Кліматичні ресурси

Кліматичні ресурси — важлива умова розвитку рекреаційного господарства, оскільки вони визначають загальну комфортність території щодо лікування та відпочинку. Кліматичні умови де­яких регіонів протипоказані для відвідування рекреантами з окремими захворюваннями (наприклад, бронхіальною астмою), зате в інших кліматичних умовах такі хворі почуватимуться пре­красно.

Україна належить до країн зі сприятливими погодними умо­вами для літніх видів рекреації. Тривалість періоду для їх інтен­сивного розвитку в середньому коливається від 105 днів на пів­ночі до 180 на південному березі Криму. Отже, комфортні умови для літніх видів відпочинку, туризму, кліматолікування існують не тільки влітку, а й на початку осені та в другій половині весни. Купальний сезон на більшості території не перевищує 80 днів, тоді як у Причорномор'ї, особливо на південному березі Криму, він триває 120 і більше.

Тривалість сприятливого періоду для зимових видів рекреації (лижні, санні, ковзанярські види спорту) коливається від 20— 26 днів на півдні до 40 і більше — на півночі та північному сході. Для зимових видів відпочинку найсприятливіші умови на гірсь­ких масивах Полонинського, Верховинського та Чорногорського хребтів Українських Карпат, де період занять гірськолижними видами відпочинку та спорту триває 90—100 днів.

Отже, кліматичні умови України дуже сприятливі для розвит­ку рекреаційної діяльності.

Пляжні ресурси

Пляжні ресурси посідають особливе місце серед рекреаційних ресурсів. Понад 55 відсотків рекреантів світу так чи інакше пов'язують свій відпочинок і оздоровлення з перебуванням біля води (приаквальні курорти, будинки відпочинку, круїзи тощо). Відомо, що перебування на пляжі особливо корисне для оздоров­лення людей, адже тут на організм діє комплекс оздоровлюваль-них чинників, пов'язаних зі стихією моря.

Найпривабливішими та найпопулярнішими світовими пляжа­ми є Лазурний берег Франції — від Тулона до Монако, протяж­ність якого складає 180 км, ширина— від 2 до 9 км. За останні десятиріччя популярними стають прибережні території Півдня Італії, Півдня і Сходу Іспанії, Сардинія, Балеарські і Канарські острови, Мальта, узбережжя Адріатики (Хорватія). Не втратило своєї привабливості причорноморське узбережжя Болгарії (Золо­ті Піски), Румунії, Південного берега Криму. Серед інших регіо­нів світу найпопулярнішими зонами відпочинку є узбережжя мо­рів і океанів, що омивають береги США, Мексики, Гавайські, Багамські, Бермудські острови, а також курорти в Марокко, Ту­нісі, Єгипті, Ізраїлі, Туреччині, Таїланді, Індії, Китаї, Японії, Бра­зилії.

Пляжні ресурси України зосереджені у приморських терито­ріях Одеської, Херсонської, Запорізької і Донецької областей та у Криму. Рекреаційна цінність морського узбережжя визначається поєднанням сприятливих кліматичних умов та бальнеологічних і ландшафтних ресурсів. Для рекреації можна використовувати майже 1500 км морського берега. Найвищу рекреаційну цінність має невелика територія Південного берега Криму, захищена з півночі Кримськими горами, на якій панує субтропічний серед­земноморський клімат.

Розвиток рекреаційної діяльності у приаквальних зонах спря­мований на соціальні результати, де поєднуються можливості за­довольнити потребу, як у лікуванні й відпочинку, так і в естетич­ному сприйнятті, у спілкуванні з природою.

Печери

Печери — це підземні порожнини, іноді дуже великих розмі­рів, які утворюються в легкорозчинних осадових породах (вапня­ку, кам'яній солі, гіпсі) внаслідок дії підземних вод (карстові пе­чери). Найбільшою на землі печерою вважається Мамонтова печера в США, яка складається з низки сталактитових залів і ко­ридорів. Загальна довжина її ходів перевищує 530 км. Найглиб­шими карстовими печерами є П'єр-Сен-Мартен (глибина 1171 м) і Берже (1141 м) у Франції.

У глибоких печерах, підземних ріках і озерах виявлена своє­рідна фауна і флора: риби, земноводні і комахи, що перебувають у повній темряві, а тому позбавлені зору. Замість очей у них роз­виваються щупальця, подовжуються вусики і лапки. У деяких печерах виявлені стоянки доісторичної людини з рідкісними на­чальними малюнками. Багато печер світу— це найвідоміші об'єкти туризму, які охороняються державою.

В Україні є кілька печер, що входять до переліку найбільших у світі, які за відповідного обладнання можна перетворити на ре­креаційно-туристичні об'єкти міжнародного значення. Виділя­ють три регіони їх розміщення: Подільсько-Буковинський (Тер­нопільська, Хмельницька, Чернівецька, Львівська та Івано-Франківська області), Крим та Карпати.

У Подільсько-Буковинському районі відомо понад 130 печер карстового походження, з них у Тернопільській області — 70, у Чернівецькій— 35. Сумарна протяжність їх складає 412 км, п'ять з них— найбільші у світі: Оптимістична (180 км), Попе­люшка (60 км), Кришталева (22 км).

У Криму налічується більше 40 великих печер та 857 карсто­вих порожнин різного розміру. Найбільші з них: Солдатська (500 м), Каскадна (400 м), Мармурова (1,6 км).

Карпатські печери розташовані у Закарпатській області в ба­сейні річок Великої та Малої Угольки. За своїми розмірами вони значно менші від печер двох попередніх районів. Найбільша з них Дружба (довжина 270 м, глибина 46 м).

Серед печер Подільсько-Буковинського району однією з найбільш вивчених є Кришталева, яка має складну розгалуже­ну систему лабіринтів. Стіни багатьох галерей та залів вкриті білосніжними та різнокольоровими, нерідко стрічкоподібної текстури кристалами вторинного гіпсу, що надає печері казко­вої краси. Головні галереї електрифіковані й обладнані для відвідування.