Т. 4.: Філософія свідомості

Мета: ознайомити студентів з поняттям, природою та ґенезою свідомості. Розглянути біологічні та соціальні чинники формування свідомості. З’ясувати відмінності між психічним та ідеальним, свідомістю і самосвідомістю. Засвоїти поняття про властивості а структуру свідомості, зв’язок свідомості та інтуїції, мовлення, мови та метамови.

Основні поняття: свідомість, душа, психіка, акти свідомості, ідеальність свідомості, темпоральність свідомості, самосвідомість, інтенціональність свідомості, несвідоме, надсвідоме, колективне несвідоме, рефлексія, ментальність, відображення, суспільна свідомість, мова.

План лекції:

1. Філософське розуміння феномену свідомості.

2. Пролема виникнення свідомості.

3. Властивості свідомості та її структура.

4. Самосвідомість людини.

Семінар: Проблема свідомості в філософії:

1. Свідомість як філософська категорія, культурний і суспільний феномен.

2. Біологічні передумови та соціальні чинники виникнення і розвитку свідомості.

3. Свідомість і форми психічної діяльності. Психічне та ідеальне.

4. Структура свідомості: компонентний та рівневий вияви.

Методичні рекомендації до семінарського заняття:

1. Поясніть, чому феномен свідомості є одним з самих проблемних в філософії. Це пов’язано з неможливістю його зафіксувати. Для розрізнення свідомості та психіки, мислення й розуму їх варто розрізняти. Свідомість – це вища здатність психіки, в якій дійсність відображається у формах культури. Тобто свідомість – це культурне і суспільне явище. Студент має пояснити, яким чином свідомість пов’язана з культурою та суспільством. Але, окрім цього, варто не забувати, що центром свідомості є людське Я. Саме навколо нього відбуваються усі свідомі процеси психіки. Я є активним суб’єктом волі, переживань, розуміння. Предметним середовищем реалізації свідомості є світ. В цілому феномен свідомості складається з активного Я спрямованого на світ (і саму себе) через символічні форми культури (мову, поняття, символи, речі, образи).

2. Окремо необхідно пояснити проблему виникнення свідомості. Для цього корисно пошукати відмінності у свідомості людини, психіці тварини та електронних процесах комп’ютера. Найперше – виявилося, що мозок людини може розвиватися під впливом не лише біологічних, але й соціальних факторів. Зокрема в родовому суспільстві через протиставлення «Ми» і «Ти» формувалося «Я» – основа свідомості. Рушієм розвитку мозку, родових відносин стали мова і праця. Разом вони спонукали розвиток культури – системи символів, речей, відношень, значень, понять, які утворили принципово нову, штучну, неприродну реальність культури.

3. Потрібно розрізняти психіку і свідомість. Психіка набагато ширша за свідомість, адже включає в себе несвідоме. Якщо психіка – це здатність чуттєво сприймати і емоційно реагувати на світ, то свідомість можлива коли є Я, яке виступає центром усіх психічних актів. Сучасна феноменологія розглядає свідомість як неперервний потік переживань, що складається з актів – сприймання, міркування, пригадування, хотіння, оцінювання, розуміння, пам’яті, тощо. Ті з них які проходять у світлі Я є свідомими, а ті, що виходять зі сфери світла Я є несвідомими. Було б помилкою редукувати свідомість лише до мислення, свідомими актами є і воління і емоційне переживання. Окремо постає проблема співвідношення психічного та ідеального. Ідеальне, як сфера смислів та цінностей виступає предметом спрямованості свідомості.

4. Необхідно зрозуміти, що свідомість має структуру. Компонентна структура охоплює: 1) знання, 2) цінності, інтереси, емоції, потреби, 3) програми. Знання, що утворюють когнітивну сферу свідомості, відтворюють наявне буття. Цей структурний рівень представлений відчуттями, сприйманнями, уявленнями, поняттями, судженнями. Цінності, потреби, інтереси, емоції, що створюють мотиваційно-вольову сферу, відкривають буття в його незавершеності. Програми, проекти, що демонструють нормативно-проективну сферу, виявляють здатність буття до змін. З інших курсів студент вже має уяву про рівневу структуру свідомості: несвідоме, свідоме, передсвідоме. У З.Фрейда несвідомим (Воно) є інстинкти, бажання, лібідо. Свідомим (Я) є активний суб’єкт, який володіє здатністю самоусвідомлення. Передсвідомим (Над-Я) є сфера своєрідних соціальних фільтрів (совість, ідеали, традиції, цінності, заборони, тощо). Необхідно пояснити, чим індивідуальне несвідоме відрізняється від колективного несвідомого, про яке писав К.Г.Юнг. Останнє є відображенням досвіду попередніх поколінь, загальнолюдські прообрази-архетипи. На архетипах ґрунтуються сновидіння, міфи, символіка художніх творів.