- •Класифікація лікарських препаратів, що впливають на функцію центральної нервової системи
- •Лікарські препарати, що пригнічують функцію цнс
- •1. Препарати для наркозу.
- •2. Спирт етиловий.
- •Взаємодія етанолу з деякими лікарськими засобами
- •3. Снодійні препарати
- •Класифікація снодійних препаратів
- •Механізм дії та порівняльна характеристика препаратів
- •4. Протисудомні препарати. Класифікація протисудомних препаратів
- •5. Анальгезуючі препарати
- •Класфікція препаратів в залежності від взаємодії з опіатними рецепторами різних типів
- •Фізіологічні ефекти активації опіатних рецепторів
- •Класифікація ненаркотичних анальгетиків
- •6. Психотропні препарати.
- •3. Седативні препарати.
- •Лікарські препарати, що стимулюють функцію цнс
- •Класифікація
- •Побічні ефекти трициклічних антидепресантів
- •2) Похідних фенілалкіламіну.
- •3. Загальнотонізуючі препарати (адаптогени). Класифікація препаратів
- •Порівняльна характеристика препаратів.
- •4. Аналептики.
Взаємодія етанолу з деякими лікарськими засобами
Препарат |
Результат взаємодії |
Засоби, що пригнічують ЦНС (седативні, транквілізатори, нейролептики) |
Підсилення пригнічувальної дії на ЦНС |
Снодійні і транквілізатори бензодіазепінового ряду |
Підсилення пригнічувальної дії на ЦНС, стимулюють розвиток залежності до етанолу |
Антидепресанти – інгібітори МАО |
Розвиток гіпертонічного кризу. |
Вазодилятатори |
Підсилення вазодилятуючого ефекту, колаптоїдний стан. |
Нітрогліцерин, коронаролітики, спазмолітики |
Гостра судинна недостатність, колапс |
Діуретики |
Прояви гіпокаліємії (рвота, діарея, зниження АТ) |
Непрямі антикоагулянти |
Кровотеча, крововиливи у внутрішні органи |
Пероральні контрацептиви |
Зниження ефективності |
Парацетамол |
Значне підвищення токсичності парацетамолу, збільшення його гепатотоксичної дії |
Аспірин |
Різке підвищення антиагрегаційної здібності аспірину, збільшення кровотечі, ураження слизової оболонки шлунка |
Вітамін В3, триптофан, препарати цинку |
Підсилення токсичного впливу етанолу на печінку |
Тіамін, аскорбінова кислота, антиоксиданти |
Зниження токсичного впливу етанолу на печінку |
Метронідазол, фуразолідон, цефалоспорини, гіпоглікемічні засоби, похідні сульфонілсечовини. |
Значне посилення токсичного впливу етанолу (за рахунок блокади алкогольдегідрогенази) |
Дифенін |
Блокада біотрансформації дифеніну, підвищення його токсичності |
Індуктори мікросомальних ферментів (барбітурати, дифенін, глюкокортикоїди та інші) |
Розвиток перехресної толерантності |
3. Снодійні препарати
Нормальний, фізіологічний сон людини має певну циклічну організацію. Протягом ночі відбувається від 2 до 6 завершених циклів, у кожному з яких виділяють фазу синхронізованого (ортодоксального, повільного, передньомізкового) і фазу десинхронізованого (парадоксального, швидкого, задньомізкового) сну.
Фаза повільного сну триває 1,5 години. Після цього різко змінюється якість сну – з’являються швидкі рухи очних яблук, пришвидшується дихання, змінюється пульс, виникають хаотичні м’язові скорочення. Глибина сну в цій фазі збільшується, хоч на електроенцефалограмі реєструється картина, властива періоду неспання. Саме тому фаза швидкого сну називається парадоксальною. Швидкий сон – період сновидінь і активної переробки інформації – становить 20-25% загальної тривалості сну.
Фаза швидкого сну необхідна для оновлення психічних функцій, пам’яті, здібності до навчання. Фаза повільного сну є важливою для фізичного оновлення.
Порушення нічного сну – інсомія, характеризується змінами структури сну.
Класифікація снодійних препаратів
1. Барбітурати і споріднені з ними сполуки (фенобарбітал, циклобарбітал, барбаміл, етамінал-натрій).
2. Похідні бензодіазепіну (нітразепам (еуноктин, радедорм), діазепам (седуксен, сибазон, реланіум), нозепам (тазепам), феназепам, лоразепам).
3. Снодійні препарати різних хімічних сполук (зопіклон, золпідем (івадал), донорміл, бромізовал, доксиламін).