- •Основні питання до іспиту
- •67. Предмет курсу "Історія мев".
- •Стародавні часи.
- •40. Особливості міжобщинних економічних відносин за епохи мезоліту.
- •43. Неолетична революція і її вплив на розвиток міжплемінної господарської діяльності.
- •46. Виникнення та розвиток міжобщинних відносин в епоху палеоліту.
- •4. Суть та особливості економічних відносин країн Стародавнього світу
- •7. Соціально-економічні системи цивілізацій Стародавнього світу
- •16. Характеристика (двох типів) стародавніх політико-господарських систем.
- •28. Характерні риси господарства бронзового віку. Поділ праці і його роль в розвитку продуктивних сил.
- •19. Торгівля рабами як праобраз міжнародної міграції робочої сили.
- •34. Сутність локальних ринків. Перші локальні ринки та їх значення для розвитку торгівлі.
- •Античність
- •1. Передумови виникнення та розвитку мев в античних суспільствах.
- •13.Основні форми мев античного світу.
- •1) Міжнародна торгівля.
- •2) Грошово-кредитні відносини.
- •3) Рух факторів виробництва.
- •10. Товарна структура міжнародної торгівлі в епоху античності.
- •Середньовіччя
- •2. Структура зовнішньої торгівлі європейських держави в епоху середньовіччя.
- •58. Значення зовнішньої торгівлі в епоху феодалізму. Її відмінні риси та особливості.
- •29. Характерні риси зовнішньо-економічних зв'язків держав феодальної держави.
- •47. Форми і методи регулювання зовнішньо-економічною діяльністю в період феодалізму.
- •24. Формування колоніальної системи.
- •44. Феодальна рента та її різновиди.
- •5. Ярмарок як форма середньовічної торгівлі
- •64!!!!!. Середньовічні міста як центри міжнародної торгівлі.
- •52. Елементи мев епохи феодалізму.
- •55. Етапи розвитку феодалізму та генезис форм мев.
- •61. Історичний процес виникнення позичкового капіталу.
- •62. Промислові революції і їх значення для формування світового ринку.
- •71. Зародження світового ринку.
- •73. Елементи регламентації економічної діяльності в епоху рабовласництва.
- •Торгівля країн Сходу
- •8. Особливості зовнішньо-торгівельних відносин країн Сходу
- •Середновічний Китай
- •Середня та цетральна Азія
- •Аравійський півострів
- •32. Характеристика зовнішньоекономічних зв'язків країн Сходу в епоху Середньовіччя.
- •35. Роль Аравійського півострову у формуванні регіонального центру торгівлі.
- •23. Формування перших торгових шляхів та їх історичне значення.
- •37. Великий шовковий шлях та його історичне значення.
- •14. Характер та форми зовнішньоекономічних зв'язків Київської Русі
- •20. Особливості зовнішньоекономічних відносин великого Новгорода
- •22. Місце і роль торговельних та фінансово-економічних відносин у процесі становлення Російської централізованої держави
- •3. Вивіз капіталу як форма мев
- •З1. Поняття ринку. Ринкові відносини як форма мев.
- •49. Сутність мев і форми їх прояву у різні епохи.
- •Міжнародна торгівля
- •6. Міжнародний поділ праці як фактор розвитку виробництва.
- •50. Засоби зовнішньо-торгівельної політики, їх виникнення та розвиток
- •57. Сутність і значення зовнішньо-торгівельної політики
- •Мета зовнішньоторгівельної політики
- •60. Типи зовнішньо-торгівельної політики
- •Історичний розвиток
- •68. Поняття транзитної торгівлі, її сутність і механізм здійснення.
- •Становлення індустріальної епохи
- •38. Передумови формування індустріальної цивілізації.
- •11. Виникнення перших банків та їх роль у розвитку зовнішньоторговельних зв'язків.
- •15. Зовнішньо-торгівельна експансія та її форми в епоху первісного нагромадження капіталу.
- •53. Нові форми господарювання і організації виробництва в період первісного нагромадження капіталу.
- •74. Зовнішня торгівля західноєвропейських країн в період первісного нагромадження капіталу.
- •18. Україна в системі зовнішньоекономічних зв‘язків часів промислового перевороту
- •56. Особливості формування капіталістичних відносин на українських землях.
- •45. Загальна характеристика системи мев в період становлення індустріальної цивілізації.
- •65. Основні форми мпп та їх розвиток
- •Форми поділу мпп за критерієм роду виробництва
- •Форми мпп з галузевої точки зору
- •Форми мпп (предметна, подетальна, постадійна)
- •59. Мпп в період становлення індустріальної цивілізації.
- •Великобританія
- •Німеччина
- •Франція
- •Меркантилізм
- •41. Меркантилізм як економічні теорія і економічні політика.
- •26. Меркантилізм та особливості його прояву в Централізованій Російській державі.
- •Монополії
- •17. Форми монополізації капіталу і виробництва
- •21. Методи діяльності міжнародних монополій та їх генезис.
