Лабораторна робота

Тема: Специфіка уроку з інформатики.

Мета: сформувати знання типів уроків інформатики, специфіки уроку інформатики, етапів підготовки вчителя інформатики до уроку. Сформувати вміння і навички: пiдготовка вчителя до уроку, органiзацiї i проведення рiзних типiв урокiв з iнформатики

Короткі теоретичні відомості

Необхідні знання з курсу педагогіки:

- сутність та структура процеса навчання;

- принципи навчання;

- форми навчання;

- типологію уроків (три класифікації);

- структури уроків різних типів, відповідно до класифікації по основній дидактичній меті;

- зміст основних етапів проведення уроку;

Методичні рекомендації щодо підготовці до лабораторної роботи.

1. Загальні зауваження.

Класно-урочна організація навчання склалася в XVII столітті на принципах дидактики сформульованих Я. Коменський, і до цих пір є переважаючою в школах світу. У постанові ЦК ВКП (б) від 25 серпня 1932 року, вказується, що основною формою занять у школі повинен бути урок.

Сформулюємо особливості класно-урочної форми організації навчання-

• класно-урочна форма навчання строго регламентована програмою;

• уроки плануються на 45 хвилин (спарені на 90 хвилин);

• урок є основною одиницею проведення занять з учнями класу;

• класно-урочна форма навчання вимагає постійного складу учнів, об'єднаних в колектив за віковою ознакою, з урахуванням мікрорайону проживання;

• клас працює за єдиним річним планом і програмою згідно розкладу;

• урок присвячений одному навчальному предмету, темі, в силу чого учні класу працюють над одним і тим же матеріалом;

• роботою учнів керує учитель, він же оцінює результати успішності кожного учня;

• фіксування успішності учнів і проходження матеріалу в класному журналі.

Атрибути класно-урочної системи: навчальний рік, навчальний день, розклад уроків, навчальні канікули, перерви, домашнє завдання, позначки, класний журнал, щоденник успішності учня, шкільні підручники з предметів, шкільна програма з предмету, обов'язковий мінімум змісту освіти, тематичний і календарний плани вчителя, санітарно-гігієнічні вимоги до режиму роботи в комп'ютерному класі.

К омп'ютер на уроках інформатики є і предметом і засобом навчання, що впливає на організацію навчального процесу, а саме на зміну інформаційних потоків між основними компонентами передачі знань: викладач, учень, дидактичні матеріали і новий компонент - комп'ютер. Кількість інформаційних зв'язків подвоєна по відношенню до інформаційних зв'язків при традиційному навчанні.

2. Специфіка уроку інформатики.

Метою курсу інформатики в початковій школі є формування первинних базових понять інформатики, що забезпечить подальше створення інформаційної картини світу, уявлень про властивості інформації, способи роботи з нею, формування уявлення про комп'ютер, як універсальної інформаційної машині, розвиток інформаційної культури дитини та інтелектуальних здібностей учнів.

У відповідності з цілями навчання інформатики в початковій школі виділяється ряд завдань, на які потрібно спиратися при проведенні уроків інформатики в початкових класах:

• познайомити школярів з основними властивостями інформації, навчити планування дій і організації інформації;

• дати початкове уявлення про комп'ютер і сучасних інформаційно-комунікаційних технологіях;

• дати уявлення про сучасне інформаційне суспільство, інформаційну безпеку.

Рішення даних завдань проходить через весь курс інформатики в початковій школі і має подальший розвиток, удосконалення і збільшення числа завдань у курсі інформатики середньої школи.

Повинно забезпечити підготовку учня до вирішення завдань в галузі інформаційної діяльності на наступних щаблях загальної освіти, закладає необхідний обсяг опорних умінь у галузі інформатики, розвиває у школярів стійкі навички вирішення задач за допомогою комп'ютера, а саме:

 системний підхід (розгляд об'єктів і явищ у вигляді набору більш простих елементів, кожен з яких виконує свою роль для функціонування об'єкта в цілому);

 алгоритмічний підхід до вирішення завдань (уміння планувати послідовності дій для досягнення будь-якої мети, вміння вирішувати завдання, відповіддю для яких є не тільки число або твердження, опис послідовності дій);

 об'єктно-орієнтований підхід (робота з об'єктами, об'єднання окремих предметів у групу із загальною назвою; виділення загальних ознак предметів цієї групи і дій, виконуваних над цими предметами);

 застосування формальної логіки при вирішенні завдань (операції над поняттями і простими судженнями).