- •Лекція 2. Будова, організація та еволюція клітини
- •1. Доклітинні життєві форми. Сучасні доклітинні біонти (Імперія Доклітинних)
- •2. Організація та життєдіяльність прокаріотичної клітини а) будова та життєдіяльність прокаріотичної клітини
- •Б) розмноження прокаріотичних клітин
- •В) розмаїття біонтів прокаріотичного рівня організації (Царства Монери)
- •3. Організація та життєдіяльність еукаріотичної клітини а) будова еукаріотичної клітини
- •Б) обмін речовин в еукаріотичній клітині
- •В) розмноження еукаріотичних клітин
- •Г) розмаїття біонтів еукаріотичного рівня організації (Царства Протисти)
- •4. Загальні відмінності в організації та в будові еукаріотичної та прокаріотичної клітини. Еволюційні зв’язки між прокаріотами та еукаріотами
Б) обмін речовин в еукаріотичній клітині
Таблиця 2.1 – Розподіл процесів обміну за структурами еукаріотичної клітини
Сторони обміну |
Процеси |
Структури, що здійснюють |
Асиміляція |
транспорт у клітину |
клітинна мембрана |
перетравлення (у тварин) |
лізосоми |
|
видалення неперетравлених решток (у тварин) |
апарат Гольджі |
|
транспорт до ферментів |
ендоплазматичний ретикулум |
|
синтез потрібних речовин |
хлоропласти (у наземних рослин), ендоплазматичний ретикулум |
|
відкладання про запас |
вакуолі (у рослин), апарат Гольджі, цитоплазма |
|
Дисиміляція |
транспорт до ферментів |
ендоплазматичний ретикулум |
бродіння |
ендоплазматичний ретикулум |
|
дихання |
мітохондрії |
|
видалення метаболітів |
ендоплазматичний ретикулум, мембрана |
В) розмноження еукаріотичних клітин
Існують два основних способи поділу клітини (рис. 2.13):
мітоз – нестатеве розмноження, при якому відбувається один поділ і утворюються дві дочірні клітини з однієї материнської, в яких кількість хромосом зберігається;
мейоз – що передуває статевому розмноженню, при цьому відбуваються два поділи, кількість гомологічних хромосом зменшується вдвічі, і утворюються чотири клітини з однієї.
Безстатеве розмноження сприяє підвищенню чисельності особин, статеве – підвищенню їхньої різноманітності. Тому у багатьох нижчих (зокрема – одноклітинних) організмів у життєвому циклі відбувається чергування статевого та нестатевого засобів розмноження.
Рис. 2.13. Порівняння процесів мітозу (І) та мейозу (ІІ):
1 – профаза І; 2 – метафаза І; 3 – анафаза І; 4 – телофаза; 5 – метафаза ІІ; 6 – анафаза ІІ
Г) розмаїття біонтів еукаріотичного рівня організації (Царства Протисти)
Межі Царства Протистів не тлумачаться однаково усіма дослідниками. Автотрофні протисти розглядаються у складі Царства Рослин (одноклітинні форми водоростей), гетеротрофні – відносять до грибів (одноклітинні гриби) і до тварин (Тип Найпростіші). Такого поділу будемо дотримуватися і в межах курсу біології.
Але екологів протисти (незалежно до їхньої належності до будь-якого царства) цікавлять передусім як одноклітинні еукаріоти, що мають багать спільних рис, виходячи з їхньої ролі в екосистемах, і тому повинні розглядатися не тільки в складі певних царств, але і як біонти еукаріотного рівня організації – що поліпшує зведення даних та застосування методик дослідження.
4. Загальні відмінності в організації та в будові еукаріотичної та прокаріотичної клітини. Еволюційні зв’язки між прокаріотами та еукаріотами
Еукаріотична клітина має складніший рівень організації за прокаріотичну. Існують гіпотези, відповідно яким еукаріотична клітина утворилася від прокаріотичної. Згідно з положенням інвагінаційної гіпотези, двомембранні структури (ядро, мітохондрії, хлоропласти) виникли внаслідок вгинання (інвагінації) клітинної мембрани навколо хромосом, мезосом і мембран для фотосинтезу. Ця гіпотеза пояснює наявність подвійної мембрани у перелічених структур, але не пояснює наявність у них власної кільцевої ДНК та 70S-рибосом.
Згідно іншій – симбіотичній теорії – всі перелічені в попередньому структури утворилися як результат симбіозу з іншими монерами (рис. 2.14). Ця теорія пояснює наявність відмінних ДНК та рибосом в перелічених вище структурах, але пояснення наявності в них подвійної мембрани – не настільки переконливе. Ймовірно, в ході еволюції клітини відбувалися обидва процеси.
Рис. 2.14. Еволюція еукаріотичної клітини (І – симбіотична гіпотеза, ІІ – інвагінацій на гіпотеза):
1 – анаеробний прокаріот (клітина-хазяїн); 2 – аеробний прокаріот (презумптивна мітохондрія); 3 – аеробний прокаріот (клітина-початківець, згідно з гіпотезою ІІ), а – ДНК прокаріотичної клітини; 4 – ціанобактерія (презумптивний хлоропласт); 5 – спірохето подібна бактерія (презумптивний джгутик); 6 – прокаріот, що має мітохондрії; 7 – примітивний еукаріот зі джгутиком; 8 – тваринна клітина зі джгутиком, б – ядро, в – мітохондрія, г – хлоропласт; 9 – рослинна клітина; 10 – процеси інвагінації клітинної мембрани, що дали ядро і мітохондрії; 11 – примітивний еукаріот; 12 – вгинання клітинної мембрани, що дало хлоропласт (виключно у автотрофних клітин); 13 – рослинна клітина
Відмінності в організації прокаріотичної та еукаріотичної клітин наведені в таблиці 2.2.
Таблиця 2.2 – Відмінності в організації клітин прокаріот і еукаріот
Процеси |
Структури, що здійснюють процес у клітині: |
|
у прокаріот |
у еукаріот |
|
Транспорт речовин |
клітинна мембрана, цитоплазма |
клітинна мембрана, ендоплазматичний ретикулум |
Травлення |
× |
лізосоми |
Синтез вуглеводів |
фотосинтетичні мембрани |
хлоропласти (у наземних рослин) |
Синтез ліпідів |
× |
гладенький ендоплазматичний ретикулум |
Синтез білків |
рибосоми 70S |
рибосоми 80S |
Запасання речовин |
включення |
апарат Гольджі, вакуолі |
Екскреція |
× |
апарат Гольджі, клітинна мембрана |
Бродіння |
× |
гладенький ендоплазматичний ретикулум |
Дихання |
мезосоми |
мітохондрії |
Поділ (розмноження) |
кільцева хромосома, плазміди |
ядро з нитковидними хромосомами, клітинний центр |