Тема 4. Грошовий ринок.

1. Суть і структура грошового ринку.

2.Суть та види цінних паперів.

3. Ринок цінних паперів. Фондова біржа.

Грошовий ринок - це сукупність механізмів, за допомогою яких здійснюється акумулювання та перерозподіл грошових коштів.

Основними суб’єктами грошового ринку є позичальники, інвестори та фінансові посередники. Разом вони складають інституціональну структуру грошового ринку.

Розрізняють два канали переміщення тимчасово вільних коштів:

канал прямого фінансування: грошові кошти переміщуються безпосередньо від інвестора до позичальника. Цей канал має два різновиди :

капітальне фінансування - гроші переміщуються від інвесторів до позичальників в обмін на свідоцтво про майнову участь у капіталі позичальника;

канал позичка - грошові кошти переміщуються безпосередньо від інвестора до позичальника в обмін на боргове зобов'язання повернути через певний строк визначену суму боргу.

Канал опосередкованого фінансування: кошти від інвесторів до позичальників переміщуються через фінансових посередників, які отримують певний прибуток від здійснення даної операції.

Грошовий ринок можна поділити за такими критеріями:

1) залежно від фінансового інструмента:

ринок позичок (банківський, кредитний) - інструментом цього ринку є кредитний договір;

ринок цінних паперів (фондовий) - інструментом є цінні папери;

валютний ринок - інструментом є іноземна валюта;

2) залежно від строку та призначення інструментів:

ринок грошей - обслуговує короткострокові угоди по формуванню оборотного капіталу;

ринок капіталів - призначений для обслуговування руху основного капіталу.

Головною функцією грошового ринку є балансування попиту і пропозиції грошей і формування ринкового рівня процента як ціни грошей.

Грошовий попит - це потреба економічних суб'єктів у готівкових і безготівкових грошах на певний момент часу.

Основні чинники, які впливають на величину грошового попиту:

реальний доход: підвищення рівня доходу(реального ВВП) потребує додаткової кількості грошей, тобто попит на гроші зростає;

рівень цін: підвищення рівня цін збільшує потребу в грошах;

рівень відсоткової ставки: чим вищою буде відсоткова ставка, тим нижчим буде попит на гроші.

Пропозиція грошей - це процес утворення додаткових платіжних засобів. Існує два основних механізми поповнення грошової маси:

емісія грошей;

кредитна емісія.

Кредитна емісія - це процес утворення комерційними банками додаткових грошей шляхом кредитування(табл. 5.1).

Таблиця 5.1

Процес кредитної емісії

Банки	Депозити	Банківські Резерви	Кредити
Перший банк Другий банк Третій банк -//- Десятий банк Сума решти банків Усього	1000,0 900,0 810,0 6513,2 3486,8 10000,0	100,0 90,0 81,0 38,7 348,7 1000,0	900,0 810,0 729,0 3138,1 9000,0

Як видно з таблиці 5.1, банки створили нові депозити, що в 10 разів перевищують початковий вклад. Це число називають ефектом кредитного мультиплікатора.

Цінні папери - це свідоцтва про участь їх власників у капіталі акціонерного товариства або наданні позики.

Цінні папери передбачають зобов'язання емітентів сплачувати їх власникам доходи у вигляді дивідендів або процентів.

У юридичному розумінні цінні папери - це тимчасове право, яке засвідчується певним документом і реалізується у порядку вказаному у цьому документі.

В обіг випускається (емітується) велика кількість видів різноманітних цінних паперів, які можна поділити на три види:

акції;

облігації;

похідні від них(вторинні) цінні папери(деривативи).

Акція - це цінний папір без встановленого строку обігу, який засвідчує майнову участь власника у капіталі акціонерного товариства.

Власники акцій стають пайовиками акціонерного товариства, тобто його співвласниками, тому вони не можуть вимагати від товариства повернення вкладених коштів. Проте вони можуть продати акції, але у цьому випадку вони втрачають право співвласника.

Власники акції, як співвласники товариства мають право на одержання частини доходу акціонерного товариства пропорційно своїй участі в ньому, а також мають право на участь у розподілі майна акціонерного товариства при його ліквідації.

Дохід, який одержує акціонер по акції, називають дивідендом.

