- •5.2. Горіння, його характеристика та різновиди
- •5.3. Здатність речовин і матеріалів до загорання
- •5.4.Розвиток пожежі. Класи пожеж.
- •5.5. Небезпечні та шкідливі фактори пожежі
- •5.6. Дії працівників на випадок пожежі та надання першої допомоги поте-рпілим
- •5.7. Категорії виробництв та приміщень за вибухопожежною та пожежною небезпекою
- •5.8.Вибухонебезпечні та пожежонебезпечні зони, їх класи
- •5.9. Протипожежні вимоги до улаштування та експлуатації електро-установок.
- •5.10.1. Пожежна профілактика та пожежна безпека.
- •5.10.2. Система попередження пожеж
- •5.10.4. Протипожежний захист місць зберігання матеріальних
- •5.10.5. Первинні засоби пожежегасіння
- •5.14.1. Загальне уявлення про піротехнічні вироби
- •5.14.2. Безпека при виробництві, транспортування, зберіганні та використанні піротехнічних виробів.
- •6. Здатність речовин і матеріалів до загорання.
- •11. Небезпечні та шкідливі фактори пожежі.
- •16. Система попередження пожеж.
- •Література
5.4.Розвиток пожежі. Класи пожеж.
При горінні твердих і рідких горючих речовин розрізняють три стадії роз-витку пожежі:
1) загоряння (5-30 хв.) – це нестійка фаза горіння з відносно низь-кою температурою. Під час цієї стадії вогонь легко погасити. Своєчасну ліквідацію такого горіння, якщо воно не спричинило збитку, прийнято називати відверненою пожежею;
2) стійке горіння (пік горіння) – ця стадія характеризується підси
ленням процесів горіння (розкладу і випаровування горючих речовин), збільшенням площі і факела полум'я;
3) розвинена форма горіння - відзначається великою площею, вели-кою температурою, руйнуванням конструкцій тощо.
При спалаху горючих газів горіння розвивається на стільки швидко, що стадії розвитку пожежі не розрізняються.
Вченими розроблено метод, за яким можливо орієнтовано встанови-ти тривалість пожежі на тому чи іншому об'єкті. Для цього необхідно знати поверхню горіння (/, об'єм горючих речовин (W, м3), питому вагу горючих речовин (у, кг/м3), кількість теплоти згорання (Q, Дж/кг) та кількість тепла, що утворюється щогодини на 1м2 в Дж (g). Розділивши об'єм горючих речовин на поверхню горіння, яка, як правило, дорівнює площі підлоги, отримуємо середнє завантаження приміщення горючими речовинами (N):
W-y
N = кг/м2,
/
при цьому час активного горіння (т) становитиме:
Q N
т ^— годин
g
На основі експериментальних даних, а також з урахуванням того, що в жилих і більшій частині виробничих і побутових приміщень згорають в основному дерев'яні матеріали, за питому вагу цих приміщень приймають 56 кг/м2, для сховищ, складів, книгосховищ - 100-800 кг/м .
Таким чином, на об'єктах можна своєчасно оцінити завантаження кожного приміщення горючими речовинами, розрахувати час можливого горіння, передбачити заходи та засоби пожежегасіння.
Збільшенню небезпеки при пожежі сприяють процеси синергізму -небезпечного явища, при якому сумарна небезпека кількох шкідливих чинників надзвичайно швидко зростає.
Особливо велику небезпеку при пожежі становлять продукти горіння пластмас. Наприклад, при горінні 1 кг пінополіуретану в 1 м повітря утворюється концентрація ціанистого водню (HCN), яка у 10 разів пере-вищує смертельну дозу.
Відповідно до ГОСТ 27221-87 “Пожарная техника. Классификация пожаров” встановлено 4 класи пожежі:
Клас А - горіння твердих речовин, переважно органічного
походження, яке супроводжується тлінням (деревина, текстиль, папір);
Клас В – горіння рідких або твердих речовин, які розтоплюються;
Клас С – горіння газоподібних речовин;
Клас D – горіння металів та їх сплавів.
Крім цих чотирьох класів НАПБ Л.01.001.95 “Правила пожежної безпеки України” введено ще додатковий п’ятий клас (Е) для позначення пожеж, пов’язаних з горінням електроустановок.
5.5. Небезпечні та шкідливі фактори пожежі
Розрізняють такі небезпечні та шкідливі фактори пожежі:
а) висока температура полум'я (до 1200-1400°С) – один з надзвичайно небезпечних чинників пожежі. Однак випадки безпосередньої дії вогню на людей мають місце відносно рідко;
б) передача теплоти випромінюванням і конвекцією, що може викликати опіки та больові відчуття. Мінімальна відстань від полум’я у метрах,
на якій людина може перебувати, приблизно складає: R = 1,6хН (R – відстань до полум’я, у метрах; Н – середня висота факелу полум'я, у метрах);
в) наявність диму, який викликає інтенсивне подразнення очей та
верхніх дихальних шляхів, що негативно відбивається на рятівних роботах і пожежегасінні;
г) наявність токсичних речовин в диму (чадний газ, окис азоту, сірнистий газ, фосген та ін.), що може призвести до отруєнь і смерті;
д) підвищена температура середовища, що негативно може відбитись
на органах дихання, центральній нервовій системі, викликати тепловий
удар;
е) перенесення вогню на інші об'єкти іскрами, випромінюванням,
конвекцією;
ж) висока температура, вибухи можуть зруйнувати будівельні конструкції. При цьому люди часто одержують значні механічні травми, опиняються під уламками завалених конструкцій;
з) створення екстремальної ситуації, коли дія чинників пожежі перевищує межу психофізіологічних можливостей особистості. Людину може
охопити паніка, настати депресивний стан з відповідними негативними
наслідками;
и) вогняний шторм – небезпечне явище під час великих пожеж, що супроводжується всмоктуванням у полум’я всього, що знаходиться по-руч, у тому числі людей.