Основні джерела профіцитного фінансування державного бюджету за останні п’ять років (2007 – 2011 роки)

Серед загальних джерел профіцитного фінансування державного бюджету ( доходів) виділяють наступні:

- податок на прибуток підприємств, об'єднань і організацій;

- податок на додану вартість;

- акцизні податки;

- доходи від зовнішньоекономічної діяльності; прибутковий податок з громадян та ін.

за період 2007-2011 рр. недовиконувалась видаткова частина Державного бюджету. В 2009 році відсоток недовиконання бюджету був найбільшим і складав 18,39%. В інших аналізованих роках ступінь виконання видаткової частини становив більше 90%. Найбільше недовиконуються видатки на житлово-комунальне господарство (близько 47%), охорона навколишнього середовища (близько 26%). Найкраще виконання плану видатків на громадський порядок, безпеку та судову владу та на соціальний захист і соціальне забезпечення (по 97%).

Розглянувши таблиці, бачимо, що за аналізований період найменше виконання доходної частини відбулося в 2009 р. (81,96%), але вже в 2011 році вперше за цей період дохідна частина була перевиконана на 0,4%. Найгірше виконуються доходи від операцій з капіталом (близько 60%), а найкраще виконуються цільові фонди (близько 140%) та податкові надходження (близько 95%).

Порівнявши фактичний обсяг дефіциту та граничний (встановлений в ЗУ «Про Державний бюджет») обсяг дефіциту, бачимо, що фактичний обсяг дефіциту бюджету завжди був меншим гранично встановленим показникам і в середньому рівень виконання дорівнював 67%. В 2010 році фактичний обсяг дефіциту майже (96,58%) досяг граничного значення.

Причинами розбіжності планових і фактичних показників можуть бути:

1. недоліки в системі державного контролю за використанням бюджетних ресурсів;

2. неефективність бюджетного управління наявними фінансовими ресурсами як головними розпорядниками так і окремими соціальними установами;

3. недосконалість системи бюджетного планування та прогнозування;

4. неефективна система регулювання бюджетних потоків («ручна» система управління бюджетними коштами);

5. інші причини.

Розглянувши структуру загального та спеціального фондів видаткової частини Державного бюджету, можна сказати, що з загального фонду фінансуються близько 75 % видатків, а в 2011 році цей показник становив 82,8%. Хоча показники кожного року коливаються, все ж простежується тенденція до зростання фінансування видатків з загального фонду. Через спеціальний фонд найбільше фінансується видатків на економічну діяльність (близько 60%) та на охорону навколишнього середовища (близько 40%). Через загальний фонд найбільше фінансується видатків на загальнодержавні функції (близько 90%) та духовний та фізичний розвиток (близько 80%).

Проаналізувавши структуру загального і спеціального фондів дохідної частини Державного бюджету, можна зазначити, що до загального фонду надходить близько 81% доходів, і в 2010 році до загального фонду надійшло аж 86,27% доходів. Спостерігається тенденція до зростання загального фонду дохідної частини Державного бюджету. Цільові фонди в повному обсязі надходять до спеціального фонду, також близько 92 % податкових надходжень та офіційних трансфертів мобілізуються в загальному фонді. Цікава ситуація сталась в 2010 році, коли податкові надходження до спеціального фонду були від’ємними, що було спричинене значними відшкодуваннями по ПДВ.

Підсумкові висновки:

1. видаткова частина Державного бюджету постійно недовиконується; рівень виконання майже не змінюється і тримається на рівні 91%;

2. доходна частина Державного бюджету теж недовиконується, але рівень виконання бюджету більший порівняно з дохідною частиною (близько 96%); в 2010 році вперше дохідна частина бюджету була виконана (на 0,4%);

3. в 2009 році рівень виконання видаткової і дохідної частини Державного бюджету досяг мінімального значення і був майже однаковим на рівні 81%, це можна пояснити негативним впливом фінансової кризи;

4. фактичний обсяг дефіциту Державного бюджету ні разу на аналізований період не перевищив гранично встановленого показника, хоча в 2010 році ці показники майже зрівнялись;

5. через загальний фонд фінансується близько 75% видатків Державного бюджету і цей показник має тенденцію до збільшення;

6. до загального фонду надходить близько 81% доходів Державного бюджету і має сталу тенденцію до зростання.

Державна політика щодо бюджетного дефіциту повинна носити інвестиційне спрямування через корекцію структури державних витрат, що надасть можливість отримати необхідні фінансові ресурси для обслуговування боргових зобов’язань як прибуток від проведених капіталовкладень. Також необхідно знайти оптимальний баланс між залученням боргових джерел фінансування і відмови від здійснення певних витрат та не допускати або мінімізувати емісійне фінансування з метою недопущення розгортання галопуючої чи гіперінфляції. Потребує оптимізації співвідношення між зовнішнім та внутрішніми борговими джерелами фінансування з метою уникнення валютних ризиків.