- •Основні питання до іспиту
- •67. Предмет курсу "Історія мев".
- •Стародавні часи.
- •40. Особливості міжобщинних економічних відносин за епохи мезоліту.
- •43. Неолетична революція і її вплив на розвиток міжплемінної господарської діяльності.
- •46. Виникнення та розвиток міжобщинних відносин в епоху палеоліту.
- •4. Суть та особливості економічних відносин країн Стародавнього світу
- •7. Соціально-економічні системи цивілізацій Стародавнього світу
- •16. Характеристика (двох типів) стародавніх політико-господарських систем.
- •28. Характерні риси господарства бронзового віку. Поділ праці і його роль в розвитку продуктивних сил.
- •19. Торгівля рабами як праобраз міжнародної міграції робочої сили.
- •34. Сутність локальних ринків. Перші локальні ринки та їх значення для розвитку торгівлі.
- •Античність
- •1. Передумови виникнення та розвитку мев в античних суспільствах.
- •13.Основні форми мев античного світу.
- •1) Міжнародна торгівля.
- •2) Грошово-кредитні відносини.
- •3) Рух факторів виробництва.
- •10. Товарна структура міжнародної торгівлі в епоху античності.
- •Середньовіччя
- •2. Структура зовнішньої торгівлі європейських держави в епоху середньовіччя.
- •58. Значення зовнішньої торгівлі в епоху феодалізму. Її відмінні риси та особливості.
- •29. Характерні риси зовнішньо-економічних зв'язків держав феодальної держави.
- •47. Форми і методи регулювання зовнішньо-економічною діяльністю в період феодалізму.
- •24. Формування колоніальної системи.
- •44. Феодальна рента та її різновиди.
- •5. Ярмарок як форма середньовічної торгівлі
- •64!!!!!. Середньовічні міста як центри міжнародної торгівлі.
- •52. Елементи мев епохи феодалізму.
- •55. Етапи розвитку феодалізму та генезис форм мев.
- •61. Історичний процес виникнення позичкового капіталу.
- •62. Промислові революції і їх значення для формування світового ринку.
- •71. Зародження світового ринку.
- •73. Елементи регламентації економічної діяльності в епоху рабовласництва.
- •Торгівля країн Сходу
- •8. Особливості зовнішньо-торгівельних відносин країн Сходу
- •Середновічний Китай
- •Середня та цетральна Азія
- •Аравійський півострів
- •32. Характеристика зовнішньоекономічних зв'язків країн Сходу в епоху Середньовіччя.
- •35. Роль Аравійського півострову у формуванні регіонального центру торгівлі.
- •23. Формування перших торгових шляхів та їх історичне значення.
- •37. Великий шовковий шлях та його історичне значення.
- •14. Характер та форми зовнішньоекономічних зв'язків Київської Русі
- •20. Особливості зовнішньоекономічних відносин великого Новгорода
- •22. Місце і роль торговельних та фінансово-економічних відносин у процесі становлення Російської централізованої держави
- •3. Вивіз капіталу як форма мев
- •З1. Поняття ринку. Ринкові відносини як форма мев.
- •49. Сутність мев і форми їх прояву у різні епохи.
- •Міжнародна торгівля
- •6. Міжнародний поділ праці як фактор розвитку виробництва.
- •50. Засоби зовнішньо-торгівельної політики, їх виникнення та розвиток
- •57. Сутність і значення зовнішньо-торгівельної політики
- •Мета зовнішньоторгівельної політики
- •60. Типи зовнішньо-торгівельної політики
- •Історичний розвиток
- •68. Поняття транзитної торгівлі, її сутність і механізм здійснення.
- •Становлення індустріальної епохи
- •38. Передумови формування індустріальної цивілізації.
- •11. Виникнення перших банків та їх роль у розвитку зовнішньоторговельних зв'язків.
- •15. Зовнішньо-торгівельна експансія та її форми в епоху первісного нагромадження капіталу.
- •53. Нові форми господарювання і організації виробництва в період первісного нагромадження капіталу.
- •74. Зовнішня торгівля західноєвропейських країн в період первісного нагромадження капіталу.
- •18. Україна в системі зовнішньоекономічних зв‘язків часів промислового перевороту
- •56. Особливості формування капіталістичних відносин на українських землях.
- •45. Загальна характеристика системи мев в період становлення індустріальної цивілізації.
- •65. Основні форми мпп та їх розвиток
- •Форми поділу мпп за критерієм роду виробництва
- •Форми мпп з галузевої точки зору
- •Форми мпп (предметна, подетальна, постадійна)
- •59. Мпп в період становлення індустріальної цивілізації.
- •Великобританія
- •Німеччина
- •Франція
- •Меркантилізм
- •41. Меркантилізм як економічні теорія і економічні політика.
- •26. Меркантилізм та особливості його прояву в Централізованій Російській державі.
- •Монополії
- •17. Форми монополізації капіталу і виробництва
- •21. Методи діяльності міжнародних монополій та їх генезис.
- •25. Перші міжнародні торговельні організації і союзи, їх зародження і розвиток.
