Тема 6. Функції держави

Ключові поняття та терміни: Поняття функцій держави. Ознаки функцій держави. Класифікація функцій держави: внутрішні, зовнішні, постійні, тимчасові, основні, похідні. Форми і методи здійснення функцій держави.

В зазначеній темі слід звернути увагу на те, що основні напрями діяльності держави, в яких знаходять свій вираз її сутність, завдання і цілі, називають функціями держави. У вітчизняних і зарубіжних наукових джерелах зустрічаються різні варіанти визначення і характеристики функцій держави.

Найбільш суттєвими ознаками функцій держави є:

• функції держави виражають і предметно конкретизують соціальну і політико-правову сутність держави;

• у функціях втілюється і розкривається роль держави як суб'єкта політичної системи, реалізується різнобічна практична державна діяльність усередині країни і на міжнародній арені;

• функції держави охоплюють її діяльність в цілому (на відміну від функцій окремих державних і недержавних органів). Загальнообов'язковий характер функцій держави закріплюється в понятті державного суверенітету, що витікає з прерогативи державної влади перед всією рештою видів влади;

• функції держави носять комплексний, узагальнюючий характер. На їх зміст і характер реалізації роблять істотний вплив особливості і закономірності історичного розвитку, динаміка соціально-економічних, політичних і духовних перетворень в житті суспільства.

Основними юридичними формами здійснення функцій сучасної держави є правотворчість, виконавчо-розпорядча і правоохоронна діяльність. Вся функціональна діяльність держави направлена на досягнення глобальної мети: забезпечення виживання людини як біологічного і соціального виду.

Таким чином, функції держави — це основні напрями діяльності, в яких виражається і конкретизується її станово-класова і загальнолюдська сутність і які, будучи об'єктивно обумовленими потребами об’єднаних політико-правовими відносинами людей, задаються характером історично визначеного суспільства.

У зв'язку з тим, що держава виконує безліч різних функцій, виникає необхідність їх наукової класифікації. В юридичні теорії обґрунтовуються різні підходи до проблеми класифікації функцій держави.

Найбільш часто зустрічаються спроби класифікувати функції держави залежно від того, в якій сфері – внутрішньодержавній або міжнародній - вони здійснюються. Згідно даному критерію функції поділяються на внутрішні і зовнішні.

Внутрішні функції держави – це напрями діяльності держави, що здійснюються в межах її території і в яких знаходить свій вираз її внутрішня політика.

Серед основних внутрішніх функцій держави як правило виділяють:

• політична функція, що включає напрями державної діяльності по забезпеченню непорушності державного ладу організації і функціонуванню органів державної влади;

• економічна функція, що містить характеристику місця і ролі держави в системі економічного розвитку, визначаючи межі втручання держави в процес управління економікою;

• соціальна функція в самому загальному вигляді може розглядатися як напрям діяльності держави по створенню умов для певного способу життя членів суспільства;

• екологічна – охорона і забезпечення раціонального використання природних ресурсів; забезпечення екологічної безпеки суспільства;

• культурна – забезпечення консолідації нації, формування загальної для всієї країни культури і сприяння розвитку культури всіх народів, що проживають на території держави; охорона культурної спадщини;

• правоохоронна – контроль за неухильним дотриманням Конституції і законів, встановлення і притягнення до юридичної відповідальності винних у їх порушеннях і т.д.

Зовнішні функції – діяльність держави, що здійснюється за межами її території, у взаємовідносинах з іншими державами та міжнародними організаціями в яких знаходить своє втілення зовнішня політика держави. При цьому слід виділити функцію захисту державного суверенітету і функцію міждержавної співпраці.

Серед основних зовнішніх функцій держави як правило виділяють:

• оборона держави, яка полягає у захисті економічними, дипломатичними та воєнними засобами її суверенітету і території;

• зовнішньоекономічна – встановлення і здійснення торгово-економічних відносин з іноземними державами та їх об’єднаннями;

• дипломатична – встановлення і підтримання дипломатичних відносин з іноземними державами;

• гуманітарна – встановлення і розвиток культурних зв’язків з іншими державами; підтримка розвитку національної культури співвітчизників, які проживають в інших країнах;

• інформаційна – участь у розвитку світового інформаційного простору з метою забезпечення вільного обміну інформацією;

• підтримка міжнародного миру та світового правопорядку – запобігання виникненню міжнаціональних і міждержавних конфліктів та участь в їх урегулюванні; боротьба з міжнародним тероризмом.

Розглядаючи діяльність держави, направлену на захист державного суверенітету, слід зазначити, що, перш за все, це захист суверенітету, шляхом протидії зовнішнім спробам порушити територіальну цілісність, політичну або економічну самостійність держави.

