Тема 2 – 3. Цілі, органи та методи державного регулювання економіки Питання для попереднього вивчення

1. Система цілей державного регулювання економіки.

2. Система органів державного регулювання економіки.

3. Методи державного регулювання економіки.

4. Етапи формування економічної політики держави.

Вправа 1. Для кожного положення, що наводиться далі, знайдіть відповідний термін або поняття.

1. Проміжок часу, протягом якого мета економічної політики держави зреагує на відповідний інструмент регулювання.

2. Показник, що характеризує співвідношення між зміною кількісних характеристик мети та інструменту економічної політики.

3. Спеціальні дозволи, що видаються державними органами управління суб’єктам підприємницької діяльності.

4. Заходи держави, спрямовані на покарання суб’єктів підприємницької діяльності, які не виконують установлених правил.

5. Діяльність держави щодо встановлення обов’язкових для виконання юридичних норм поведінки економічних суб’єктів.

6. Державні норми та заходи, які прямо регламентують діяльність економічних суб’єктів.

7. Методи регулювання, які, як правило, впливають на діяльність економічних суб’єктів опосередковано.

8. Бажане становище економічної системи внаслідок керованого процесу її розвитку.

9. Орган державного управління України, що є вищим органом у системі законодавчої влади.

10. Орган державного управління України, що є вищим органом у системі виконавчої влади.

Терміни і поняття:

а) правове регулювання;

б) ліцензії;

в) лаг економічної політики;

г) санкції;

д) мультиплікатор економічної політики;

е) мета економічної політики;

ж) Кабінет Міністрів України;

и) адміністративні методи;

к) Верховна Рада України;

л) економічні методи.

Вправа 2. Знайдіть єдино правильну відповідь.

1. Вища мета державного регулювання полягає в:

а) досягненні максимальних темпів економічного зростання;

б) максимізації суспільного добробуту;

в) максимізації рівня життя населення;

г) зменшенні негативних “зовнішніх ефектів”.

2. “Піраміда цілей” показує:

а) взаємозалежність різних рівнів цілей в економічній політиці держави;

б) черговість вирішення цілей державного регулювання економіки;

в) механізми реалізації цілей державного регулювання економіки;

г) залежність цілей та інструментів економічної політики держави.

3. Згідно з позицією кейнсіанського напряму економічної думки до основних кінцевих цілей економічної політики держави не відноситься:

а) стабільність цін;

б) стимулювання економічного зростання;

в) контроль над грошовою масою;

г) досягнення повної зайнятості;

д) правильна відповідь відсутня.

4. До економічних функцій Кабінету Міністрів України не відноситься:

а) реалізація фінансової, цінової, інвестиційної та податкової політики;

б) розробка та здійснення загальнодержавних програм економічного,

науково-технічного, соціального і культурного розвитку;

в) здійснення управління об’єктами державної власності;

г) розробка проекту державного бюджету України;

д) правильна відповідь відсутня.

5. До економічних функцій Верховної Ради України не відноситься:

а) правове регулювання економічних відносин;

б) визначення засад внутрішньої та зовнішньої політики;

в) затвердження переліку об’єктів державної власності, які не підлягають

приватизації;

г) призначення Прем’єр-міністра України;

д) правильної відповіді не існує.

6. Голова Національного банку України:

а) призначається Президентом України;

б) призначається Президентом України і затверджується Верховною Радою

України;

в) призначається Верховною Радою України;

г) призначається Кабінетом Міністрів України і затверджується Президен-

том України.

7. У світовій економічній практиці є переважним:

а) пряме регулювання економічних процесів;

б) опосередковане регулювання економічних процесів;

в) поєднання прямого та опосередкованого регулювання.

8. Здатність до швидкого досягнення поставленої мети є характерною рисою:

а) адміністративних методів регулювання;

б) економічних методів регулювання;

в) пропагандистських методів державного регулювання.

9. До етапів формування економічної політики держави не відноситься:

а) визначення цілей економічної політики;

б) визначення пріоритетів у процесі реалізації цілей економічної політики;

в) визначення інструментів реалізації цілей економічної політики;

г) визначення ступеня впливу інструментів економічної політики на мету

та швидкодію вибраних інструментів;

д) правильна відповідь відсутня.

10. Необхідність встановлення пріоритетів у процесі реалізації цілей економічної політики зумовлюється:

а) обмеженістю регулювального потенціалу держави;

б) наявністю протиріччя між певними цілями економічної політики та

інструментами їх реалізації;

в) особливостями державного регулювання в умовах перехідної економіки;

г) правильні всі перераховані вище судження;

д) правильні положення в пунктах а), б);

е) правильні положення в пунктах а), в).

11. Нерівність Я.Тінбергена показує:

а) ефективне співвідношення між цілями та інструментами державного

регулювання;

б) відносну величину між дохідною та витратною частиною бюджету;

в) співвідношення між готівкою та грошовою базою;

г) правильна відповідь відсутня.

12. Мультиплікатор економічної політики відображає залежність між:

а) метою та інструментом її реалізації;

б) різними формами економічної політики;

в) різними цілями економічної політики;

г) різними інструментами економічної політики.

