Демонстрування технічних засобів навчання

Під час ознайомлення дошкільників з природою потрібно вико­ристовувати технічні засоби навчання.

Проведеними дослідженнями (М.М. Шахмаєв, В.Д. Сич та ін.) доведено, що демонстрування кінофільмів, діафільмів та ін­ших технічних засобів навчання є одним з джерел інформації, яке наділене великою силою емоційного впливу, здатне викликати співпереживання, співучасть, збагачуючи водночас знаннями, здій­снюючи великий вплив на моральний та естетичний розвиток осо­бистості.

Ефективність впливу технічних засобів навчання залежить від правильного визначення їхнього місця у навчально-виховному процесі. Слід пам'ятати, що технічні засоби, органічно включені у навчальний процес, допомагають вихователю вирішити цілий ряд пізнавальних і виховних завдань. Проте ні діафільм, ні кінофільм не можуть і не повинні замінити безпосереднього спостереження природних явищ.

Технічні засоби навчання поділяють на три групи: екранні (діа­фільми, діапозитиви, епіматеріали); екранно-звукові (кінофільми, телепередачі); звукові (радіопередачі, грам- та магнітофонні записи).

З екранних засобів навчання під час ознайомлення дітей з при­родою досить широко застосовуються діафільми і діапозитиви.

Діафільм — певним чином змонтована сюжетно завершена система кадрів. Для ознайомлення дошкільників з природою ство­рено значну кількість діафільмів, що мають у своїй основі пізна­вальний матеріал.

Діафільми, що знайомлять з сезонними змінами у природі: «Чо­тири пори року», «Природа в зображенні російських художників», «Пори року» (з чотирьох частин — «Літо», «Осінь», «Зима», «Вес­на»), «Хто як до зими готується», «Хто як зимує», «Хто як весну зустрічає», «Хто як літо проводить».

Діафільми, що знайомлять з життям тварин: «Тому що вони гарні», «Свійські тварини», «Дикі тварини», «Хто живе у теплому морі», «Хто живе у холодному морі», «Птахи наших лісів», «Звірінаших лісів», «Це все кішки», «Це все собаки», «Про пінгвінів», «Мавпенятко Френд», «Курчатко Ціп» тощо.

Діафільми, що знайомлять з життям рослин: «Незвичайні рос­лини», «Лікарські рослини».

Діафільми, що знайомлять з працею людей у природі: «Осінь у колгоспі», «Зима в колгоспі», «Весна в колгоспі», «Літо в колгос­пі», «Вірші про хліб», «Хліб — всьому голова», «Праця колгоспни­ків у різні пори року».

Демонстрування діафільмів використовується на заняттях і у повсякденному житті, найчастіше під час розваг. Вони дають змо­гу розширити знання дітей, вивести за межі того, що діти бачать у найближчому оточенні.

До перегляду діафільму проводиться попередня робота: спосте­реження, читання книжок, пов'язаних із змістом діафільму. Безпо­середньо перед показом діафільму з дітьми проводять вступну бе­сіду, спрямовану на постановку завдання, на що треба звернути увагу під час перегляду.

Робота з дітьми після перегляду діафільму може проводитися у різних формах: бесіда, малювання на тему переглянутого діафіль­му тощо.

Значне місце під час ознайомлення дошкільників з природою відводиться діапозитивам. Вони мають ряд цінних переваг перед картинами і діафільмами:

1. Діапозитиви на відміну від діафільмів не зв'язані системою кадрів. Це дає змогу вихователю відібрати тільки ту кількість кадрів і розмістити їх у такій послідовності під час показу, які від­повідають дидактичним завданням, віку дітей, логіці матеріалу, що вивчається.

2. Діапозитиви, як і картини, є статичним зображенням, але ве­ликий розмір екрана, крупне зображення дозволяють сприймати значно більшу кількість інформації, особливо деталей.

3. Діапозитив, особливо кольоровий, порівняно з картиною, діа­фільмом має кращу якість зображення: воно яскраве, соковите, на­повнене світлом.

4. Цінна особливість діапозитивів — це можливість відображен­ня в них природи місцевого краю. Ця властивість діапозитивів особливо цінна для роботи з дітьми дошкільного віку. Сприймання знайомого викликає у дітей зацікавленість, радість, що важливо для виховання любові до рідного краю.

5. Важливе значення має те, що діапозитиви можна зробити аматорським шляхом. Діапозитиви, виготовлені на місцевому ма­теріалі, мають переваги перед серійними. У дитячому садку слід створити фонд діапозитивів, знятих на місцевому матеріалі. Це можуть бути найбільш поширені рослини лісу, лук і водойм, де­коративні квіткові рослини; цвітіння найбільш розповсюджених дерев і кущів; краєвиди рідних місць у різні пори року; найбільш розповсюджені комахи; свійські тварини; дикі тварини зоопарків.

Діапозитиви можна використовувати на заняттях і у повсякден­ному житті. В дослідженні В. Д. Сич доводиться потреба обмежу­вати кількість кадрів за умови, що вони несуть смислове наванта­ження. На одному занятті в старшій групі можна використати 12-15, у молодших — 8—10 кадрів. Перевищення цих цифр веде до зниження якості запам'ятовування.

Найчастіше діапозитиви використовуються для закріплення вра­жень дітей. Введення перегляду кількох діапозитивів у бесіду про ту чи іншу пору року вносить пожвавлення, стимулює активність дітей.