Окрім дивідендів власники акцій можуть одержати доход у вигляді курсової різниці, якщо вони продають акції дорожче, ніж купили.

Акції, що випускаються в обіг, класифікуються за такими ознаками:

1) за характером розпорядження:

іменні акції - реєструються в акціонерних книгах корпорацій на ім’я власника. Передача їх іншій особі вимагає дозволу правління акціонерного товариства;

акції на пред’явника - емітуються без зазначення власника і продаються на ринку.

2)Залежно від порядку виплати дивідендів і права участі в управлінні корпорацією:

привілейовані;

прості.

Привілейовані акції надають їх власникові певні переваги порівняно з власниками простих акцій:

1) встановлюється фіксований дивіденд, який виплачується раніше, ніж власнику простої акції;

2) під час ліквідації акціонерного товариства в першу чергу задовольняються претензії власників привілейованих акції.

Проста акція є більш ризиковою, але по ній можна отримати більший доход.

Курс акції(Ка) визначається за такою формулою:

Ка = Дивіденд / Позичковий відсоток.

Облігація - це свідоцтво про надання позики, яке дає право на одержання, як правило, щорічного доходу у вигляді процента.

На відміну від акцій, після закінчення визначеного строку облігації підлягають викупу.

Класифікація облігацій:

1. За характером розпорядження:

іменні;

на пред’явника.

2. Залежно від емітента:

державні;

корпоративні.

3. За строками:

поточні (на строк від декількох тижнів до 1 року);

короткострокові (від 1 до 3 років);

середньострокові (3 -10 років);

довгострокові ( більше 10 років).

4. Згідно із способом виплати доходів:

лотерейні (виграшні);

процентні;

з виплатою доходів на дисконтній основі.

5. Залежно від характеру забезпечення:

заставні;

беззаставні.

6.За порядком погашення:

з правом дострокового відкликання;

без такого права.

Формула для визначення курсу облігації(Ко) має такий вигляд:

Ко=С(1+nq)/(1+np),

де:

С - номінальна вартість облігації;

n - кількість років, що залишились до погашення облігації,

q - рівень відсоткової ставки по облігації,

р - рівень позичкового відсотка.

Ринок цінних паперів - це специфічна сфера ринкових відносин, де об’єктом операцій є цінні папери.

На ринку цінних паперів здійснюється емісія, купівля-продаж цінних паперів, формується ціна на них, утворюються попит і пропозиція.

Суб'єктами операцій на ринку цінних паперів є емітенти цінних паперів, інвестори (покупці) та посередники при укладенні угод.

У ролі емітентів виступають компанії та держава у особі уряду та місцевих органів управління.

Інвесторами є як юридичні, так і фізичні особи.

Посередники на ринку цінних паперів поділяються на брокерів та дилерів.

Брокери зводять продавця з покупцем, одержуючи за посередництво комісійну винагороду.

Дилер купує цінні папери від свого імені та за свій рахунок з метою їх перепродажу.

Залежно від стадії обігу цінних паперів розрізняють:

первинний ринок цінних паперів;

вторинний ринок цінних паперів.

Первинний ринок цінних паперів - це ринок, на якому розміщуються вперше випущені цінні папери (відбувається мобілізація капіталів корпораціями та державою).

Розміщення цінних паперів на ринку може здійснюватися в такі способи: 1) безпосередньо їх емітентом;

2) через посередників;

3) на аукціонах.

Вторинний ринок цінних паперів - це ринок, де продаються та купуються раніше випущені цінні папери, тобто відбувається зміна їх власників. З точки зору організації вторинний ринок поділяється на:

позабіржовий (вуличний);

біржовий (фондова біржа).

Фондова біржа - це ринок, який регулярно функціонує і на якому здійснюється торгівля цінними паперами.

Найважливішою функцією фондової біржі є те, що вона збільшує ліквідність цінних паперів. Завдяки їй інвестори одержують можливість відносно легко перетворювати цінні папери на гроші. Таким чином фондова біржа розширює межі використання тимчасово вільних коштів.

Однією з функцій фондової біржі є реєстрація курсів цінних паперів і їх публікація. Крім середніх курсів цінних паперів публікуються також середні курси акцій певних груп компаній. Серед найвідоміших з них - індекс Доу-Джонса, індекс Ніккей і т.д.