Методи навчання

Метод (від грец. Metodos - шлях до чогось) означає спосіб досягнення мети.

У дидактиці під методами навчання розуміються способи спільної діяльності вчителя та учнів, і способи організації пізнавальної діяльності школярів. У вирішенні проблеми ме ¬ тодов навчання в інформатиці будемо керуватися формулює ¬ кою відомого дидакта Ю.К. Бабанський, визначального методи навчання як способи упорядкованої взаємозв'язаної діяльності викладача і учнів, спрямованої на вирішення завдань освіти, виховання і розвитку особистості.

Словесні:

лекція, розповідь, бесіда.

Наочні: ілюстрації, демоні фації як звичайні так і комп'ютерні.

Практичні: виконання лабораторно-практичних робіт, самостійна робота з довідниками та літературою (звичайної та електронної), самостійні письмові вправи, самостійна робота за комп'ютером.

Вибір логічного характеру застосування методів навчання: забезпечення індуктивного характеру навчально-пізнавальної діяльності школярів; забезпечення дедуктивного характеру навчально-пізнавальної діяльності школярів; вибір гностичного характеру навчально-пізнавальної діяльності школярів; забезпечення репродуктивного характеру навчально-пізнавальної діяльності школярів; забезпечення діяльного характеру навчально-пізнавальної діяльності школярів; забезпечення репродуктивно-пошукового характеру навчально-пізнавальної діяльності школярів.

Вибір методів стимулювання навчально-пізнавальної діяльності: методи формування інтересу до навчання; методи формування боргу і відповідальності в навчанні.Методы обучения

Ігри. Навчальні рольові ігри.

Ігрова форма роботи дає можливість активізувати пізнавальну діяльність. Виходячи з цього, багато вправи побудовані на ігрових сюжетах.

Для кращого розуміння деяких тем, таких як «Алгоритм», «Виконавець», «Система команд виконавця», при розгляді основних можливостей прикладних програм. Основне правило при організації та проведенні таких занять полягає в тому, що учитель продумує сценарій гри, чітко формулює мету, уточнює, яким очікуваний результат, в якій формі він надається, знайомить учнів з системою вимог до результату, повідомляє обмеження. У процесі гри вчитель може взяти на себе найважчу роль - якщо це необхідно, а як правило просто спостерігає за ходом гри і відповідністю її сценарієм.

Ігрова форма навчання відрізняється активністю, що є одним з показників ефективності даної форми занять. Основні переваги ігрової форми навчання - більш глибоке освоєння важких питань, наприклад, понять «алгоритм», «програмне забезпечення комп'ютера», роботи основних і додаткових пристроїв комп'ютера.

Поступово ігрова форма переростає в навчальну за рахунок створення проблемних ситуацій.

Проблемна ситуація.

Постановка проблемних ситуацій спрямована на формування в учнів уміння орієнтуватися в навчальній завданню, виробляти способи вирішення, вміння контролювати процес здійснення роботи.

Словесні методи

 Словесні методи: розповідь, інструктаж, бесіда, евристична бесіда, самостійна робота з текстом.

Інструктаж характеризується чіткістю викладу, не допускає вільного тлумачення. Основна дидактична функція - засвоєння стандартних способів дій. Він передує підготовці до практичної частини, що характерно для уроків інформатики.

Бесіда, різновидом якої є евристична бесіда, полягає в тому, що при її проведенні залучаються знання учнів. Характерною рисою бесіди є наявність керуючих питань, які задаються вчителем за заздалегідь спланованим сценарієм, і призводять до мети, наміченої вчителем. Основна дидактична функція - отримання або упорядкування знань учнями, придбання досвіду творчої діяльності.

Самостійна робота з текстом передбачається протягом усього курсу. Основна дидактична функція - узагальнення або корекція знань. Контроль - через систему тестування та виконання практичних завдань. Завдання такого типу націлені на самоосвіту учнів. У початковій школі цей вид роботи не може використовуватися широко через недостатню швидкості читання учнів,

Наочні методи.

В інформатиці використовуються: спостереження за діяльністю товариша, вчителя або за поведінкою комп'ютерного середовища. Комп'ютерні програми володіють динамічністю і наочністю.

 Контроль знань.

Контроль дає можливість побачити помилки, оцінити результати, здійснити корекцію знань і навичок; дозволяє підвищити мотивацію, ініціює творчу діяльність, є засобом навчання і розвитку. Він повинен бути природним продовженням навчання. Для даної вікової категорії (6-12 років) передбачені наступні види контролю: спостереження, самоконтроль, контроль «комп'ютером», взаємоперевірка і взаємний контроль, письмова контрольна робота і діагностичне тестування.

Підготовка вчителя до уроку.

При підготовці цього питання варто звернути увагу на освітлення наступних положень:

− загальна підготовка вчителя до уроків починається задовго до початку навчального процесу;

− підготовка вчителя до уроків починається з досконалого вивчення в першу чергу програми шкільного курсу ОІОТ, у якої наведено тематичне планування навчального матеріалу, вказано що учні повинні знати та вміти після вивчення кожного розділу курсу, тобто наведені стандарти навчання, а також орієнтовне поурочне планування курсу ОІОТ (програма 2002 року).

− підготовка вчителя до уроків починається з досконалого вивчення змісту навчального матеріалу;

− підготовка вчителя до конкретного уроку починається з обміркування змісту навчального матеріалу, аналізу тієї частини програми, що відноситься до майбутнього уроку, а також до попереднього і наступного, установлення між ними зв'язку і послідовності;

− при підготовці до уроку вчитель інформатики вивчає характер викладання навчального матеріалу в шкільних під­руч­никах та обирає більш оптимальний з них;

− вчитель інформатики змушений витрачати більше часу на самоосвіту та підготовку до уроку, ніж його колеги, які викладають інші дисципліни. Підготовка вчителя інформатики до уроку включає ознайомлення з необхідним програмним забезпеченням, установку або налагоджування його на комп'ютерах у класі, роботу по розробці сценарію уроку та підготовку конспекту (плану) уроку, обов'язкової перевірці всіх завдань практичного характеру на комп'ютері;

− учитель повинен продумати можливі нестандартні ситуації в роботі учнів за комп'ютером і передбачити можливі шляхи їх виправлення з обов'язковою апробацією ціх шляхів за комп'ютером.