Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Лаб № 6.docx
Скачиваний:
25
Добавлен:
20.11.2019
Размер:
2.16 Mб
Скачать

Молочно-біла планарія Dendrocoelum lacteum

Схема внутрішньої будови

планарії

Поперечний зріз план арії

Клас Сисуни – Trematoda

Печінковий сисун – Fasciola hepatica – великий листоподібний черв, паразитує в жовчних протоках великої рогатої худоби, овець, кролів, іноді людини. Це основні хазяїни, проміжний – молюск малий ставковик.

Тіло гельмінта вкрите тегументом – епітелієм з цитоплазматичним шаром. Зовнішня частина епітелію представлена шаром без’ядерної цитоплазми з багаточисельними мітохондріями, вакуолями та кутикулярними шипиками, а внутрішня – базальною мембраною з цитоплазматичними тяжами. Під базальною мембраною розташований шар кільцевої, косої та поздовжньої мускулатури.

Травна система починається ротовою присоскою з ротовим отвором, потім йде коротка передглотка і глотка зі спеціальними м’язами, короткий стравохід, дві гілки ентодермальної кишки з великою кількістю сліпих відростків.

Видільна система печінкового сисуна протонефридіального типу і представлена непарним екскреторним стволом з розгалуженою системою менших за діаметром (вентральні, бокові, дорсальні) каналів. У задньому кінці тіла знаходиться видільна пора.

Нервова система сисуна – ортогон, представлена парним мозковим ганглієм, від якого відходять нерви до ротової присоски й 3 пари нервових стволів до заднього кінця тіла. З них розвинені два черевних нервових стволи. Між поздовжніми стволами проходять комісури.

Чоловіча статева система представлена 2 розгалуженими сім’яниками з сім’япроводами. На рівні черевної присоски вони зливаються в непарний сім’япровід, який входить в мішкоподібну сумку цирусу (статеву бурсу), пронизує совокупний орган цирус і закінчується чоловічим статевим отвором поблизу розгалуження кишечнику. Жіноча статева система представлена непарним трубчастим розгалуженим яєчником з яйцепроводом, який утворює розширення в місці з’єднання 3 протоків (жовточників, Тільця Меліса та лаурерова канала). Від розширення відходить матка в напрямку до переднього кінця тіла, її вільний кінець відкривається статевим отвором в бурсі поряд з чоловічим. В матці формуються яйця паразита.

Сисун гермафродит і має дуже високу плодючість, за тиждень відкладається до 1 млн. яєць. Запліднені яйця виходять з печінки хазяїна в кишечник, а потім з калом назовні. Розвиваються тільки у воді, де через декілька тижнів виходить личинка – мірацидій, покрита війками. Він не живиться і розчинивши покриви молюска, проникає в його печінку, втрачає війки і перетворюється в спороцисту, яка має мішкоподібну форму.

В спороцисті є яйцеклітини, які шляхом партеногенетичного розвитку дають нових личинок – редій. Редії виходять з спороцист. В них аналогічно з яйцеклітин розвиваються хвостаті личинки – церкарії, що мають присоски, які виходять з молюска, мігрують, відкидають хвіст і прикріпившись до водних рослин, перетворюються в адолескарій. Кінцевий хазяїн саме ними і заражуються (хвороба називається – фасцильоз). В кишечнику паразити звільняються від оболонок і проникають в печінку, де через 4 місяці досягають статевої зрілості.

Ланцетоподібний сисун – Dicrocelium lanceatum – збудник дикроцеліозу. Статевозріла особина довжиною 5-12 мм, тіло звужене, задній кінець заокруглений. Паразитує у печінці овець. Проміжний хазяїн – суходільні молюски, що призвело до ряду специфічних пристосувань у паразита до переходу між проміжними хазяями в умовах суші.

Роздивіться готовий макропрепарат та вологий препарат печінкового сисуна. Знайдіть передню та задню присоски, глотку, стравохід та гілки розгалуженого кишечнику. Травлення у паразита – внутріклітинне. Уважно роздивіться будову травної системи сисуна, яку і замалюйте разом з видільною системою. Знайдіть дуже розгалужену жіночу та чоловічу статеві системи. Зробіть в альбомі малюнки (Догель,1975, ст.151, мал. 139).

Вивчить мікропрепарат ланцетоподібного сисуна, зверніть увагу на будову паразита, замалюйте загальний план будови, зробіть позначки (Догель,1975, ст.150, мал. 137).