- •25. Перші міжнародні торговельні організації і союзи, їх зародження і розвиток.
- •42. Монополізація виробництва і капіталу та її вплив на систему мев
- •48. Акціонерні форми ведення господарства. Перші акціонерні товариства
- •Індустріальна епоха
- •39. Мев в умовах економічного розподілу світу на рубежі хіх-хх ст.
- •12. Інтернаціоналізація виробництва і капіталу на початку XX століття.
- •9. Розвиток світогосподарських зв'язків в 30-40-і роки XX століття.
- •51. Механізм функціонування світового ринку в епоху капіталізму вільної конкуренції.
- •72. Загальна характеристика системи мев в період до II світової війни.
- •75. Особиливості міжнародного руху капіталів після і світової війни
- •36. Сутність золотомонетного стандарту, його формування і еволюція.
- •33. Система міжнародних валютних відносин наприкінці XIX - початку XX століття.
- •27. Система міжнародних валютних відносин в кінці XIX - початку XX століть.
- •Повоєнний період
- •30. Особиливості міжнародного руху капіталів у післявоєнний період
- •54. Проблема розвитку мев після 2-ої світової війни.
- •66. Розвиток багатосторонніх форм торговельно-політичного регулювання у повоєнний період.
- •69. Особливості світового ринку XIX століття.
- •63. Зовнішньоекономічні зв'язки України.
- •70. Зовнішньоекономічні зв'язки унр.
Торгівля країн Сходу
8. Особливості зовнішньо-торгівельних відносин країн Сходу
Піднесення феодальних відносин в Східних країнах припадає на 14-17 ст. Шлях розвитку був такий же як і в західній Європі. Грошові (і ЗТ) відносини грунтувались на земельних відносинах, які спирались на дрібне виробництво і працю селян. Значне місце мали орендні відносини. Феодальну ренту ми розглядаємо як джерело формування експортно-імпортних відносин.
В той же час в кожній країні сходу були свої особливості ЗТ відносин.
ЗТ в країнах сходу жорстко регулювалася державою і навіть була її функцією. Державна монополія поширювалася як на ЗТ так і на внутрішню торговлю.
Середновічний Китай
Китай вів торгівлю з країнами південних морів (головний напрямок), другий напрямок – шовковий шлях на Азію і Європу. Особливість торгівлі з південними морями в тому, що вона розвивалась протягом тисячолітть.
Основні форми та принципи Китайської торівлі визначалися:
-
Тісне взаємопереплетення офіційних дип. відносин з зовнішнбою торгівлєю (тобто дип. служби виконували також функцію купців).
-
Найбільш поширеною формою торгівлі Китаю була доставка в Китай данини. А також надсилання подарунків. (це не дуже економічні категорії, але вони складали основу економіки Китаю).
Китай досить довго був могутньою державою. І він користувався своєю силою впливу на ближчі країни для вимагання данини і надсилання дарів у відповідь (це не був обмін і бартер це були дарунки). Характер і якість дарунків відображали розвиток продуктивних сил і робили рекламу Китаю і тим країнам, що слали данину. Цей характер обміну, який досить умовно можна назвати торгівлєю, гальмував розвиток грошових відносин в Китаю.
Характерна особливість торгівлі Китаю в тому, що вона супроводжувалася жорстким митним режимом. Китайські митці, при переїзді кордону дипломатами і купцями, забирали на користь двору 50% товарної маси.
Ще характорно те, що торгівля була централізована, тобто експорт і імпорт регламентувався і регулювався двором. Ознакою державної монополії на торгівлю була торгівля забороненими товарами: імператорський двір щорічно оголошував списки товарів, які заборонялися для експорту (часто це був порох і його складові, готові шовкові тканини і сировина і особливо книги). В торгівлі із країнами південних морей Китай визначав спеціалізацію торгівельних партнерів, тобто одні країни постачали деревину інші масла, с/г продукцію і т.д.
Китайська ЗТ була найбільш характерна і для інших країн сходу.
Середня та цетральна Азія
Тут законодавцями міжнародної торгівлі була Імперія великих монголів (центральна та південна Азія), Бухарське царство. Це були досить розвинені по продуктивним силами, виробництву і мистецтву країни.
Вони вели інтенсивні економічні, політичні, торговельні стосунки із Китаєм і із західною Європою. Купці цих країн вели як правило посередницьку торгівлю. Найбільш помітну посередницьку роль відігравав нинішній Кабул (ст. Афганістану).
Особливістю взаємної торгівлі із арабами було широке використання караванних шляхів – верблюд був основною інфраструктурною характеристикою ЗТ. Зовнішні зв'язки поширювалися на Індію, Китай, до Росії. В посередницькій торгівлі були: тонкі білі тканини із Індії, шовк із Китаю, товари сировинного і землеробського походження, пряності і екзотичні товари. Тут гроші були розвинені на високому рівні, і в використанні були гроші різних країн.