Тема: Умови життя в населених пунктах і їх вплив на здоров’я населення.

План:

1. Гігієнічне значення житла і вплив житлових умов на захворюваність.

2. Гігієнічні основи планування населених місць.

3. Гігієнічні вимоги до планування та опорядження житла у місті та селі.

4. Гігієнічні вимоги до мікроклімату житла.

1. Гігієнічне значення житла і вплив житлових умов на захворюваність.

Житло призначене перш за все для захисту людей від дії несприятливих метеорологічних чинників: холоду, спе­ки, вітру, атмосферних опадів тощо. В наш час в умовах науково-технічного прогресу зросли вимоги до житлово­го поменшання як до місця відпочинку, сну, відновлен­ня сил.

У житлі проходить значна частина життя людини, то­му в ньому мають бути створені оптимальні умови, які відповідали б культурним потребам мешканців, сприя­ли відновленню їхніх творчих сил, зміцненню здоров'я і запобіганню захворюванням. Тіснота, скупченість лю­дей в оселі зумовлюють поширення ряду інфекційних за­хворювань, зокрема, грипу, дитячих інфекцій. У перена­селеному житлі створюються особливо сприятливі умови для виникнення туберкульозу. Хоч у розвитку цього за­хворювання велику роль відіграють й інші фактори (харчування, умови праці), проте значення житла в епі­деміології туберкульозу дуже велике.

Повітря перенаселених помешкань змінює свій склад і фізичний стан, зокрема підвищуються його температу­ра і вологість, що відбивається на самопочутті людини. У такому повітрі з'являються шкідливі речовини (амо­нійні сполуки, леткі органічні кислоти тощо), які випа­ровуються з поверхні шкіри і одягу людей. Крім того, у разі проникнення в житлове приміщення продуктів не­повного згоряння палива в печах або газу в газових ус­тановках повітря може містити двоокис сірки, чадний газ. Забруднене повітря перш за все впливає на центральну нервову систему, а відтак на фізіологічні функції всього організму. Це проявляється головним болем, поганим апетитом, швидкою стомлюваністю та ін. Несприятливий вплив забрудненого повітря виражається також у зміні глибини і ритму дихання. Воно стає частішим, але по­верховим, що зменшує вентиляцію легень і зумовлює збіднення киснем тканин організму.

Недостатня природна освітленість житла і пов'яза­ний з цим брак ультрафіолетового випромінювання спри­яють порушенню обміну речовин, викликають зміни фун­кції центральної нервової системи, послабляють захисні сили організму, а отже, зумовлюють схильність до різ­них захворювань. У житлі з поганою інсоляцією діти ран­нього віку легко захворюють на рахіт у зв'язку з пору­шенням процесу утворення в організмі вітамінів групи D. Несприятливо відбивається на здоров'ї людей меш­кання у вогкому і холодному приміщенні. При цьому можуть розвитися гострі респіраторні недуги, ревматизм і пов'язані з ним серцево-судинні захворювання.

Надто гучний шум у приміщенні викликає погане са­мопочуття, порушення сну, дратівливість, швидку стом­люваність, головний біль. Нераціональне планування житлового приміщення, погане внутрішнє опорядження його також несприятливо діють на самопочуття людей які мешкають у ньому.

Отже, житло має бути просторим, теплим, сухим, добре вентильованим і освітленим природним світлом, ізольованим від джерела шуму; житлові та допоміжні при­міщення повинні бути зручними і гарно обладнаними.