Печінковий сисун Fasciola hepatica

Будова статевої і нервової системи	Будова травної і видільної системи

Зовнішня будова ланцетоподібного сисуна

Клас Стьожкові черви, або Цестоди Cestoda

Карликовий Ціп’як – Hymenolepis nana – дуже дрібний 1,5 сантиметровий черв’як, остаточним хазяїном якого є людина, проміжних нема. Мешкає у тонкому кишечнику. Має хоботок, 4 присоски з гачками. Кількість члеників 100-200, але у хазяїна водночас може знаходитись до 1000 особин. З яєць виходять онкосфери, потім вони перетворюються на фіни-цистицеркоїди, які випадають у просвіт кишечнику і стають статевозрілими – маритами. Яйця потрапляють в зовнішнє середовище з кишечнику людини і знов залатуються, з них виходять онкосфери, занурюються у слизову оболонку і перетворюються у фини типу цистеркоїд. Дуже характерна аутоінвазія - самозараження) Лікування можливе за допомогою антигельмінтних препаратів.

Вивчить мікропрепарат карликового ціп’яка, зверніть увагу на розміри паразита, замалюйте загальний план будови черв’яка.

Карликовий Ціп’як – Hymenolepis nana

Зовнішня будова

Бичачий солітер (Неозброєний ціп’як) – Taeniarhynchus saginatus,

Свинячий солітер (Озброєний ціп’як) – Taenia solium,

Ехінокок – Echinococcus granulosus,

Стьожак широкий – Diphyllobotrhrium latum

Сколекс чи головка стьожкових червів слугує для прикріплення до тканин хазяїна. Сколекс свинячого солітера, карликового ціп’яка має присоски та гачки й вважається озброєним. Головка деяких видів цестод, наприклад бичачого солітера, має тільки 4 присоски, сколекс стьожака широкого несе ботрії (щілиноподібни присоски). Сколекси без гачків називаються неозброєними. За голівкою розташована шийка – зона росту нових незрілих члеників, які потім стають гермафродитними.

Уважно роздивіться на таблиці сколекси стьожкових червів, порівняйте їх за формою, розмірами, наявністю гачків та присосок. Замалюйте в альбомі їх будову. Позначте – присоски, шейку, гачки, ботрії, порожнину ботрій.

Будова сколексів та зрілих члеників різних видів цестод

Бичачий солітер	Свинячий солітер	Стьожак широкий

Будова шкірно-м’язового мішка цестод схожа з трематодами. Тіло вкрите тегументом із мікротріхій для всмоктування поживних речовин із кишечника хазяїна. В паренхімі червів накопичується багато глікогену, який витрачається при анаеробному диханні.

Нервова система стьожкових червів– ортогон. Непарний ганглій знаходиться у сколексі, від нього відходить декілька пар нервових тяжів з розвиненими боковими стволами, між якими розташовуються комісури. В шкірі червів знаходяться тактильні та хеморецептори.

Видільна система цестод протонефридіального типу, починається з розкиданих по тілу клітин з мерехтливим епітелієм. Від них починаються дрібні канальці, поєднані між собою з утворенням міцних бічних каналів видільної системи по краях членика, Вони починаються у заднього краю, доходять до сколексу, повертають назад де впадають у сечовий міхур, який відкривається видільною порою назовні. Бічні канали з’єднані поперековими. По розташуванню поперекового каналу відрізняють передній кінець членика від заднього.

Молоді членики червів гермафродитні. Чоловіча статева система, на прикладі бичачого солітера, представлена багаточисельними темними округлими пухирцеподібними сім’яниками, розкиданими у паренхімі. Кагальні, яки йдуть від сім’яників на препараті не помітні. Дистальний кінець сім’япроводу переходить в сім’явивержний канал та пронизує такий орган, як цирус, що знаходиться у сумці та пов’язаний з статевою клоакою.

Жіноча статева система представлена крупним дволопатевим яєчником, що лежить у задньому кінці членика. На препараті він має вид темних овальних утворень. На границі заднього краю членика, поряд з поперечним видільним каналом, знаходиться жовточник трикутної форми. Оотип на препараті не помітний, але з ним поєднується яйцепровід, який переходить у піхву з розширенням – сім’яприємником. Далі яйцепровід відкривається у статеву клоаку. Від оотипу починається матка – сліпа трубка, яка лежить у паренхімі.

Зрілі членики стьожкових червів знаходяться на кінці стробіли. В зрілому членику свинячого солітера бокових відгалужень матки від 7 до 12, у бичачого солітера матка видовжена та має від 17 до 35 відгалужень, а у стьожака широкого матка зіркоподібної форми. Центральний ствол та бокові відгалуження матки заповнені яйцями. Плодючість цестод дуже висока. Так одна особина продукує до 600 млн. яєць, а за все життя (18 – 20 років) це складає біля 11 млрд. яєць.

Запліднення у ціп’яків, які зустрічаються в організмі хазяїна поодинці, перехресне. Воно відбувається між члениками, поєднаними між собою з’єднаними статевими клоаками. Рідко буває самозапліднення. Зрілі членики з яйцями відриваються від тіла й виносяться назовні з фекаліями хазяїна, а за рахунок утворення нових члеників в області шийки паразит відновлюється. Кількість члеників у цестод від двох до декількох тисяч.

За допомогою мікроскопу та наочно роздивіться відмінності в будові члеників двох видів солітерів та стьожака широкого. Зверніть увагу на розміри проглотид. У гермафродитних члеників стьожкових червів вивчить будову жіночої статевої системи: дволопатевий яєчник, яйцепровід, жовточник з протоками, оотип, піхва, матку; а також - чоловічу статеву систему: сім’яник, сім’явивідні протоки, сім’япровід, сім’явивержний канал, цирусовий мішечок. Знайдіть на члениках цестод дистальні кінці статевих протоків, роздивіться клоаку та т.і. Визначте у якій частині стробіли знаходяться зрілі членики. Замалюйте статеву систему та зовнішній вигляд члеників стьожаків. Позначте обов’язково передні та задні краї, матку з боковими гілками, статеву клоаку.