54. Проблема розвитку мев після 2-ої світової війни.

Друга світова війна погіршила становище, що склалося в системі світогосподарських зв"язків у 30-ті роки. Зовнішньоекономічні зв"язки більшості країн, що воювали, були різко звужені, міжнародному економічному співробітництву завдано великої шкоди. Економічне співробітництво підпорядковувалося передусім завданням забезпечення потреб, пов"язаних з веденням війни. Механізм міжнародних розрахунків був практично розладнаний. У багатьох країнах запроваджувалися жорстокі форми регулювання всіх зовнішньоекономічних зв"язків. Протекціонізм досяг крайньої межі.

Руйнівний вплив війни дався взнаки насамперед у країнах, що брали участь у війні. Особливо це стосується європейських країн та Японії. В той же час воєнна кон"юнктура сприяла широкому зростанню зовнішньоекономічної сфери США. Вони перетворюються практично на монопольного постачальника багатьох видів товарів , передусім країнам-союзникам по антигітлерівській коаліції. Позиції американських монополій на ринках посилилися за рахунок європейських та японських конкурентів.

66. Розвиток багатосторонніх форм торговельно-політичного регулювання у повоєнний період.

Важливою особливістю післявоєнного періоду є розвиток багатосторонніх форм торгово-політичного регулювання. Центр ваги переноситься на систему засобів зовнішньо-торгівельної політики, погоджених у рамках міжнародних організацій, економічних угруповань та митних союзів, на багатосторонній основі.

Найважливіше значення в цьому плані має укладена в 1947 р. Генеральна угода по тарифах і торгівлі, учасниками якої є переважна більшість держав у наш час. ГАТТ є , з одного боку, багатостороннім торговим договором, в якому зафіксовані основні принципи й правила регулювання зовнішньої торгівлі на національному рівні. З іншого боку, ГАТТ - це своєрідний центр, у межах якого проводяться переговори з метою вирішення актуальних проблем міжнародної торгівлі, досягнення узгоджених рішень з конкретних питань зовнішньоторговельної політики.

Велика увага розвиткові міжнародної торгівлі приділяється іншими міжнародними економічними організаціями. Дедалі зростаючу роль відіграють організації системи ООН, насамперед її універсальний орган - Конференція ООН по торгівлі та розвитку ( ЮНКТАД). На сесіях ЮНКТАД в центрі уваги постійно перебувають питання усунення перешкод на шляху міжнародної торгівлі, боротьби проти протекціонізму та інші.

В сучасних умовах розвивається і така форма регулювання зовнішньої торгівлі, як багатосторонні угоди про створення зон вільної торгівлі, митних та економічних союзів, різні багатосторонні преференційні угоди. Йдеться про Європейську асоціацію вільної торгівлі, Європейське Економічне Співтовариство, зону вільної торгівлі у Північній Америці, ряд економічних об"єднань країн, що розвиваються.

Нарешті, зростаючого значення набувають різні багатосторонні форуми, конференції, семінари, зустрічі.

69. Особливості світового ринку XIX століття.

Світовий ринок в період становлення індустріальної цивілізації проходить стадію підготовки капіталістичного виробництва (перехід від мануфактури до фабрично-заводського виробництва), стадію машинного виробництва на рівні окремих підприємств, стадію індустріального виробництва на корпоративному рівні. Характерні риси становлення світового ринку в межах індустріальної цивілізації:

1. В період 18-поч. 20-го ст. світовий ринок детермінований товарною природою індустріальної цивілізації. Мова йде про те, що економічні і торгівельні зв"язки між країнами здійснюються на принципах вигідності, прибутковості, а ці принципи в свою чергу обумовлювались національними економічними інтересами країн світу. Утвердившись в зазначений період, дана характеристика залишається за світовим ринком і сьогодні.

2. Світовий ринок 19-20-го ст. характеризується переважно анархією виробництва і конкуренції. За таких умов плановість і збалансованість були характерними для окремих підприємств. На державному і міжнародному рівні виробництво і торгівля "пливли по хвилях стихії і анархії". Інститути, а також структури, за допомогою яких можна було б регулювати такі відносини на державному та міждержавному рівні, з"являються значно пізніше (в післявоєнний період)

3. До світової торгівлі залучаються країни з різним розвитком національних економік.

Світовий ринок, як і світове господарство в цілому, періодично переживає кризові явища, причому на поч. 20-го ст. ці потрясіння стають значно глибшими (пов"язано з світовою війною 1914-1918рр., Велика Депресія 1929-1933рр.)