5.Формування властивостей пряжі й ниток
Пряжа – текстильна нитка, яка складається з коротких волокон, скручених у процесі прядіння.
Прядіння – сукупність операцій в результаті яких із волокнистої маси виготовляється пряжа.
6. Класифікація пряжі
Ознака |
Тип пряжі |
волокнистий склад |
однорідна та змішана |
спосіб виготовлення |
однониточна, трощена, кручена |
спосіб прядіння |
гребінна, кардна, апаратна |
оздоблення |
сурова, варена (льна), кислована, підбілена, гладко забарвлена, мерсеризована, меланжева, муліне |
призначення |
для ткання, для трикотажного, килимового, нитяного й галантерейного виробництв; для технічних виробів |
7.Формування властивостей тканин у процесі ткання
Тканина – текстильний виріб, який утворюється на ткацькому станку переплетенням взаємно перпендикулярних систем ниток: основних, які йдуть впродовж тканини, і уточних, які йдуть впоперек. Основні нитки скорочено називають основою, а уточні – утоком.
Структура тканини визначається видом та товщиною пряжі або ниток, характером їх, переплетення та щільністю, тобто кількістю ниток на 100 мм довжини.
Переплетення впливає на структуру тканини, її зовнішній вигляд і властивості.
Види переплетення:
прості – полотняне, саржеве і атласне або сатинове (рис. 1),
дрібновізерункові – похідні від простих (репс, рогожка) і комбіновані (крепові та інші),
с
кладні
– ворсові та інші,великовізерукові – жакардові.
Рис. 1. Прості ткацькі переплетення
1 – полотняне, 2 – саржеве, 3 – сатинове
Для того щоб підвищити споживчі властивості, тканини спеціально обробляють (білять, виварюють, промивають, сушать, барвлять та ін.).
8.Розподіл тканин
Властивості |
Показники |
|
1. |
Функціональні |
а) товщина, б) ширина, в) маса 1 м2 |
2. |
Ергономічні |
а) гігроскопічність, б) проникність, в) теплозахисні |
3. |
Естетичні |
а) кольорове оформлення, б) блиск, в) здатності до драпування |
4. |
Надійність |
а) стійкість до механічної дії (міцність), б) стійкість до фізико-хімічної дії (світлостійкість) |
Всі тканини поділяють на бавовняні, лляні, вовняні та шовкові.
9. Бавовняні тканини
Бавовняні тканини відповідно до стандартної класифікації за призначенням поділяються на:
білизняні,
платтяні,
для сорочок,
костюмно-пальтові,
для підкладки,
меблево-декоративні.
Як білизняні можуть використовуватись також і тканини, що ввійшли в інші групи, такі як сатини, ситці, батист, рушникові.
Платтяні тканини: літні (майя, вольта, вуаль, маркізет); демісезонні (кашемір, шотландка); зимові (фланель, бумазея, байка).
Тканини для сорочок за структурою відрізняються значними розмаїттям, бо виробляються з кардної й гребінної пряжі різної товщини.
Костюмно-пальтові тканини: діагональ, молескін, плащові; костюмні: джинсові, трико; зимові: сукно, замша; ворсові: вельвет-корд, вельвет-рубчик, напівбархат, бархат.
Типові підкладочні та прокладочні тканини: коленкор, саржа, рукавна, тканини для кишень,бортова, тик-ластик.
Меблево-декоративні тканини: меблеві, декоративні, драпіровані, гардинові, занавіскові, портьєрні.
10.-Лляні тканини
Лляні тканини за призначенням поділяють на:
білизняні,
костюмно-платтяні,
меблево-декоративні,
матрацно-чехольні,
прокладочні.
Білизняні тканини: для постільної та натільної білизни, столової білизни, полотен чистолляних та напівлляних.
Шерстяні тканини за призначенням можуть бути платтяними, костюмними, пальтовими.
Костюмні тканини – камвольні: бостони, крепи, шевйоти, трико; тонкосуконні: шевйоти, трико, сукна.
Пальтова тканини – камвольні: габардини, діагоналі, власне пальтові; камвольно-суконні; тонкосуконні: пальтові тканини, драпи.