3. Сонячна радіація.

Сонячне випромінювання впливає на організм усіма частинами свого спектра. Залежно від довжини хвилі сонячний спектр поділяється на три час­тини: ультрафіолетову, видиму, інфрачервону. Найбіль­ший вплив на тканини справляє ультрафіолетове випро­мінювання, довжина хвилі якого становить 10—400 нм. Характеризуючи біологічний вплив ультрафіолетового випромінювання, розрізняють три його частини: перша (довжина хвилі 400—320 нм) має слабко виражену біо­логічну дію; друга (довжина хвилі 320—280 нм) — впли­ває протирахітично, діючи на шкіру; третя (довжина хвилі 280 нм і менша) — спричиняє руйнування білків тканин. Це випромінювання не досягає земної поверхні, внаслідок чого можливе життя на Землі. Ультрафіоле­тове випромінювання затримується будь-якою перешко­дою в атмосфері — пилом, газами, парою. З цієї причи­ни усі курорти, санаторії, будинки відпочинку будують на певній відстані від великих міст і промислових під­приємств.

Під впливом ультрафіолетового випромінювання у лі­підах шкіри відбувається перетворення ергостерину і хо­лестерину відповідно в ергокальциферол і холекальци-ферол (вітаміни D₂ і D₃), чим зумовлена протирахітична дія цього випромінювання. При цьому ущільнюється епі­дерміс і утворюється пігмент меланін — шкіра набуває брунатного відтінку (загар). Ультрафіолетове випромі­нювання Сонця справляє також бактерицидний вплив.

Вплив видимого випромінювання Сонця (довжина хвилі 400—760 нм) здійснюється в основному через зо­ровий аналізатор. Промені, розташовані ближче до чер­воної частини спектра, діють збуджуюче, жовті і зелені — заспокоюють, сині і фіолетові — пригноблюють. Невиди­ме інфрачервоне випромінювання (довжина хвилі 760— 2500 нм) чинить глибокий тепловий вплив, внаслідок чого при тривалому опроміненні виникають опіки і за­гальне перегрівання.

Сонячне світло активізує ферменти, впливає на різні види обміну речовин в організмі. Тому в позбавлених впливу сонячного світла дітей розвивається рахіт, а в дорослих спостерігається ламкість кісток, які при пере­ломах повільно зростаються; легко руйнуються зуби. Цей стан, який називається «світловим голодуванням», найчастіше спостерігається в шахтарів, а також у меш­канців Півночі. Щоб запобігти таким порушенням, реко­мендують систематичне опромінення ультрафіолетовими променями у спеціальних фотаріях, приймання вітамінів групи D.

Сонячне світло — це потужний профілактичний і лі­кувальний чинник, який сприяє оздоровленню навколиш­нього середовища, знищує мікроорганізми. Діючи на організм через зоровий аналізатор, сонячне світло впли­ває на фізіологічні процеси в ньому, змінюючи обмін ре­човин, загальний тонус, ритм сну тощо.

Промениста енергія Сонця впливає на тепловий ба­ланс і режим біосфери Землі. У зв'язку з рухом Землі навколо Сонця по еліптичній орбіті інтенсивність соняч­ного випромінювання, яке досягає земної поверхні, змі­нюється протягом року відповідно до зміни відстані Землі від Сонця. Ця відстань стає мінімальною (147 млн км) з початку січня, максимальною (152 млн км) —з початку липня. При цьому Земля одержує лише 5-Ю^-10 загальної енергії Сонця.

Із загальної кількості енергії, яку одержує Земля, 33 % відбивається хмарами і поверхнею суші, а також тонкодисперсним пилом у верхніх шарах атмосфери. 67 % енергії поглинають атмосфера і земна поверхня, після деяких перетворень ця енергія переходить у кос­мічний простір.