Функція міжнародної співпраці розглядається як процес договірних відносин між державами в цілях отримання певних, позитивних результатів. На договірних відносинах ґрунтуються економічні, політичні, соціально-культурні, військові, спортивні зв'язки. Важливою особливістю реалізації даного виду функцій держави є участь в інтеграційному процесі держав з різними політико-правовими системами.

Залежно від часу здійснення виділяються постійні і тимчасові функції держави.

Постійні функції держави не обмежені в часі і, як правило, здійснюються державою протягом всього періоду свого існування. До постійних функцій відносяться функції міжнародної співпраці і захисту державного суверенітету, оборони держави, охорони правопорядку і т.д.

Тимчасові функції здійснюються державою впродовж певного періоду.

Ряд авторів як критерій класифікації функцій держави виділяють принцип соціально-політичної значущості, за цією ознакою розрізняються основні і похідні функції.

Основні функції - це найбільш загальні, найважливіші напрями діяльності держави по здійсненню корінних стратегічних цілей і задач, що стоять перед нею в певний історичний період.

Похідні функції розглядаються як структурні частини основних функцій і, внаслідок цього, є більш вузькими і конкретними напрямами державної діяльності.

Від функцій держави слід відмежовувати функції державних органів. Останні характеризують діяльність, направлену на досягнення тих же цілей і задач, що стоять перед державою в цілому. Проте, будучи лише частиною державного механізму, вони не в змозі повністю розв'язати виникаючі проблеми.

Розрізняються правові і організаційні форми реалізації функцій держави. В правових формах відображаються зв'язок держави і права, обов'язок держави діяти при виконанні своїх функцій на основі права і в рамках закону. Крім того, правові форми реалізації функцій показують, як державні органи і посадовці працюють, які юридичні дії вони скоюють. Зазвичай виділяють три правові форми здійснення функцій держави - правотворчу, правозастосовчу і правоохоронну.

Правотворча діяльність - це підготовка і видання нормативно-правових актів, без яких реалізація інших функцій держави практично неможлива.

Від правозастосовчої діяльності залежить, чи будуть закони і інші нормативні акти реалізовані або вони залишаться лише побажаннями законодавця. Це повсякденна робота по вирішенню різноманітних питань управлінського характеру, для виконання якої виконавчо-розпорядчі органи видають відповідні акти, контролюють виконання обов'язків виконавцями і ін.

Правоохоронна діяльність — це діяльність держави по охороні правопорядку, що включає вживання заходів по попередженню правопорушень, вирішенню юридичних конфліктів, залученню до юридичної відповідальності і т.д.

Організаційні охоплюють великий об'єм організаційно-підготовчої роботи в процесі здійснення функцій держави. Така діяльність є необхідною для реалізації функцій держави. Разом з тим, вона не пов'язана з юридично значущими діями, що спричиняють за собою правові наслідки. Це, наприклад, підготовча робота по збору, оформленню і вивченню різної інформації при вирішенні юридичної справи, ознайомлення з листами і заявами громадян і т.п. Так, до організаційних форм належать:

• організаційно-регламентуюча – оперативна повсякденна організаційна робота, спрямована на вирішення конкретних завдань, техніко-організаційне забезпечення функціонування різних ланок державного механізму;

• організаційно-господарська – поточна господарська робота з матеріального забезпечення виконання різних державних функцій;

• організаційно-ідеологічна – повсякденна роз’яснювальна, виховна робота, спрямована на ідеологічне забезпечення виконання тих чи інших функцій держави.

Методи здійснення функцій держави достатньо багатоманітні. Так, виконуючи охоронну функцію, держава використовує методи переконання і примусу, для реалізації економічної функції необхідний цілий набір економічних методів - прогнозування, планування, пільгове кредитування і інвестування, державні субсидії, захист споживачів і ін.

Література

1. Теорія держави і права: Підручник/ За ред. С.Л.Лисенкова.-К.:Юрінком Інтер, 2005.-447с

2. Скакун О.Ф. Теорія держави і права. Академічний курс: Підручник.- Харків, 2007.

3. Теорія держави і права. Академічний курс: Підручник/ За ред.. О.В.Зайчука, Н.М.Оніщенко.- К.: Хрінком Інтер, 2006.- 688с

4. Теория государства и права/ Под ред. В.М.Корельского и В.Д.Перевалова.- М., 2002

5. Рабінович П., Лобода Ю. Соціальна сутність держави: теоретико-методологічні аспекти дослідження // Право України.- 2001.- №8