- •1.1 Вступ
- •1.2 Види корозійних та корозійно-механічних руйнувань, конструкційних матеріалів
- •1.2.1 Аналіз агресивного середовища виробництва даної галузі
- •1.2.2 Характерні види корозії та зношування
- •1.2.3 Фактори прискорення корозії та зношування
- •1.2.4 Висновок для даного розділу
- •1.3 Розробка антикорозійного захисту обладнання даної галузі
- •1.3.1 Види корозійностійких матеріалів
- •1.3.2 Вибір хіміко-стійких неметалевих матеріалів
- •1.3.3 Вибір модифікаторів продукції корозії
- •1.3.4 Вибір ремонтно-реставраційних матеріалів
- •1.3.5 Вибір антикорозійних покриттів (металополімерні, полімерні та скло-емальові)
- •1.3.6 Вибір зношувально-стійких матеріалів та покриттів
- •1.3.7 Вибір спеціальних покриттів в даній галузі
- •1.3.8 Застосування технології зміцнювання поверхонь
- •1.3.9 Розробка хіміко-технологічних методів зниження корозії та зношування
- •1.3.10 Розробка організаційно-технічних заходів зниження корозії
- •1.3.11 Розробка варіантів раціонального користування
- •1.3.12 Вибір ефективних інгібіторів корозії
- •1.3.13 Розробка варіантів захистів електрохімічного обладнання
- •1.3.14 Висновок даного підпункту
- •1.4 Висновки. Виробничі рекомендації по підвищенню експлуатаційної надійності
- •1.5 Література
1.3.5 Вибір антикорозійних покриттів (металополімерні, полімерні та скло-емальові)
Антикорозійні покриття – тонкошарові покриття на виробах для захисту від корозійної дії зовнішнього середовища і надання виробам декоративного вигляду.
Полімери на поверхню, яку захищають, наносять у вигляді листових матеріалів, суспензії, мілкодисперсних порошків або розчинів різними способами: газовим і вихровим напиленням, приклеюванням і т.д. Вироби після нанесення спочатку нагрівають. Наприклад, при покритті фторопластом їх нагрівають до 260-275°С, а потім охолоджують, в результаті чого утворюється шар товщиною від десятків мікрометрів до декількох міліметрів. В якості полімерних матеріалів застосовують термопластичні полімери: поліетилен, поліпропілен, поліізобутилен, епоксидні сполуки, поліаміди, полівінілбутираль та інші.
При газовому напиленні порошок поліетилену наносять на ґрунт з полівінілбутиральних лаків на нагріту до 160°С поверхню, а при вихровому способі – на поверхню нагріту до 250-350°С. Поліетилен розплавляється на ній, утворюючи суцільне полімерне покриття.
Плівки поліамідів, нанесенні газовим чи вихровим напиленням, мають високу адгезію до металу, міцність, стійкі до багатьох агресивних середовищ [13, с.26].
Фторопласти наносять на поверхню, яку захищають з суспензії, яка складається з тонкоподрібненого полімеру, розчинника (вода, спирти та ін.) і стабілізатора, методом розпилення, обливання, занурення з наступним нагріванням. Покриття з фторопласту – 3 стійкі до дії кислот, розчинів солей. Тому вони широко використовуються для захисту апаратури при виробництві хлорату, хлориту натрію та інших хлорпохідних, диоксиду хлору та апаратури, що застосовується для зберігання особливочистих матеріалів.
Плівки з фторопласту – 4 стійкі до морської води, розчинам лугів, мінеральним кислотам, крім олеуму і концентрованої азотної кислоти. Вони мають високі електроізоляційні і механічні властивості [27, с.49].
Високу хімічну стійкість до кислот і лугів мають хлоркаучукові покриття.
Полімери широко використовуються для футирування ємностей і реакторів за способом вільного вкладиша, тобто приклеюванням або зварюванням листів полімерних матеріалів до внутрішньої поверхні виробів, що захищають [33, с.59].
Полімерні покриття застосовують у виробництві матеріалів для даху та фасаду з метою надання металевим матеріалам декоративних властивостей і додаткового захисту від корозії.
Необхідно знати, що різні полімерні покриття характеризуються різною стійкістю до ультрафіолетового випромінювання, температури, агресивного середовища, механічних ушкоджень та інших факторів (див. табл.) [33, с.64].
Таблиця 2
Технічні характеристики полімерних покриттів
-
Характеристика
PE
PEMA
PU
PVDF
Товщина покриття, мкм
25
35
50
Поверхня
гладенька
матова
гладенька
гладенька
Максимальна температура експлуатації, 0о С
+120
+120
+120
+120
Мінімальна температура обробки, 0о С
-10
-10
-15
-10
Збереження зовнішнього вигляду
посередньо
добре
добре
дуже добре
Мінімальний радіус вигину, t
3xt
3xt
1xt
1xt
Корозійна стійкість:
- соляний тест, год
500
500
1000
1000
- водяний тест, год (не менше)
1000
1000
1000
1000
Стійкість до ультрафіолетового випромінювання
добре
добре
добре
дуже добре
Стійкість до механічних ушкоджень
посередньо
посередньо
добре
добре
(PE) ПОЛІЕСТЕР (25мк) найпростіше і доступніше полімерне покриття з глянцевою поверхнею. Воно надає металу певний колір, захищає його від корозії, хімічних і атмосферних впливів, ідеально підходить для жаркого та холодного клімату, проте, у нього низька механічна стійкість.
