68. Сутність, структура та динаміка доходів і видатків держ.Бюджету

Доходи бюджету — це частина централізованих фін ресурсів, що вилучаються у фіз і юр осіб та акумулюються державою для виконання властивих їй функцій. Вони відображають ек відносини між державою та юр і фіз особами в процесі формування доходів фін ресурсів, які надходять у розпорядження органів держ влади і держ управління.

Доходи бюдж. класиф.: 1) податкові надходження; 2) неподаткові надходження; 3) доходи від операцій з капіталом; 4) трансферти.

Податковими надходж. визнаються встановлені законами України про оподаткування загальнодержавні податки і збори (обов'язкові платежі) та місцеві податки і збори (обов'язкові платежі).

Неподатковими надходж. визнаються: 1) доходи від власності та підприємницької діяльності; 2) адміністративні збори та платежі, доходи від некомерційної госп. діяльності; 3) інші неподаткові надходж..

Трансферти - кошти, одержані від інших органів державної влади, органів влади АРК, органів місцевого самовряд., інших держав або міжнар. організацій на безоплатній та безповоротній основі.

В останні роки підвищується роль неподаткових джерел формування Державного бюджету, зокрема, надходжень коштів від приватизації державного майна, рентної плати за нафту і природний газ, що видобуваються в Україні, різниці в цінах за природний газ, відрахувань від плати за транзит природного газу через територію України та інших.

Видатки бюдж. - кошти, що спрямов. на здійснення програм та заходів, передбачених відповідним бюдж., за винятком коштів на погашення основної суми боргу та повернення надмірусплачених до бюдж. сум.

Видатки та кредитування бюджету класиф. за: 1) бюджетними програмами (програмна класиф.); 2) ознакою головного розпорядника бюджетних коштів (відомча класиф.); 3)функціями, з виконанням яких пов'язані видатки та кредитування бюджету (функціональна класиф.); 4)виділяють також за ек. характеристикою операцій, при проведенні яких здійснюються ці видатки (економічна класиф.)

Деталізація функц. класиф.:1) розділи, в яких визнач. видатки бюджетів на здійснення відповідно загальних функцій держави, АРК чи місц. самовряд.; 2) підрозділи та групи, в яких конкретизуються напрями бюдж. коштів на здійснення відповідно функцій держави, АРК чи місц. самовряд.. За ек. класиф.: поточні та капітальні видатки та кредитування за вирахуванням погашення, склад яких визначається Міністром фін України. Відомча класиф. визначає перелік головних розпорядників бюдж. коштів. Програмна класиф. застосовується при формуванні бюдж. за програмно-цільовим методом. Видатки ДБ України включають бюджетні призначення, встановлені законом про ДБ України на конкретні цілі, що пов'язані з реалізацією держ програм.

69. Суть та ознаки програмно-цільового методу планування видатків бюджету

Ідея ПЦМ полягає у тому, щоб зосереджувати увагу не тільки на можливостях бюджету, а й на тому як найефективніше їх використати з метою отримання конкретних результатів.

Особливістю ПЦМ є формув бюджету за програмами, зосередження на результатах, стратегіч підхід у плануванні, посиленні відповідал при викон програм, обґрунтов та аналіз прийнятих бюдж рішень, прозорість у витрачанні бюджетних коштів.

Метою запровадж ПЦМ у бюдж процесі є встановлення безпосеред зв’язку між виділенням бюдж коштів та результатами їх використання.

Запровадження ПЦМ у бюджетному процесі спрямоване на:

- забезпечення прозорості бюджетного процесу,

- забезпечення за результатами виконання бюджету здійснення оцінки діяльності учасників бюджетного процесу

- упорядкування організації діяльності головного розпорядника бюджетних коштів щодо формування

- посил відповідал голов розпорядн бюдж коштів за дотрим відповідності бюдж програм визначеній меті

- підвищення якості розроблення бюджетної політики, ефективності розподілу і використання бюджетних коштів.

ПЦМ є інструментом, що забезпечує планування бюджету на середньострокову перспективу та перехід від контролю за цільовим використанням бюджетних коштів до контролю за фактичними результатами реалізації бюджетної програми.

При застосуванні ПЦМ бюджетування увага зосередж перш за все на результатах виконання програм. Для визначення результативності програм розробляється низка показників, за допомогою яких можна оцінити результати використання бюджетних коштів.

ПЦМ бюджетування характеризується такими положеннями: розподіл бюдж ресурсів залежить від обґрунтованості показників соц-ек ефективності; бюдж програми формуються на основі довгострокових пріоритетів держ політики; розпорядники бюдж коштів мають можлив вибору способів досягн поставлених перед ними цілей і завдань та перерозподіл відповідні кошти програми; посилюється відповідальність розпорядників бюдж коштів за кінцевий результат. Основними умовами для запровадж ПЦМ є стратегічне планування бюджету; моніторинг та оцінка виконання бюджетних програм; прозорість бюджетного процесу.

ПЦМ у бюдж процесі — метод управління бюдж коштами для досягн конкретних результатів за рах коштів бюджету із застосуванням оцінки ефективності використбюдж коштів на всіх стадіях бюдж процесу.

Відповідно до даного визначення, можна окреслити основні ознаки бюдж процесу, що здійснюється з використанням положень ПЦМ:

1. Середньострокове планування. 2. Увага на результатах. 3. Відповідальність. 4. Прозорість бюджетного процесу.

Основними елементами ПЦМ є:

- бюджетна програма — систематизований перелік заходів, спрямов на досягн єдиної мети та завдань відповідальний виконавець бюджетних програм — головний розпорядбюдж коштів за бюдж програмами паспорт бюдж програм — документ,що містить інформ про бюдж програму показники виконання бюдж програм — статистичні індикатори, які співвідносяться з основною метою діяльності установи

Відпов до методології ПЦМ результативні показники поділяються на 4 групи — показники затрат,продукту,ефектив та якості, формулюв та аналіз яких дає можливість визначити рівень економності, ефектив­ності та результативності використання бюджетних коштів.