Добавил:
dipplus.com.ua Написание контрольных, курсовых, дипломных работ, выполнение задач, тестов, бизнес-планов Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
All answers for exam (1).doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
08.02.2020
Размер:
584.7 Кб
Скачать

Торгівля країн Сходу

8. Особливості зовнішньо-торгівельних відносин країн Сходу

Піднесення феодальних відносин в Східних країнах припадає на 14-17 ст. Шлях розвитку був такий же як і в західній Європі. Грошові (і ЗТ) відносини грунтувались на земельних відносинах, які спирались на дрібне виробництво і працю селян. Значне місце мали орендні відносини. Феодальну ренту ми розглядаємо як джерело формування експортно-імпортних відносин.

В той же час в кожній країні сходу були свої особливості ЗТ відносин.

ЗТ в країнах сходу жорстко регулювалася державою і навіть була її функцією. Державна монополія поширювалася як на ЗТ так і на внутрішню торговлю.

Середновічний Китай

Китай вів торгівлю з країнами південних морів (головний напрямок), другий напрямок – шовковий шлях на Азію і Європу. Особливість торгівлі з південними морями в тому, що вона розвивалась протягом тисячолітть.

Основні форми та принципи Китайської торівлі визначалися:

  1. Тісне взаємопереплетення офіційних дип. відносин з зовнішнбою торгівлєю (тобто дип. служби виконували також функцію купців).

  2. Найбільш поширеною формою торгівлі Китаю була доставка в Китай данини. А також надсилання подарунків. (це не дуже економічні категорії, але вони складали основу економіки Китаю).

Китай досить довго був могутньою державою. І він користувався своєю силою впливу на ближчі країни для вимагання данини і надсилання дарів у відповідь (це не був обмін і бартер це були дарунки). Характер і якість дарунків відображали розвиток продуктивних сил і робили рекламу Китаю і тим країнам, що слали данину. Цей характер обміну, який досить умовно можна назвати торгівлєю, гальмував розвиток грошових відносин в Китаю.

Характерна особливість торгівлі Китаю в тому, що вона супроводжувалася жорстким митним режимом. Китайські митці, при переїзді кордону дипломатами і купцями, забирали на користь двору 50% товарної маси.

Ще характорно те, що торгівля була централізована, тобто експорт і імпорт регламентувався і регулювався двором. Ознакою державної монополії на торгівлю була торгівля забороненими товарами: імператорський двір щорічно оголошував списки товарів, які заборонялися для експорту (часто це був порох і його складові, готові шовкові тканини і сировина і особливо книги). В торгівлі із країнами південних морей Китай визначав спеціалізацію торгівельних партнерів, тобто одні країни постачали деревину інші масла, с/г продукцію і т.д.

Китайська ЗТ була найбільш характерна і для інших країн сходу.

Середня та цетральна Азія

Тут законодавцями міжнародної торгівлі була Імперія великих монголів (центральна та південна Азія), Бухарське царство. Це були досить розвинені по продуктивним силами, виробництву і мистецтву країни.

Вони вели інтенсивні економічні, політичні, торговельні стосунки із Китаєм і із західною Європою. Купці цих країн вели як правило посередницьку торгівлю. Найбільш помітну посередницьку роль відігравав нинішній Кабул (ст. Афганістану).

Особливістю взаємної торгівлі із арабами було широке використання караванних шляхів – верблюд був основною інфраструктурною характеристикою ЗТ. Зовнішні зв'язки поширювалися на Індію, Китай, до Росії. В посередницькій торгівлі були: тонкі білі тканини із Індії, шовк із Китаю, товари сировинного і землеробського походження, пряності і екзотичні товари. Тут гроші були розвинені на високому рівні, і в використанні були гроші різних країн.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]