Тема 19. Процесуальне право та його характеристика

Семінар

План семінарського заняття

1. Поняття та ознаки юридичного процесу. Види юридичного процесу.

2. Характеристика стадій юридичного процесу.

3.Система процесуального права та її співвідношення з системою процесуального законодавства.

4. Основні ознаки норм процесуального права.

Юридичний процес – це врегульований процесуальними нормами порядок діяльності компетентних державних органів, що полягає в підготовці, прийнятті і додокументальному закріплені юридичних рішень загального та індивідуального характеру.

В сучасній юридичній літературі, як правило, класифікують юридичний процес на такі види : установчий, правотворчий, правозастосовчий, судовий і контрольний. Існує думка щодо необхідності виділення інтерпретаційного процесу, тобто процесу тлумачення норм права. Також юридичний процес поділяють за галузевою ознакою: адміністративний, цивільний, господарський та кримінальний.

Принципи юридичного процесу являють собою основні ідеї, вихідні засади його формування, розвитку і функціонування.

Стадія юридичного процесу — це сукупність взаємопов'язаних дій вста­новлених процесуальними нормами. Кожний вид юридичного процесу складається з певної кількості етапів. Так, наприклад, процес правотворчості включає: 1) дослідження, аналіз суспільних явищ і процесів, виявлення об'єктивної потреби у правовій регла­ментації; 2) визначення суб'єкта уповноваженого прийняти правове рішення; 3) прийняття рішен­ня про підготовку проекта правового акта і т.д.

Система процесуального права - це відносно самостійна від системи матеріального права, об'єктивно зумовлена, збалансована і внутрішньо несуперечлива сукупність процесуальних норм, що диференціюються на галузі, інститути і норми.

Процесуальне законодавство складає окрему, самостійну галузь, яка регулює порядок діяльності органів розслідування, прокуратури та суду. В залежності від того в якій галузі було вчинено правопорушення, виділяють різні підрозділи процесуального законодавства (наприклад: кримінальне, цивільне, господарське).

Норма процесуального права — норма, що встановлює оптимальний порядок застосування норм матеріального права: містить правило, на підставі якого можливо вирішення справи по суті. Призначення процесуальної норми — встановити процедуру, що визначає здійснення прав або виконання обов'язків, закріплених у матеріальних нормах; сприяти досягненню резуль­тату, передбаченого нормою матеріального права. Норми процесуального права відрізняються від норм матеріального права: змістом, який виражається у своірідністі їх розпоряджень; особливостями адресата; структурою побудови.

Самостійна робота

Співвідношення матеріального і процесуального права.

Процесуальне і матеріальне право спів­відносяться як форма і зміст. Норми всіх галузей права спрямовані на регулювання суспільних відносин та на їх захист від протиправних дій. Встановлюючи пра­вові норми, держава одночасно визначає форми їх здійснення. Мате­ріальні норми містять в собі самі правила поведінки. Але для їх ефек­тивної реалізації необхідні особливі правові норми, що за своїм ха­рактером відрізняються від матеріальних розпоряджень й іменуються процесуальними. Процесуальні правові норми служать формою реалізації норм матеріального права. Особливості процесуального права визначаються потребами організації процесу реалізації норм матеріального права. Так предметом правового регулювання процесуальних норм виступають суспільні відносини, що виникають у процесі реалізації норм матері­ального права.

Індивідуальна робота

Правозастосовчий процес та його характеристика

В Україні процесуальні норми, які встановлюють порядок застосування матеріальних норм, складають цілі галузі законодавства, наприклад, криміналь­но-процесуальне, цивільно-процесуальне тощо. Це пов'язано з тим, що саме у порядку правозастосування здійснюється основна функ­ція держави — охорона і забезпечення права, а також засто­сування державного примусу. Притягнення державою су­б'єкта суспільства до певного виду відповідальності має на­слідком обмеження його у відповідних правах і свободах, тому державний примус по­винен застосовуватись лише уповноваженим органом, дію­чим суворо у межах закону, на підставі закону та відпо­відно до встановленого процесуального порядку. Враховуючи вище викладене саме юридичний процес застосування правових норм є найбільш врегульованим та деталізованим у де­мократичному суспільстві.

Питання для самоконтролю

1. Які критерії використовуються для класифікації юридичного процесу?

2. В чому полягає співвідношення матеріального і процесуального права?

3. Які види юридичного процесу існують в Україні?

4. Які існують стадії юридичного процесу і від чого вони залежать?

5. Чим відрізняються норми матеріального і норми процесуального права?

6. Які принципи юридичного процесу?

7. Визначіть поняття «система процесуального права» та «система процесуального законодавства»