2.4. Судова влада.

Правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами на допускаються.

Судочинство здійснюється Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції.

Конституційний Суд – єдиний орган конституційної юрисдикції в Україні.

Повноваження Конституційного Суду України:

1) вирішує питання щодо конституційності законів та інших правових актів Верховної Ради, актів Президента, актів Кабінету Міністрів, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим;

2) дає висновок щодо відповідності Конституції України чинних міжнародних договорів, що вносяться до Верховної Ради для ратифікації;

3) дає висновок щодо додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента з поста в порядку імпічменту;

4) здійснює офіційне тлумачення Конституції та законів України.

До Конституційного Суду можуть звертатися: Президент; не менше сорока п’яти народних депутатів; Верховний Суд України; Уповноважений Верховної Ради України з прав людини; Верховна Рада Автономної Республіки Крим.

Конституційний Суд складається з 18 суддів і формується шляхом призначення по 6 суддів відповідно Верховною Радою, Президентом та з’їздом суддів України. Суддя Конституційного Суду призначається на 9 років без права бути призначеним на повторний термін. Ним може бути громадянин України, який на день призначення досяг сорока років, має вищу юридичну освіту і стаж роботи за фахом не менше десяти років, проживає в Україні протягом останніх двадцяти років та володіє державною мовою. Конституційний Суд шляхом таємного голосування обирає зі свого складу лише на один трирічний термін Голову Конституційного Суду.

Система судів загальної юрисдикції в Україні побудована за принципами територіальності і спеціалізації:

1) Верховний Суд України;

2) Вищі спеціалізовані суди (Вищий господарський та Вищий адміністративний);

3) спеціалізовані суди першої і апеляційної інстанції;

4) Касаційний суд (розглядає справи як касаційна інстанція);

5) апеляційні суди й Апеляційний суд України (розглядають апеляції на рішення судів першої інстанції);

6) місцеві суди (районні у містах, міські та військові).

Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.

Правосуддя в Україні здійснюють професійні судді та, у визначених законом випадках, народні засідателі і присяжні. Професійні судді не можуть належати до політичних партій та профспілок, брати участь у будь-якій політичній діяльності, мати представницький мандат, обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу, крім наукової, викладацької та творчої. На посаду судді може бути рекомендований кваліфікаційною комісією суддів громадянин України, не молодший двадцяти п'яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж роботи у галузі права не менш як три роки, проживає в Україні не менш як десять років та володіє державною мовою.

Суддями спеціалізованих судів можуть бути особи, які мають фахову підготовку з питань юрисдикції цих судів. Ці судді відправляють правосуддя лише у складі колегій суддів. Додаткові вимоги до окремих категорій суддів щодо стажу, віку та їх професійного рівня встановлюються законом. Перше призначення на посаду професійного судді строком на п'ять років здійснюється Президентом України. Всі інші судді, крім суддів Конституційного Суду України, обираються Верховною Радою України безстроково, в порядку, встановленому законом.

Організаційне забезпечення (фінансове, матеріально-технічне, кадрове, організаційно-технічне) здійснює державна судова адміністрація.

Судова система України й надалі залишається малоефективною з погляду надійного захисту прав і свобод громадян. Для неї істотними ознаками є:

1) недостатній рівень фінансування;

2) чотирирівнева організаційна структура, при якій можливий повторний касаційний перегляд судових справ;

3) відсутність процесуального законодавства.

У системі судової влади є також Вища рада юстиції України, до відання якої належить:

1) внесення подання на призначення і звільнення суддів;

2) прийняття рішення щодо порушення суддями принципу несумісності;

3) накладання дисциплінарного стягнення;

4) розгляд скарг апеляційних, місцевих суддів і прокурорів.

Прокуратура в правовій системі України є самостійним централізованим органом. Прокуратуру України очолює Генеральний прокурор, який призначається на посаду та звільняється з посади за згодою Верховної Ради Президентом України. Верховна Рада може також висловити недовіру Генеральному прокуророві.

Згідно з Конституцією прокуратура виконує функції:

1) підтримка державного обвинувачення в суді;

2) представництво інтересів громадянина або держави в суді;

3) нагляд за дотриманням законності органами, які здійснюють дізнання, досудове слідство;

4) нагляд за дотримання законності при виконанні судових рішень.