Екотуризм як зрівноважений вид туризму. Ознаки та пріоритети

На початку 70-х років XX ст. почалася критика масового ту­ризму, що привело до появи альтернативних його форм. А пи­тання, пов'язане з охороною природи в туризмі, стало загальним предметом обговорення лише на початку 80-х. З'являються такі поняття, як екологічний туризм, зрівноважений туризм, зелений туризм. Вони мало чим відрізняються, можна навіть сказати, що вони аналогічні.

До екотуризму належать усі види туризму, які мінімально, або взагалі не впливають на природне довкілля і забезпечують рівно­вагу між туристом, природною і господарською діяльністю. Та­кими екологічно безпечними видами в туризму вважають пішо­хідні й велосипедні прогулянки дорогами, альпінізм, спосте­реження за природою, плавання на байдарках та каное, спортив­на морська рибалка, лижні мандрівки в горах тощо. Ознаки зрівноваженого туризму:

1. Відповідність природному довкіллю: охорона ландшафтів, вод, рослинного і тваринного світу, а також природного довкілля в комплексі.

2. Відповідність з оздоровлювальними вимогами: дбайливе ставлення до здоров'я людей і тварин, постачання екологічно чи­стих продуктів, гарантування повної рекреації і відпочинку інди­відуальним туристам і суспільству загалом.

3. Відповідність із суспільними вимогами: звертання уваги на моральність, звичаї, традиції, а також піклування про збереження суспільних структур.

4. Відповідність з економічними вимогами: гарантування зро­стання господарства туристичних регіонів, справедливий розпо­діл коштів, стимулювання розвитку туристичних форм.

5. Відповідність з матеріально-технічними умовами: плану­вання інфраструктури, здатної пристосовуватися до розвитку ту­ристичного руху.

Зрівноважений туризм перебуває в гармонії з екологічними потребами туристів, природного середовища і місцевого насе­лення, одночасно охороняє довкілля і зміцнює можливості роз­витку туризму в майбутньому. Суть полягає в тому, щоб скеру­вати всі можливі засоби так, аби досягти економічної, суспільної та естетичної мети; щоб дотримувалась інтеграція у галузі куль­тури, а екологічний процес, біологічні різновиди відповідали життєвим інтересам туристичних регіонів. Внаслідок досягнення такої гармонії довкілля не стає жертвою інтенсивного розвитку, а природа і туризм приносять взаємну користь. Зацікавлені в тури­стичному розвитку люди сприяють збереженню і відновленню порушених екосистем, створюють заповідники, заказники, наці­ональні і ландшафтні парки та інші природоохоронні території.

Така рівновага може бути досягнута лише за умов інтеграції приватної діяльності, економічних інструментів і регулювання правових засад. Все це може започаткувати виникнення нової ту­ристичної культури, яка вважає найвищим пріоритетом охорону довкілля і є фундаментом для розвитку екотуризму.

Черговим кроком в розвитку екологічного туризму в світі була Міжнародна Конвенція на тему біологічної різновидності та зрів­

новаженого туризму в березні 1997 року у Берліні, під час прове­дення якої було підписано Берлінську декларацію, що визначила пріоритети зрівноваженого туризму на найближче майбутнє:

• подорожі і туризм повинні сприяти здоровому способу жит­тя у гармонії з природою;

• подорожі і туризм повинні сприяти охороні та відновленню екосистем;

• туризм має ґрунтуватися на зрівноважених моделях вироб­ництва і споживання;

• різні народи повинні співпрацювати з метою відкритої рин­кової економічної системи, в якій облік туристичних послуг мо­же відбуватися згідно з правилами екотуризму;

• подорожі й туризм, спокій, суспільно-економічний розвиток і охорона довкілля взаємопов'язані;

• охорона природного довкілля повинна бути інтегрованою частиною процесу туристичного розвитку;

• розвиток туристичних регіонів має відбуватися за участі за­цікавлених місцевих жителів, а питання щодо планування слід порушувати на місцевому рівні;

• розвиток туризму повинен вивчати і сприяти культурі та ін­тересам місцевого населення;

• слід враховувати взаємні інтереси туристів і місцевого насе­лення;

• урізноманітнювати форми відпочинку, відкривати нові ту­ристичні місцевості, щоб задовольняти екологічні, соціальні, фі­зичні інтереси туристів та регіонів відпочинку;

• туристична індустрія повинна поважати міжнародне право охорони природного довкілля.

Ці правила мають стати основою в проектуванні зрівноважено­го туризму. Нова туристична концепція однаково необхідна як мі­сцевому населенню, так і туристам, адже вона свідчить про став­лення до природних суспільних та культурних цінностей.