2.2. Динаміка товарної продукції та визначення рівня товарності за окремими видами продукції по підприємству в цілому.

Показники товарності, які характеризують рівень товарності окремих видів сільськогосподарської продукції (зерно, картопля, молоко та ін.), а також кожної галузі та підприємства в цілому визначаються як відсоткове відношення товарної продукції до валової.

При обчисленні цих показників товарності по окремих видах продукції використовують обсяги валової і товарної продукції в натуральному виразі (ц, т, шт.), тобто показники валового збору та обсяги реалізації того чи іншого продукту. Крім того, для характеристики рівня товарності окремих видів продукції рослинництва і тваринництва визначаються такі показники в натуральному виразі:

• по продукції рослинництва рівень товарності обчислюється як відношення обсягу товарної продукції окремої культури до її посівної площі;

• по продукції тваринництва — як відношення обсягу товарної продукції певного виду до середньорічного поголів’я тварин, від якого одержана ця продукція або до відповідної посівної площі. Продукція великої рогатої худоби і овець розраховується на площу сільськогосподарських угідь, свиней — на площу ріллі, птиці — на посівну площу зернових культур попереднього року [4].

При розрахунку показників товарності по кожній галузі та в цілому по підприємству застосовуються вартісні показники валової і товарної продукції. При цьому обсяг товарної і валової продукції оцінюють в однакових цінах, як правило, порівнянних, виключаючи з товарної і валової продукції нетоварні і малотоварні продукти (сіно, солому, силос, траву на зелений корм, гній тощо). Крім того, з валової продукції виключають вартість зміни незавершеного виробництва, а також вирощування молодих багаторічних насаджень, оскільки вони не є предметом реалізації.

В цілому по господарству показник товарності може бути розрахований як відношення грошової виручки від реалізації продукції до площі сільськогосподарських угідь [7].

В таблиці 2.6 проведемо розрахунок товарності основнихвидів продукції ТОВ АФ «Промінь».

З даної таблиці виходить, що у досліджуваному підприємстві товарність основного виду продукції (зерна) є найбільшим.

Таблиця 2.6

Структура товарності продукції в ТОВ АФ «Промінь»

Показники	2008	2009	2010	В серед-ньому за 3 роки	Структура товарної продукції, %	Місце вироб- ництва культури
Пшениця озима	2233,4	1692,2	4010,7	2645	48	І
Гречка	56,8	79,5	58,4	64,9	0,7	ХІ
Кукурудза на зерно		1656,6	2755,5	1470,7	15,5	ІV
Ячмінь озимий	-	30,3	734,3	254,8	2,7	VIII
Ячмінь ярий	1189,8	-	61,0	416,9	4,4	VII
Горох	104,2	548,3	788,7	480,4	5,1	V
Соя	-	2025,5	2044,4	4069,9	43,1	II
Ріпак озимий	90,1	1259,6	1259,6	449,9	4,8	VI
Соняшник	949,6	2199,9	2791,3	1980,3	20,9	III
Інша продукція рослин-ництва	1,0	4,1	21,0	8,7	0,09	XV
Всього по рослин-ництву	4624,9	8255,3	14506	9728,7
Свині	337,0	230,8	-	189,3	2,0	IX
Мед, кг	0,3	10,3		3,5	0,03	ХІІ
Інша прод. бджіль-ництва	-	24,3		8,1	0,08	XIV
Інша прод. тваринництва	48,8	246,2	50,4	115,1	1,2	X
Всього по тварин-ництву	386,1	511,6	50,4	316
Всього по підприємству	5011	8766,9	14556,4	9444,8	100

Реалізована продукція сільського господарства — це фактично продана в даному періоді на сторону по всіх каналах збуту продукція, незалежно від часу її виробництва. Її величина може дорівнювати вартості товарної продукції сільського господарства або відрізнятися від неї, що залежить від розміру залишків продукції в господарстві на кінець року порівняно з початком. До обсягу реалізації включається вся стандартна і нестандартна продукція, некондиційна худоба та птиця в заліковій вазі, вовна — в перерахунку на чисте волокно. Поняття реалізована продукція дуже важливе для оцінки результатів виробничої діяльності аграрних підприємств, оскільки вона є мірилом багатства і добробуту не лише сільського господарства, але й інших галузей та виробництв агропромислового комплексу.

Чиста продукція — це новостворена частина вартості валової продукції. Вона визначається як різниця між вартістю валової продукції і вартістю матеріальних виробничих витрат. До матеріальних виробничих витрат у сільському господарстві належать:

• матеріальні витрати сільськогосподарського походження — насіння і посадковий матеріал, корми, яйця для інкубації, підстилка, гній та ін.;

• матеріальні витрати промислового походження — електроенергія, мінеральні добрива, паливо і мастильні матеріали, запасні частини до машин, отрутохімікати для боротьби зі шкідниками, медикаментами і дезінфікуючі матеріали та ін.;

• амортизаційні відшкодування за основні виробничі фонди.

Показники валового і чистого прибутків широко застосовуються при аналізі сільськогосподарської діяльності аграрних підприємств [11].