Ознаки предметних дій:
завжди виконуються з якимось предметом (ложка, папір, кулька);
здійснюються узгодженою роботою обох очей, рук і пальців рук, що беруть предмети;
повторюються дитиною декілька разів підряд;
досягають результату: предмет переміщується, подає звук, зникає з поля зору, розпадається на частини.
викликають зосередженість дитини і очікування (передбачення) результату, що його вона досягала раніше.
Значення предметних дій для загального розвитку дитини на першому і другому роках її життя:
У процесі виконання предметних дій відпрацьовується функція сенсорно-моторного механізму. Встановлюються міцні першосигнальні зв’язки між діями рухового і зорового аналізаторів. Виробляються точні, узгоджені і вільні рухи, спрямовані на хватання предмету, а на цієї підставі й все більш тонкі та складні рухи: виконавчі, наслідувальні та ініціативні, а потім їх комбінація. Дії з предметами є наслідувальними, але у той же час вони є формою научіння дитини, основою формування початкових навичок.
Маніпулюючи з предметами, дитина пізнає їх властивості (важкість, пружність) і зв’язки, що існують між ними. Відчуваючи окремі якості предметів, дитина переходить до сприйняття предмету як цілого.
Повторюючи багато разів одну й ту ж дію та отримуючи один результат, дитина починає його чекати, передбачати. Таке первинне планування є початком формування цілеспрямованих, довільних дій, а потім і вольових, розумових.
Процес виконання предметних дій та досягнутий результат викликають почуття радості. Це спонукає до повторення знайомих дій та освоєння нових. Так розширюється сфера діяльності дитини та її спілкування з оточуючим світом.
Предметні дії з розвитком фізичних і розумових сил дитини перетворюються у специфічну форму діяльності. Вона є передує виникненню гри і праці.
Вирішальні досягнення дитини раннього віку – це оволодіння мовленням і ходьбою. Вільне пересування веде до значних змін у фізичному і психічному розвитку дитини від 1 до 3 років.
Засвоюючи ходьбу, дитина отримує можливість задовольнити потребу у практичному пізнанні оточуючих її речей. Успіх закріплює зусилля і вона прагне все нових дій.
В результативних діях удосконалюється весь сенсорно-моторний апарат дитини, формуються нові риси характеру, можливості та нові потреби.
У цей період збільшуються можливості наслідування діям дорослих. На основі наслідування дитина починає оволодівати елементами трудової та ігрової діяльності – так формуються виконавчі дії; дитина оволодіває першими простими навичками, дитина таким чином засвоює початкові форми ініціативної, довільної діяльності.
Засвоєння ходьби сприяє ознайомленню з новими предметами, відкриттю нових боків у вже знайомих речах. На 2 і 3 роках життя різноманітні предметні дії стають особливо перспективною формою пізнавальної діяльності.
Вміння ходити відіграє велику роль у засвоєнні простору: завдяки сполученню пересування з рухами очей і рук встановлюються міцні зорово-рухові зв’язки.
Удосконалення рухів і накопичуваний практичний досвід спонукають до ініціативних, а пізніше творчих дій. Засвоєння рухів має велике значення для розвитку самосвідомості дитини. Досягнення бажаного результату приводить дитину на 3 році до радісного відкриття себе як діяча: „Я можу”. Це породжує нові потреби і нову форму самосвідомості: „Я хочу” і „Я не хочу”.
У процесі спілкування з дорослими у дитини розвивається слухання. Для немовля звуки були лише подразниками. На 2 році він вчиться слухати мову дорослого, зосереджуватися на її змісті, підкорятися вимогам дорослих й таким чином вчиться керувати своїми діями. Поступово дії стають довільними, а потім цілеспрямованими.
Отже, на протязі періоду немовля і раннього дитинства оформлюється аналізаторний апарат дитини. Особливе значення має розвиток рухового аналізатору, що забезпечує утворення сенсорно-моторних зв’язків, важливих для всього подальшого психічного розвитку дитини. Чутливість стає дедалі тонкішою, формуються диференційовані відчуття кольорів, звуків, запахів і рухів. Особливого значення набуває розвиток диференційованої чутливості дитини до звуків людського мовлення, на основі якої розвивається спеціальний фонематичний слух. У перші 3 роки дитина накопичує значний чуттєво-руховий досвід. Вона набуває знань про якості оточуючого світу і пізнає перші зв’язки, що існують між речами. У цих діях формуються початки мислення, розумної волі та самосвідомості.