- •Методичні вказівки
- •4.3. Розрахунок rc-генератора на операційному
- •4.4. Розрахунок компенсаційного стабілізатора
- •4.5. Розрахунок площі радіатора для відведення тепла від
- •1. Основне завдання розрахунку електричної схеми
- •1.1. Вимоги до точності розрахунків
- •1.2. Порядок розрахунку електронних схем
- •1.3. Послідовність розрахунку електронних схем
- •2. Вибір електрорадіоелементів
- •2.1. Транзистори
- •2.2. Напівпровідникові діоди
- •2.3. Резистори
- •2.4. Конденсатори
- •2.5. Мікросхеми
- •3. Основні параметри підсилювальних елементів
- •3.1. Основні характеристики і параметри біполярного транзистора
- •3.2. Основні параметри і характеристики польового транзистора
- •3.3. Основні параметри і характеристики операційного підсилювача
- •4. Розрахунок електронних вузлів і пристроїв
- •4.1. Розрахунок каскадів попереднього підсилення
- •4.1.1. Розрахунок транзисторного каскаду підсилення в схемі зі спільним емітером
- •4.1.1.1. Розрахунок транзисторного каскаду в схемі зі спільним емітером за постійним струмом
- •4.1.1.2. Розрахунок транзисторного каскаду в схемі зі спільним емітером за змінним струмом
- •Розрахунок підсилювального каскаду в схемі зі спільним колектором
- •4.1.3. Розрахунок підсилювального каскаду в схемі зі спільним колектором і слідкуючим зв’язком
- •Розрахунок підсилювального каскаду в схемі зі спільною базою
- •4.1.5. Розрахунок каскаду попереднього підсилення на польовому транзисторі в схемі зі спільним витоком
- •4.1.6. Розрахунок каскаду попереднього підсилення на польовому транзисторі в схемі зі спільним стоком
- •4.1.7. Розрахунок частотних спотворень транзисторного каскаду підсилення з резистивно-ємнісним зв’язком
- •4.1.8. Розрахунок інвертуючого підсилювача на операційному підсилювачі
- •4.1.9. Розрахунок неінвертуючого підсилювача на операційному підсилювачі
- •4.2. Розрахунок транзисторних підсилювачів потужності
- •4.2.1. Розрахунок однотактного трансформаторного підсилювача потужності на транзисторі
- •4.2.2. Розрахунок двотактного трансформаторного підсилювача потужності на транзисторах
- •4.2.3. Розрахунок безтрансформаторного комплементарного підсилювача потужності на транзисторах
- •4.2.4. Розрахунок безтрансформаторного квазікомплементарного підсилювача потужності на складових транзисторах
- •4.2.5. Нелінійні спотворення в підсилювачах потужності на транзисторах
- •4.3. Розрахунок rc-генератора на операційному підсилювачі з мостом Віна
- •4.4. Розрахунок компенсаційного стабілізатора постійної напруги на транзисторах
- •4.5. Розрахунок площі радіатора для відведення тепла від потужного транзистора
- •Список літератури
- •Додатки Додаток 1 Номінальні значення опорів резисторів і ємностей конденсаторів
- •Додаток 2 Резистори постійні недротяні
- •Додаток 3 Змінні резистори
- •Додаток 4 Конденсатори постійної ємності
- •Додаток 5 Кремнієві стабілітрони
- •Додаток 6 Біполярні транзистори
- •Додаток 7 Польові транзистори
- •Додаток 8 Операційні підсилювачі
- •Методичні вказівки
4.1.8. Розрахунок інвертуючого підсилювача на операційному підсилювачі
Для розрахунку схеми підсилювача задано: Uвих.m − амплітудне значення вихідної напруги; Rн − опір навантаження; Ег − електрорушійна сила джерела вхідного сигналу; Rг − опір джерела вхідного сигналу; fн − нижня частота робочого діапазону частот; fв − верхня частота робочого діапазону; Mн(дб) − коефіцієнт частотних спотворень на нижній частоті; Тос.мін; Тос.макс − мінімальна і максимальна температури оточуючого середовища.
Рис.4.1.9. Схема інвертуючого підсилювача на операційному підсилювачі
Розрахунок починаємо з вибору типу інтегрального операційного підсилювача виходячи з таких умов
де − максимальна додатна і від'ємна напруги на виході операційного підсилювача.
Визначаємо максимальну швидкість наростання вихідної напруги, яку повинен забезпечити операційний підсилювач DA1
Вибираємо тип операційного підсилювача, який має такі електричні параметри: U±; Vмакс; Кu0 ; Uзм /Т (мкВ/оС); Rвх.д ; Rвих оп ; Івх ; Rн.мін ; Ек ; ΔІвх.
Визначаємо необхідне значення коефіцієнта підсилення каскаду за напругою
Задаємося допустимим дрейфом вихідної напруги Едр, переважно ≈ (20 100) мВ і визначаємо значення резистора зворотного зв'язку
де – температурний дрейф різниці вхідних струмів, Температурний коефіцієнт струму операційного підсилювача залежить від температурного діапазону і знаходиться в межах (0,5 1,5) % / oC.
Тoc – максимальна різниця температур оточуючого середовища
Знаходимо значення резистора R1 з умови забезпечення необхідного коефіцієнта підсилення за напругою для інвертуючого ввімкнення
Розраховуємо значення вхідного опору каскаду для інвертуючого ввімкнення операційного підсилювача
Визначаємо амплітудне значення струму в навантаженні, яке повинен забезпечити підсилювальний каскад
Максимальний струм, який може забезпечити безпосередньо сам операційний підсилювач, не може перевищувати значення
Транзистори VT1 і VT2 забезпечують підсилення за струмом і потужністю і являють собою комплементарний повторювач напруги. Ці транзистори повинні відповідати таким вимогам
Вибираємо типи транзисторів, для яких відомі електричні параметри: мін; f; Uке.доп; Ік.доп; rб ; Pк. доп.
Визначаємо вихідний опір повторювача напруги на транзисторах VT1 і VT2
Визначаємо вихідний опір підсилювача з врахуванням загального від'ємного зворотного зв'язку
Розраховуємо резистор R2 з умови зменшення впливу дрейфу різниці вхідних струмів на дрейф вихідної напруги операційного підсилювача. Якщо С1 відсутній, то
При наявності С1
Розподіляємо частотні спотворення на нижній частоті між конденсаторами схеми , переводимо частотні спотворення на нижній частоті у відносні одиниці (Мн=100,05·Мн[дб] ) і розраховуємо значення ємностей конденсаторів С1 і С2:
Якщо С1 відсутній, то частотні спотворення визначаються тільки конденсатором С2.
Визначаємо статичну похибку коефіцієнта підсилення каскаду за напругою