МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
«КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА»
Аналітична записка
на тему:
«Потреба підприємств у робітниках у Херсонському регіоні»
Виконала: студентка
3-го курсу, спец.6503, 18-ї групи
Прилипко Наталія Сергіївна
Київ 2012
План роботи
Вступ
Загальна інформація про соціальний та економічний стан у Херсонському регіоні. Стратегія розвитку.
Проблеми у формуванні бази робітників у різних сферах виробництва.
Пропозиції щодо вирішення проблем.
Список літератури.
1.Вступ
На мою думку, актуальністю цієї теми є дослідження ситуації з робітничими ресурсами у Херсонській області. Також постає необхідність визначення наявності проблем на ринку праці.
Метою цієї праці є пошук шляхів вирішення наявних проблем у Херсонському регіоні.
Завданнями даного дослідження є :
Визначення загального економічного та соціального стану у Херсонському регіоні.
Виявлення проблем у підготовці робітників.
Формування пропозицій для швидкого вирішення проблем.
Предметом цього дослідження є теоретичні, методологічні, прикладні аспекти зайнятості населення у Херсонській області.
Об'єктом дослідження є рівень зайнятості у Херсонській області.
1.Загальна інформація про соціальний та економічний стан у Херсонському регіоні. Стратегія розвитку.
Область утворена 30 березня 1944 р. Площа становить 28,5 тис.км2, що складає 4,7% території України. За адміністративно-територіальним поділом включає 18 районів, 3 міста обласного підпорядкування, 30 селищ міського типу, 658 сільських населених пунктів. Центр ― м. Херсон.
Кількість населення на 1 січня 2006 р. становила 1 126,5 тис. осіб (з них міське ― 681,5 тис. або 60,5%, сільське ― 445 тис. або 39,5%), що складає 8% населення України. Щільність населення області становить 40 осіб на 1 км2, що майже вдвічі менше, ніж по Україні (78 осіб на 1 км2). Чисельність економічно активного населення у віці 15–70 років становить 598,9 тис. осіб, із них зайнятих економічною діяльністю ― 499,9 тис. осіб.
Економічний потенціал області за показником валової доданої вартості (ВДВ) становить 1,5% (2007 р.) від загальнодержавного і практично є незмінним (1,6–1,5%) упродовж останніх п’яти років, що є свідченням повільного економічного відтворення.
Внесок області у виробництво продукції сільського господарства держави становить 3,4%, з них продукції рослинництва ― 4,5%, тваринництва ― 2,6%, що є недостатнім з огляду наявних природних та агрокліматичних умов.
Питома вага області за обсягом реалізованої промислової продукції становить 0,8%, за доходами місцевих бюджетів ― 2%, за трансфертами доходів місцевих бюджетів ― 2,8% (2005 р.), що визначає її дотаційність.
Незважаючи на певне зростання економіки в останні роки, спостерігається значне відставання багатьох показників від середніх по Україні. Зокрема, менше середньоукраїнського (в розрахунку на 1 особу населення) є: обсяг реалізованої промислової продукції ― у 3,1 раза, обсяг реалізованих послуг ― в 1,7 раза, загальна сума податків, зборів і обов’язкових платежів ― у 2,7 раза, доходи місцевих бюджетів ― в 1,6 раза, інвестиції в основний капітал ― у 2,1 раза, видатки місцевих бюджетів ― у 1,2 раза. Натомість трансферти місцевих бюджетів (дотації, субвенції тощо) в 1,2 раза більші ніж середні по Україні. Необхідно зауважити, що обсяг продукції сільського господарства в області в розрахунку на 1 особу перевищує аналогічний середньоукраїнський показник. За показником соціального розвитку область відноситься до регіонів з нижчим за середній по Україні ступенем розвитку. Так, у 2009 р. середньомісячна номінальна заробітна плата працівників (1826,27 грн.) дорівнювала 77,6% від середнього рівня по економіці (2384,19 грн.). Частка населення із середньодушовими грошовими витратами нижчими прожиткового мінімуму у 2009 р. становила 74,1%. Упродовж багатьох років не вирішується житлова проблема ― щороку одержують житло лише 1% тих, хто перебуває у черзі, яка складає понад 29 тисяч сімей.
