25. Перші міжнародні торговельні організації і союзи, їх зародження і розвиток.

Cм. Вопр. 21.

42. Монополізація виробництва і капіталу та її вплив на систему мев

Структурні зміни, що відбулися в останній третині XIX ст. у сфері ви­робництва, торгівлі, в кредитній справі, виявилися наслідком про­гресуючої концентрації всіх видів господарської діяльності.

Передумовою процесу концентрації виробництва було накопичення капіталу в господарських суб'єктів, а це в свою чергу стало можливим у результаті не лише зростан­ня розмірів їх прибутків, які потім капіталізувалися, а й централізації капіталів. Капітали стали дедалі більше зо­середжуватися в руках невеликої групи підприємців зав­дяки тому, що вони чимраз більше об'єднувалися на парт­нерських засадах, а також внаслідок мобілізації коштів численних дрібних і середніх власників на основі розвитку акціонерних товариств.

В останній третині XIX ст. у головних капіталістичних країнах швидко зростає концентрація виробництва. В той час, коли формувалася індустріальна структура, великі під­приємства, на яких зосереджувалася значна кількість ро­бітників і які мали досить коштів для здійснення наукових досліджень, придбання і впровадження нової техніки й технології, мали значні переваги над середніми й особливо дрібними приватними власниками. Тому в жорстокій кон­курентній боротьбі, яка розгорталася між фірмами й ком­паніями за ринок збуту, як правило, вигравали великі компанії й відповідно зазнавали поразки дрібні та середні підприємства. Таким чином, процес концентрації виробни­цтва на великих підприємствах супроводжувався розорен­ням економічно слабкіших, а отже, менш конкурентоспро­можних, і поглиненням їх капіталу великими фірмами. Іншими словами, поряд з процесом концентрації виробни­цтва відбувався процес централізації капіталу, відбувалися процеси монополізації.

Ці процеси охоплювали усі без винятку розвинуті капі­талістичні країни й основні галузі їхньої економіки.

Висока концентрація виробництва на певному щаблі свого розвитку неминуче веде до виник­нення монополії, про що свідчить уся економічна історія і не лише капіталізму, але й так званого розвинутого соціалізму.

В останнє десятиріччя XIX ст. почали складатися пер­ші монополістичні об'єднання в Російській імперії. Особ­ливо швидко здійснювалася монополізація виробництва на Україні.

Велику роль у виникненні й розвитку монополій на Ук­раїні відігравала акціонерна форма власності, на якій ба­зувалася значна кількість промислових підприємств.

Формування монополій на основі високої концентрації виробництва та централізації капіталу відбувалося на ме­жі двох сторіч не лише в промисловості, але й в інших га­лузях та сферах економіки, зокрема в банківській справі.

У період становлення й розвитку імперіалізму змінюється роль банків; із скромних посередників у пла­тежах вони перетворюються на могутні фінансові центри, які контролюють більшу частину не лише грошового ка­піталу, а й промислового виробництва.

Механізм, за допомогою якого забезпечується формування банківських монополій, полягає в тому, що великі підприємства, банки особливо, не тільки прямо поглинають дрібні, але й «приєднують» їх до себе, підпорядковують їх, включають у «свою» групу, у свій «концерн» шляхом «участі» в їх капіталі, шляхом скуповування чи обміну акцій, системи боргових відносин і т. п. і т. д.

Таким чином, через «участь» у капіталі банковий і про­мисловий капітали дедалі більше зливаються, зрощуються. В результаті банки не лише виконували роль посередників між кредиторами і боржниками, а й ставали співучасни­ками, розпорядниками виробництва.

Таким чином у ХІХ ст. у промисловості, і не тільки, відбуваються процеси монополізації виробництва і капіталу, що здійснюють свій вплив на систему МЕВ, шляхом зміни самих принципів міжнародних відносин, які ведуться в основному лише між підприємствами монополіями.