- •Релігієзнавство
- •2007 Рік Зміст
- •1. Релігієзнавство як сфера гуманітарного знання
- •2. Категорії, методи та принципи релігієзнавства
- •3. Зародження та розвиток релігієзнавчих ідей
- •4. Сучасні концепції та підходи до пояснення релігійного феномена
- •II. Психологічні теорії
- •III. Теологічний (богословський) підхід
- •IV. Філософсько-соціологічні теорії
- •5. Проблема визначення сутності релігії
- •6. Передумови виникнення релігії
- •7. Структура релігії
- •8. Функції релігії в суспільстві
- •9. Класифікація релігій світу
- •10. Ранні історичні форми вірувань
- •11. Первісні вірування східних слов’ян
- •12. Релігійні уявлення Стародавнього Сходу
- •13. Релігії Стародавніх Греції та Риму
- •14. Зороастризм – етнічна релігія стародавніх народів Ірану
- •15. Індуїзм
- •16. Джайнізм і сикхізм
- •17. Конфуціанство
- •18. Синтоїзм
- •19. Іудаїзм
- •20. Буддизм – історично перша світова релігія. Основні положення її віровчення та культу
- •21. Соціально-економічні умови виникнення християнства
- •22. Особливості християнства
- •23. Великий церковний розкол у християнстві
- •24. Православ’я
- •25. Початок християнства на землях Київської Русі та її хрещення
- •26. Сучасний стан православ’я в Україні
- •27. Католицизм
- •28. Українська греко-католицька (уніатська) церква
- •29. Лютеранство
- •30. Кальвінізм
- •31. Англіканська церква
- •32. Церква євангельських християн-баптистів (єхб)
- •33. П’ятидесятництво
- •34. Адвентизм
- •35. Єговізм (Свідки Єгови)
- •36. Іслам: особливості віровчення та культу
- •37. Основні течії в ісламі
- •38. Іслам в Україні
- •39. Нові релігії на конфесійній карті України
- •40. Неохристиянські релігії
- •41. Релігійні організації орієнталістського спрямування
- •42. Синтетичні релігії
- •43. Езотеричні релігії
- •44. Відродження язичництва в Україні
- •45. Проблеми релігійного життя в сучасній Україні
- •46. Принципи та моделі державно-церковних відносин
- •47. Законодавче закріплення свободи совісті в Україні
- •48. Основний зміст Закону України
- •Список використаної літератури
- •Короткий словник релігієзнавчих термінів
46. Принципи та моделі державно-церковних відносин
Принципи відносин між державою та церквою пройшли складний шлях в історії людства. Не завжди вони прагнули порозуміння і нормалізації стосунків як сьогодні. Лише поступово, крок за кроком, релігія та церква набували правового статусу. Відомий вітчизняний учений-релігієзнавець. Черній вказує, що, починаючи з кінця XVIII ст., сформувалися три основних принципи відносин між державою та церквою, актуальні й у сучасній світовій спільноті.
Перший з них – це віротерпимість (або віронетерттість), за якої одна чи кілька релігій мають привілейований статус, а решта оголошуються терпимими (чи нетерпимими).
Другий – свобода віросповідань, за якої всі релігії рівні між собою, а людина вільна в своєму виборі певної конфесії та способах відправлення релігійного культу.
Третій – свобода совісті, що, крім проголошення принципу рівності всіх релігій між собою, дає змогу особі не лише вільно обирати будь-яку релігію, але й бути невіруючим, тобто атеїстом.
Залежно від типу взаємовідносин між церквою та державою, у світовій історії можна виділити кілька типів державно-церковних відносин:
Теократія (від грецьк. theos – Бог, kratos – влада) – тип державно-церковних відносин, за якого вся повнота влади в державі належить главі переважної в державі церкви. Прикладом теократії можуть бути Ватикан, Іран, Саудівська Аравія та інші країни.
Цезаропапізм (від лат. caesar – цар, papa – батько, вихователь) – тип державно-церковних відносин, за якого домінуюча в державі церква підпорядковується світській владі. Прикладом цезаропапізму може слугувати сучасна Англія, де королева (король) є одночасно главою англіканської церкви.
Державна церква – тип державно-церковних відносин, за якого держава забезпечує привілеї певній церкві (дозволяє реєстрацію новонароджених, шлюбів, розлучень, смертей тощо). Прикладом такого типу відносин можуть бути Греція (православ’я) та Італія (католицизм).
4. Пріоритетна церква – тип державно-церковних відносин, який передбачає деякі види державної підтримки та надання привілеїв певним церквам. Такий тип відносин існує у ФРН, де хоча й проголошено рівноправність усіх конфесій і забезпечується толерантне ставлення держави до них, але якщо віруючих певної конфесії більше за 1 % від загальної кількості населення, то вона отримує спеціальний статус, який дає змогу отримувати державні дотації та дозвіл на створення конфесійних шкіл і дитячих садків та ін.
Відокремлення церкви від держави – тип державно-церковних відносин, за якого церква не може втрутитись у справи держави, а держава може втручатись у справи церкви. Такий тип відносин існував у республіках Радянського Союзу. Він записаний і в Конституції України, хоча насправді в нашій країні встановлено шостий тип відносин.
Відокремлення церкви від держави та держави від церкви – тип державно-церковних відносин, за якого законодавчо забезпечено невтручання держави в справи церкви, а церкви – в справи держави та режим толерантних відносин між ними. Класичним прикладом такого типу відносин є США, де конституція проголошує свободу для релігійних організацій і їхню незалежність від світської влади.