- •42. Монополізація виробництва і капіталу та її вплив на систему мев
- •48. Акціонерні форми ведення господарства. Перші акціонерні товариства
- •Індустріальна епоха
- •39. Мев в умовах економічного розподілу світу на рубежі хіх-хх ст.
- •12. Інтернаціоналізація виробництва і капіталу на початку XX століття.
- •9. Розвиток світогосподарських зв'язків в 30-40-і роки XX століття.
- •51. Механізм функціонування світового ринку в епоху капіталізму вільної конкуренції.
- •72. Загальна характеристика системи мев в період до II світової війни.
- •75. Особиливості міжнародного руху капіталів після і світової війни
- •36. Сутність золотомонетного стандарту, його формування і еволюція.
- •33. Система міжнародних валютних відносин наприкінці XIX - початку XX століття.
- •27. Система міжнародних валютних відносин в кінці XIX - початку XX століть.
- •Повоєнний період
- •30. Особиливості міжнародного руху капіталів у післявоєнний період
- •54. Проблема розвитку мев після 2-ої світової війни.
- •66. Розвиток багатосторонніх форм торговельно-політичного регулювання у повоєнний період.
- •69. Особливості світового ринку XIX століття.
- •63. Зовнішньоекономічні зв'язки України.
- •70. Зовнішньоекономічні зв'язки унр.
25. Перші міжнародні торговельні організації і союзи, їх зародження і розвиток.
Cм. Вопр. 21.
42. Монополізація виробництва і капіталу та її вплив на систему мев
Структурні зміни, що відбулися в останній третині XIX ст. у сфері виробництва, торгівлі, в кредитній справі, виявилися наслідком прогресуючої концентрації всіх видів господарської діяльності.
Передумовою процесу концентрації виробництва було накопичення капіталу в господарських суб'єктів, а це в свою чергу стало можливим у результаті не лише зростання розмірів їх прибутків, які потім капіталізувалися, а й централізації капіталів. Капітали стали дедалі більше зосереджуватися в руках невеликої групи підприємців завдяки тому, що вони чимраз більше об'єднувалися на партнерських засадах, а також внаслідок мобілізації коштів численних дрібних і середніх власників на основі розвитку акціонерних товариств.
В останній третині XIX ст. у головних капіталістичних країнах швидко зростає концентрація виробництва. В той час, коли формувалася індустріальна структура, великі підприємства, на яких зосереджувалася значна кількість робітників і які мали досить коштів для здійснення наукових досліджень, придбання і впровадження нової техніки й технології, мали значні переваги над середніми й особливо дрібними приватними власниками. Тому в жорстокій конкурентній боротьбі, яка розгорталася між фірмами й компаніями за ринок збуту, як правило, вигравали великі компанії й відповідно зазнавали поразки дрібні та середні підприємства. Таким чином, процес концентрації виробництва на великих підприємствах супроводжувався розоренням економічно слабкіших, а отже, менш конкурентоспроможних, і поглиненням їх капіталу великими фірмами. Іншими словами, поряд з процесом концентрації виробництва відбувався процес централізації капіталу, відбувалися процеси монополізації.
Ці процеси охоплювали усі без винятку розвинуті капіталістичні країни й основні галузі їхньої економіки.
Висока концентрація виробництва на певному щаблі свого розвитку неминуче веде до виникнення монополії, про що свідчить уся економічна історія і не лише капіталізму, але й так званого розвинутого соціалізму.
В останнє десятиріччя XIX ст. почали складатися перші монополістичні об'єднання в Російській імперії. Особливо швидко здійснювалася монополізація виробництва на Україні.
Велику роль у виникненні й розвитку монополій на Україні відігравала акціонерна форма власності, на якій базувалася значна кількість промислових підприємств.
Формування монополій на основі високої концентрації виробництва та централізації капіталу відбувалося на межі двох сторіч не лише в промисловості, але й в інших галузях та сферах економіки, зокрема в банківській справі.
У період становлення й розвитку імперіалізму змінюється роль банків; із скромних посередників у платежах вони перетворюються на могутні фінансові центри, які контролюють більшу частину не лише грошового капіталу, а й промислового виробництва.
Механізм, за допомогою якого забезпечується формування банківських монополій, полягає в тому, що великі підприємства, банки особливо, не тільки прямо поглинають дрібні, але й «приєднують» їх до себе, підпорядковують їх, включають у «свою» групу, у свій «концерн» шляхом «участі» в їх капіталі, шляхом скуповування чи обміну акцій, системи боргових відносин і т. п. і т. д.
Таким чином, через «участь» у капіталі банковий і промисловий капітали дедалі більше зливаються, зрощуються. В результаті банки не лише виконували роль посередників між кредиторами і боржниками, а й ставали співучасниками, розпорядниками виробництва.
Таким чином у ХІХ ст. у промисловості, і не тільки, відбуваються процеси монополізації виробництва і капіталу, що здійснюють свій вплив на систему МЕВ, шляхом зміни самих принципів міжнародних відносин, які ведуться в основному лише між підприємствами монополіями.