Враховуючи урбанізацію нашого життя і часто неможливість за умов міста показати, наприклад, луки, що цвітуть, красу квіт­кових рослин на дзеркальній гладіні озера тощо, можна зробити це з допомогою діапозитивів і розповіді вихователя. Перед пока­зом діапозитивів слід запитати у дітей, чи були вони на лузі, які красиві рослини там бачили, чи літали метелики, бджоли, джмелі.

Показ діапозитивів доцільно почати з загального вигляду лук, що цвітуть. Яскраве зображення треба доповнити емоційною роз­повіддю вихователя, наприклад: «Коли на луці розцвітають рос­лини, він стає дуже красивим. Його можна порівняти з чарівним килимом або з дуже гарною тканиною. Повітря на лузі духмяне, чисте і дуже корисне для людей». А далі демонструються окремі рослини, тварини у сполученні з розповіддю вихователя про них. Цінність таких занять — у формуванні інтересу до природи і дбай­ливого ставлення до неї.

З використанням діапозитивів можна проводити дидактичні ігри. Наприклад, у грі «Відгадай, яка це квітка» вихователь де­монструє діапозитиви і пропонує дітям відгадувати назви рослин (декоративних квіткових, дикорослих). Засвоєння назв, в основі якого лежить процес диференціювання образів, має важливе зна­чення для пізнання дітьми природи, адже ще К. Лінней ствер­джував, що без назви немає знання.

Для систематизації знань дітей про об'єкти і явища природи доцільно проводити демонстрування діапозитивів і гру «Де що росте», «Коли це буває», де знайомі дітям рослини, картини при­роди, завдяки діапозитивам, повертають дітей до спогадів про пережиті ними враження одночасно ставлять перед ними розу­мові завдання.

Враховуючи важливу роль естетичних вражень у формуванні ставлення дошкільників до природи, доцільно ширше використову­вати діапозитиви для збагачення дитячих вражень про природу. Дітям подобаються вечори розваг «Спогади про літо», «Криштале­ва зимонька» та інші, під час яких демонструються рідні краєвиди, пейзажні картини, читаються вірші про природу.

Рідше в дитячих садках використовується епіпроектор. Якість зображення його, порівняно з діапозитивами, дещо гірша. Методика використання епіпроектора під час ознайомлення дошкільників з природою аналогічна методиці використання діапо­зитивів.

З екранно-звукових засобів навчання важлива роль належить кінофільмам. Дидактична цінність їх полягає у тому, що вони дають змогу сформувати у дітей більш повні уявлення про явища природи. Переміщення тварини в кадрі допомагає створенню уяв­лень про її рухи, поведінку, зв'язок з навколишнім середовищем, про її відносні розміри, звуки. Це робить демонстрування кінофільму незамінним у тому випадку, коли не можна провести ознайомлення дітей з природними об'єктами за природних умов. Широкому застосуванню кінофільмів під час ознайомлення до­шкільників з природою в дитячих садках перешкоджає недостатня кількість кінофільмів про природу для дітей і відсутність у бага­тьох дошкільних закладах умов для демонстрування кінофільмів.

Дошкільникам демонструють такі кінострічки: «По гриби», «Зи­ма прийшла», «Весна прийшла», «Діти — друзі птахів», «Русачок», «Звідки стіл прийшов» (перша частина), «Кухоль молока», «Розпо­відь колоска». Два останніх кінофільми особливо важливо демон­струвати міським дітям, оскільки вони переносять дітей в атмо­сферу праці, зв'язаної з виробництвом найважливіших сільськогос­подарських продуктів, показують піклування людей про тварин, рослини.

Телебачення, яке так міцно ввійшло у наше життя, є та­кож цінним засобом ознайомлення дошкільників з природою. Для них організовано серію телепередач: «Дітям про звірят», яка ви­ходить в ефір у другій половині дня. До передачі треба готувати дітей бесідою про те, що їм відомо про звірят. У процесі сприй­мання телепередачі керівництво вихователя має непрямий харак­тер: посмішка, поворот голови та ін. Усе повинно націлювати на сприйняття дітьми головних моментів. Після передачі слід закріпи­ти, осмислити знання, що отримали діти, включити їх у діяль­ність — малювання, гру, працю.

Із звукових засобів навчання найчастіше використовуються слухання грам- та магнітофонних записів. Найчасті­ше вони використовуються для посилення емоційної насиченості занять. Наприклад, бесіду про весну пожвавить включення грам запису голосів птахів, яких діти слухали навесні.

Ефективне поєднання перегляду діапозитивів із слуханням грам- або магнітофон них записів. Так, поетичному сприйманню картин кожної пори року допоможе прослухування чудових п'єс П. І. Чайковського з альбому «Пори року» — «Підсніжник», «Осіння пісня» та ін.

Рідше використовуються під час ознайомлення дошкільників з природою радіопередачі, оскільки спеціальних передач пре природу для дітей виходить досить мало. Під час слухання радіо важливо уникнути моментів, що відвертають увагу дітей. Діти повинні включитися у відгадування загадок, виконання домашніх завдань. Після передачі вихователь дає змогу дітям обмінятися думками, відповідає на їхні запитання, уточнює, як вони зрозуміли зміст передачі.