5) Визначте особливості художньої прози і. Буніна.

• Тема самотності,беспорадності людини перед заосом буття;

• Прагнення відтворити плинність життя;

• Спрямованість у минуле індивідуального та національного життя,художній інтерес до давніх цивілізацій, елегійні й ностальгічні настрої

• Герої, наділені «жагою життя» та гострим «відчуттям смерті»

• Зосередженність на проблемах сенсу і таємниць бутт,прагнення відтворити його красу й трагізм

• Поєднання принципів реалістичного зображення суспільного й національного життя з елементами імпресіоністичної техніки,тонкий психологійний аналіз

• Щільний зв’язок прози та лірики

• Багатство звукових і живописних деталей,асоціативний принцип оповіді,емоційний синтаксис

6) Визначте особливості художньої прози м. Горького.

• Епічне баченнясуспільного життя,прагнення охопити в художньому зображенні різні верстви населення Росії,відобразити масштабні історичні процеси та суспільні події,дослідити народнусвідомість й сеедовище, в якому існує особистість;

• Гостра критика філістерства,пафос непримиренності щодо міщансько-власницького ладу життя й мислення,соціальної пасивності;

• Особливий інтерес до соціального «дна» життя й «декласованих елементів» суспільства;

• Змалювання особистості,яка завдяки неординарним духовним задаткам «виламужться» зі свого середовища;

• Ідея «активної людини», обдарованої яскравим почуттям особистості,волею до життя,жагою свободи,презирством до всіляких форм внутрішнього рабства;

• Наявність неоромантичних і реалістичних тенденцій;

• Емоційна насиченість образності,чууттєва конкретність описів,тяжіння до образів-символів.

7) Розкрийте символічний сенс образів Бурі і Буревісника в "Пісні про Буревісника" м. Горького. Які неоромантичні тенденції відчуваються в творі?

8) Як реагують на бурю птахи, крім Буревісника? (за "Піснею про Буревісника" Горького). Яка життєва позиція уособлена в їхніх образах?

Мабуть, не було у передреволюційній Росії такої людини, яка б не знала «Пісні про Буревісника» М. Горького. Цей твір є заключною частиною алегорії «Весняні мелодії» (перші два – «Пісня про чижа, який брехав..,» та «Пісня про Сокола»). «Пісня про Буревісника» – це опис природи перед бурею, поданий у неоромантичній стилістиці. «Над морським простором сивим вітер хмари все збирає». «Вітер зграї хвиль… з розмаху в дикій злобі кида на стрімчасті скелі, розбиваючи на бризки ізумрудне те громаддя». Мешканці моря по-різному поводяться перед негодою: «чайки стогнуть.., ладні аж на дно сховати перед бурею цей жах свій», грім ударів лякає татарок, «боязко пінгвін безглуздий тіло жирне тулить в скелях». Тільки гордий Буревісник радіє наближенню бурі: «То крилом черкнувши хвилю, то стрілою ввись шугнувши, він кричить – і хмари чують радість в смілім крику птаха».

З давніх-давен мальовничий, вільний світ природи асоціювався у людей з нескінченністю, різнобарвністю буття. Сонце символізувало життя, щастя, радість, хмари – ворожі людині сили, буря завжди несла з собою оновлення. Люди по-різному ставляться до змін у житгі: одні бояться їх, бояться боротьби за краще майбутнє, інші – прагнуть активно діяти, змінювати життя.

Надзвичайно емоційний опис стихії в «Пісні про Буревісника» М. Горького сприймається читачем як алегорія людського, суспільного життя. Буревісник – уособлення людини, яка не мириться із застоєм, вона прагне змін, руху вперед її не лякають труднощі: «…Гордий Буревісник сміливо ширяє й вільно над пінявим сивим морем» Така людина навіть радіє випробуванням, що стають на її шляху до мети: «Він (Буревісник) над хмарами сміється, він од радості ридає!» Буревісник протистоїть тим людям, що ховаються від життєвих проблем (у «Пісні…» їх символізують образи чайок, гагар, пінгвіна). Він непримиримий до міщансько-власницького ладу життя й мислення, соціальної пасивності. Буревісник – вільний птах. Його жага свободи й боротьби викликають захоплення.

Протягом тривалого часу «Пісню про Буревісника» М. Горького розглядали лише, як суто політичний твір. Написаний у 1901 р. під час широкого народного пробудження, він сприймався сучасниками автора як заклик до революції 1905 р. На мій погляд, таке трактування не зовсім правомірне. «Пісня про Буревісника» – це гімн нескінченному життю, що постійно оновлюється завдяки людям, які не бояться боротьби.