Херсонщина є аграрно-промисловою областю, яка має великий природно-ресурсний потенціал. Останніми роками в структурі формування ВДВ області пріоритетності набувають або промисловість, або аграрна сфера. Так у 2000 р. переважало сільське господарство (28,4% ВДВ проти 26,3% у промисловості); у 2003 р. ― навпаки ― промисловість (27,8% ВДВ проти 19,6% у сільському господарстві); у 2009 р. в структурі ВДВ питома вага сільського господарства становила 24,1%, промисловості ― 23,5%. Такі коливання є свідченням необхідності пошуку резервів розвитку в обох напрямках економічної діяльності.
Основу промислового комплексу складають 185 великих і середніх підприємств, на яких працюють близько 50 тис. працівників (25% по області). Найбільша кількість працюючих зайнята в машинобудуванні ― 37,2% та харчовій промисловості ― 21,2%.
Загальнодержавне значення мають такі провідні підприємства як Каховська ГЄС, ВАТ “Херсонський суднобудівний завод”, ДП “Судмаш”, державний завод “Палада”, ВАТ “Херсонські комбайни”, ВАТ “Електромаш”. Кількість підприємств по галузях становить: харчова промисловість ― 83, машинобудування ― 39, хімічна та нафтохімічна ― 14, легка ― 10, виробництво інших неметалевих мінеральних виробів ― 10, целюлозно-паперова та поліграфічна ― 9, металургія та оброблення металу ― 8.Тут можна побачити, що потенціал у промисловості Херсонського регіону присутній, але невдале керування робить його не актуальним. Тому, далі піде мова про стратегію розвитку виробництва цієї області.
Стратегічною метою економічної політики є створення сучасного, інтегрованого у світове виробництво й здатного до саморозвитку промислового комплексу Херсонщини. Базовими критеріями здійснення відповідних структурно-інноваційних змін насамперед є :
забезпечення системної модернізації промислового виробництва;
відповідність сучасним вимогам науково-технологічного прогресу та постіндустріального розвитку.
Період 2012-2015 років має стати поетапним у підготовці інституційних, організаційних та матеріально-технічних передумов завершення індустріального етапу розвитку економіки Херсонської області, її системної трансформації в постіндустріальне суспільство. Галузева структура промислового виробництва повинна наблизитися до пропорцій тих країн, які мають економічно розвинені та з перехідною економікою, що досягли економічного зростання в результаті реалізації активної промислово-інвестиційної політики.
Складовими системної модернізації промислового комплексу мають стати:
по-перше, активізація і підтримка з боку держави інноваційної спрямованості структурних перетворень за рахунок стимулювання розвитку наукомістких і високотехнологічних галузей, особливо машинобудівного комплексу, збереження вітчизняного науково-технічного потенціалу в галузях легкої і текстильної промисловості, підвищення його до рівня стандартів розвинутих країн, перехід вітчизняного виробництва на інноваційний шлях розвитку та створення на цій основі умов для техніко-технологічного оновлення виробництва з метою підвищення конкурентоспроможності вітчизняних товарів на внутрішньому та зовнішньому ринках;
по-друге, подолання ресурсовитратного характеру виробництва на основі впровадження ресурсо й енергозберігаючих технологій та стимулювання випуску продукції з високим рівнем доданої вартості й розвитку низьковитратних виробництв;
по-третє, формування ефективного внутрішнього ринку області конкурентноспроможною високотехнологічною та імпортозамінюючою продукцією. Сьогодні кількісні та якісні параметри внутрішнього ринку, поки що, не відповідають вимогам політики економічного зростання;
вчетверте, участь підприємств у втіленні національних та міжнародних проектів, розвитку трансферу високих технологій, а також участь фахівців у роботі міжнародних організацій з питань розвитку промисловості;
Так, одним з шляхів підвищення конкурентоспроможності є розбудова економіки, яка базується на знаннях. Спроможність області до створення знань, зокрема наукових, їх розповсюдження та ефективного використання для розвитку виробництва стають основними факторами зростання економіки поряд з традиційними джерелами - інвестиціями та трудовими ресурсами. Херсонщина має всі необхідні передумови для розбудови економіки знань. Кожна зі складових такої економіки розвинута в тій чи іншій мірі й має великий потенціал для розвитку, проте, він ще використовується безсистемно, не налаштований на створення нових конкурентних переваг на ринках, а тому не трансформується у високу якість зростання.