4 Складові маркетингу (4 «р»): продукт (product); ціна (price); місце його продажу (place); просунення товару на ринок, включаючи рекламу (promotion).

Маркетинг як політекономічна категорія – це система виробничих відносин, які відображають встановлення прямих, безпосередніх зв’язків між виробництвом товарів (та послуг) і їхнім споживанням, між виробниками і споживачами. Ці відносини суперечать опосередкованим ринковим відносинам (коли виробники працюють на задоволення заздалегідь невідомих потреб, лише акт реалізації продукту труда підтверджує, що виробник задовольняє якусь суспільну потребу, тобто він здійснив суспільно корисний труд, який визнається суспільством), підривають ринкові відносини.

Марксистська теорія прогнозувала заміну капіталістичного товарного виробництва комуністичним планомірним виробництвом (безпосередньо суспільним виробництвом), в якому економічний центр планомірно, свідомо, до початку виробництва, буде встановлювати прямий зв’язок, між виробництвом і споживанням – виробники мають виробляти те, що замовляє суспільство у відповідності з суспільними потребами. В СРСР (та інших країнах, що вважали себе соціалістичними, тобто на першій фазі комуністичного способу виробництва) Держплан СРСР намагався замінити ринок директивним плануванням (завдання плану – директива, закон, обов’язковий для виконання) – надаючи підприємствам обов’язкові завдання стосовно обсягів і асортименту продукції, цін на неї, постачальницьких зв’язків тощо. У наш час залишається дискусійним питання – чи був в нашій країні соціалізм, планомірна економіка (хоча й на першій фазі її розвитку), тому що в економіці було багато диспропорцій, дефіцитів, жорстокості, що суперечило планомірним відносинам і цільовій установці майбутнього суспільства – розвиток і реалізація здібностей усіх членів суспільства, високий рівень добробуту усіх громадян.