Тож при транспортуванні та монтажі потрібно бути обережними. У разі механічного пошкодження щоб запобігти корозії виробник рекомендує обробити місце пошкодження спеціальною фарбою яку можна замовити додатково.
(PEMA) МАТОВИЙ ПОЛІЕСТЕР (35мк) дане покриття володіє всіма перевагами звичайного глянсового, але при цьому трохи товстіше, воно має приємніший зовнішній вигляд за рахунок різноспрямованого віддзеркалення світла від поверхні. Відповідно крівля з таким покриттям виглядає набагато багатшою.
(PU) ПУРАЛ (50мк) глянцеве покриття на основі поліуретану. Підходить для кліматичних районів з великою вологістю і забрудненістю повітря, не боїться великих перепадів температур. Має набагато більшу механічну стійкість в порівнянні із звичайним поліестером.
ПОЛІВІНІЛХЛОРИДНИЙ (PVDF) полімер не лише добре виконує захисні функції, але і тривалий час зберігає оригінальний колір покрівельного листа. Призначений для вживання в районах з агресивними середовищами (високим промисловим забрудненням повітря).
КАМЯНА КРИХТА відноситься до одних з найдорожчих сучасних покриттів, надає крівлі неповторний зовнішній вигляд.
Склоемалеві неорганічні покриття знаходять широке застосування в захисно-декоративній і спеціальній поверхневій обробці основних конструкційних матеріалів і кераміки. Успішно застосовується емалювання алюмінію та сплавів його основі.
Для забарвлення емалей застосовують кольорові оксиди кобальту, заліза, міді, хрому, марганцю [29, с.78].
Таблиця 3
Характеристика металевих покриттів
Метал покриття |
Щільність, кг/м3 |
Твердість*, кН/м2 |
Питомий елекрич- ний опір, |
Темп. Плав лення, |
Власна стійкість** (+стійкі; – нестійкі) |
Візуальна оцінка кольору матових поверхонь покриття |
|||
в атмосфері |
в розчинах |
||||||||
10-8 Ом·м |
°К |
Сухий |
Вологий |
Слабо-кислий |
Слабо-лужний |
||||
Алюміній |
2,700 |
0,25 |
2,70 |
933 |
+ |
+ |
+ |
– |
Світло-сірий з голубим відтінком (холодний) |
Цинк |
7,140 |
0,35 |
5,75 |
892 |
+ |
– |
– |
– |
|
Хром |
6,920 |
2,20 |
15,25 |
2073 |
+ |
+ |
+ |
+ |
|
Залізо |
7,860 |
0,50 |
10,60 |
1770 |
– |
– |
– |
– |
Світло-сірий(нейтральний) |
Кадмій |
8,650 |
0,20 |
10,66 |
594 |
+ |
+ |
– |
– |
Біло-сірий (нейтральний) |
Нікель |
8,900 |
0,70 |
7,24 |
1728 |
+ |
+ |
+ |
+ |
Світло-сірий з жовтим відтінком (теплий) |
Олово |
7,300 |
0,05 |
11,50 |
505 |
+ |
+ |
+ |
– |
Біло-сірий (теплий) |
Свинець |
11,340 |
0,04 |
18,8 |
700 |
+ |
+ |
+ |
– |
Світло-сірий з голубим відтінком (холодний) |
Латунь |
Фізичні та хімічні властивості залежать від складу сплаву |
Золотисто-жовтий(холод.) |
|||||||
Бронза |
і змінюються в порівняно широких межах |
Від біло-сірого до червоно-жовтого (теплий) |
|||||||
Мідь |
8,950 |
0,35 |
1,65 |
1356 |
+ |
– |
– |
– |
Рожевий (теплий) |
Срібло |
10,530 |
0,25 |
1,50 |
1234 |
+ |
+ |
+ |
+ |
Білий (теплий) |
Золото |
19,280 |
0,18 |
2,00 |
1326 |
+ |
+ |
+ |
+ |
Яскраво-жовтий(теплий) |
Платина |
21,450 |
0,25 |
|
2046 |
+ |
+ |
+ |
+ |
Світло-сірий (нейтральн.) |
* Твердість покривних плівок відповідних металів залежить від способу та умов їх нанесення.
** Під терміном “власна стійкість” розуміється хімічна інертність або активність покривних плівок без урахування матеріалу основи.