данні послуг, переміщенні факторів виробництва і загалом стиму­люють розвиток міжнародних економічних відносин у рамках ін­теграційних об'єднань.

Учасники інтеграційного процесу здійснюють глибший поділ праці, інтенсивніше обмінюються товарами, послугами, капітала­ми і робочою силою.