13. Грошова база включає в себе:

а) готівку й депозити;

б) готівку та резерви;

в) депозити й резерви;

г) правильна відповідь відсутня.

14. У грошовому мультиплікаторі пропозиція грошей включає в себе:

а) готівку й депозити;

б) готівку та резерви;

в) депозити й резерви;

г) правильна відповідь відсутня.

15. Лаг усвідомлення є елементом:

а) внутрішнього лага економічної політики;

б) зовнішнього лага економічної політики;

в) внутрішнього і зовнішнього лага економічної політики;

г) не входить до складу внутрішнього чи зовнішнього лага економічної

політики.

16. Лаг впровадження – це проміжок часу між:

а) виникненням проблеми регулювання та її усвідомленням;

б) моментом упровадження інструменту регулювання та реакцією на таке

впровадження мети регулювання;

в) прийняттям рішення про впровадження інструменту регулювання та

початком конкретних дій у цьому напрямі;

г) усвідомленням наявності проблеми регулювання та прийняттям рішення

про впровадження відповідного інструменту регулювання.

Вправа 3. Визначте, яке з положень правильне, а яке помилкове.

1. Реалізація головних цілей державного регулювання економіки спрямо-вана на формування та підтримку основних механізмів ринкової економіки.

2. Кінцевими цілями економічної політики держави прибічники монета-ризму вважають: стабільність цін, стимулювання економічного зростання та досягнення повної зайнятості.

3. Основними юридичними формами реалізації економічних функцій Кабі-нету Міністрів України є такі правові акти: закони, постанови та розпоряджен-ня.

4. Президент України здійснює правове регулювання економічних відно-син у таких формах: видання указів і розпоряджень з питань економічної реформи, які не врегульовані чинним законодавством; використання права вето на прийняті закони тощо.

5. Недоліком економічних методів є те, що їх реалізація супроводжується лаговим ефектом.

6. Прикладами економічних методів є ліцензії та квоти.

7. Методи державного регулювання економіки стосовно форм впливу поді-ляють на методи прямого та опосередкованого впливу, з точки зору засобів впливу – на адміністративні, правові та економічні методи.

8. Квота – це частка суб’єктів у виробництві, споживанні, експорті, імпорті товарів і послуг.

9. Прикладом протиріччя між цілями економічної політики є невідповід-ність між прагненням досягти стабільності цін і прагненням стимулювати економічне зростання.

10. Мультиплікатор державних витрат показує залежність між зміною кількісних характеристик державних витрат і пропозицією грошей.

11. Гранична схильність до заощадження – це додаткова сума, яку люди споживають, коли отримують додаткову одиницю використовуваного доходу.

12. Норма резервування – це показник, що характеризує відношення вели-чини обов’язкових резервів комерційних банків до суми прийнятих вкладів.

13. Податковий мультиплікатор показує пряму залежність між зміною кількісних характеристик сукупного доходу та податкових надходжень у бюджет.

14. Внутрішній лаг кредитно-грошової політики, як правило, менш трива-лий за внутрішній лаг фіскальної економічної політики.

Вправа 4. Розв’язати задачі.

1. Державні витрати поточного періоду зменшились на 50 млн грн. Визначте зміну сукупного доходу країни у випадку, коли гранична схильність до заощадження дорівнює 0,2.

2. Державні витрати поточного року збільшились на 100 млн грн. Визначте частку податків у доходах, якщо сукупний дохід збільшився на 400 млн грн, а гранична схильність до заощадження дорівнює 0,1.

3. Визначте, як змінився сукупний дохід країни, якщо податкові надходження до державного бюджету поточного року збільшились на 80 млн грн, а гранична схильність до заощадження дорівнює 0,4.

4. Встановіть значення чинної норми резервування, якщо в результаті дії банківського (кредитного) мультиплікатора приріст депозитів комерційного банку в 20 тис. грн. супроводжувався загальним збільшенням пропозиції грошей на 80 тис. грн.

5. За поточний період сукупний дохід внаслідок дії податкового мультиплікатора зріс на 1,5 млрд грн. Обчисліть значення цього мультиплікатора, а також величину граничної схильності до споживання, якщо податкові надходження в державний бюджет зменшилися на 1 млрд грн.

6. Кредитно-грошова система країни характеризується такими змінними величинами: кількість грошей в обігу – 15 млрд грн, депозитний коефіцієнт дорівнює 0,6 , норма резервування становить 0,2. Встановіть значення грошового мультиплікатора, а також величину зміни грошової бази, якщо кількість грошей в обігу попереднього року дорівнювала 14 млрд грн.

7. Кількість грошей в обігу дорівнює 24 млрд грн. Обчисліть значення грошового мультиплікатора, якщо депозитний коефіцієнт дорівнює 0,5, а величина банківських резервів – 4 млрд грн.

8. У базовому періоді мультиплікатор державних витрат дорівнював 2,5 при зростанні державних витрат на 100 млн грн. Встановіть значення мультиплікатора державних витрат поточного року, якщо внаслідок його дії сукупний дохід зріс на 1,5 млрд грн. Відомо, що приріст державних витрат у цьому році дорівнював приросту сукупного доходу попереднього (базового) року.