Завдання 2. Придатки черевця

Придатками черевця комах є церки, грифельки, яйцеклад (рис. 20).

Ц е р к и представляють собою придатки останнього сегмента і можуть бути членистими (у таргана) та нечленистими (у щипавки і сарани) і бувають як у самців, так і в самок.

Грифельки розташовані на останньому стерніті черевця самця і представляють собою невеликі нечленисті утворення (у таргана і деяких інших прямокрилоподібних).

Рис. 20. Кінцеві придатки черевця (за Бей-Бієнком)

а – самця таргана, вид зверху; б – самця щипавки з кліщами (видозміненими церками), вид зверху; в – самця перелітної сарани, вид збоку; 1 – церк, 2 – грифельок, 3 – анальна пластинка, 4 – генітальна пластинка, 5-7 – 8-10-й тергіти; 8, 9 – 8-9-й стерніти, 10 – яйцеклад

Яйцеклад являє собою геніталії самки і служить для відкладки яєць. У коників він складається з 3 пар стулок, хоча зовні виглядає непарним. Через зовнішній вигляд яйцеклад коника називають шабле- або серповидним. Він сплюснутий з боків і загострений до верхівки. У цвіркунів яйцеклад на кінці списоподібно розширюється і тому одержав назву списоподібного. Яйцеклад саранових короткий і складається з 4 гачкоподібних стулок. Яйцеклад у пильщиків за подібність з пилкою називається пилкоподібний. У бджіл, ос, мурах яйцеклад перетворився в орган захисту і нападу – жало.

Завдання 3. Типи метаморфозу комах

Онтогенез, або індивідуальний розвиток комах, складається з двох етапів: ембріонального і постембріонального розвитку. Ембріональний розвиток організму проходить усередині яйця, постембріональний – після виходу особи з яйця.

Постембріональний розвиток комахи характеризується не тільки ростом і збільшенням розмірів тіла організму. Він пов'язаний з чергуванням окремих фаз розвитку, які у більшості випадків різко відрізняються по зовнішній і внутрішній будові, тобто з перетворенням однієї форми в іншу. Такий тип постембріонального розвитку називається метаморфозом, або розвитком з перетворенням.

Розрізняють 2 основних типи метаморфозу – неповне і повне перетворення. При неповному перетворенні є три стадії розвитку: яйце, личинка, доросла комаха. Неповне перетворення характерне для комах з рядів: прямокрилі, рівнокрилі , напівтвердокрилі, війчастокрилі.

Прямокрилі (Orthoptera). У світовій фауні нараховується близько 20 тисяч видів. Ротовий апарат гризучого типу, мають пару великих фасеткових очей та по парі простих вічок. Крил дві пари – верхні (перша пара) перетворені на шкірясті, вузькі, довгі надкрила; нижні (друга пара) – перетинчасті, тонкі, широкі, складаються на черевці уздовж. У більшості прямокрилих, коли вони сидять, крила й надкрила складаються дахоподібно. Ноги добре розвинені, сильні; задні ноги стрибальні, у багатьох видів із товстими стегнами й довгими гомілками. У деяких самців є пристосування, щоб подавати голос (коники, цвіркуни). Мають по 10 пар дихалець – дві пари на грудях і вісім – на черевці. До цього ряду належать такі небезпечні шкідники, як сарана, коникові, цвіркуни, вовчки, або капустянки.

Рівнокрилі хоботні (Ноторtera). Це дрібні комахи з колючо-сисним ротовим апаратом, більшість із них мають дві пари однорідних прозорих крил, що прикривають тіло дахоподібно (зверху й з боків). Нерідко безкрилі, а в червчиків є лише одна пара крил. Вусики можуть бути більше як 5-членикові. Дихалець у хоботних вісім-десять пар: дві пари на головогрудях, решта – на черевці. До небезпечних шкідників належать попелиці, цикади, листоблішки (медяниці), червчики.

Напівтвердокрилі, або клопи (Hemiptera). У світовій фауні нараховується до 30 тис. видів. Комахи з колючо-сисним ротовим апаратом у вигляді хоботка, приєднаного до передньої частини голови, що у спокійному стані підігнутий під черевце. Передні крила в основній частині ущільнені, шкірясті, а на верхівці перетинчасті, ніжні, тонкі, а крила другої пари прозорі, перетинчасті; складаються на тілі горизонтально. У клопів на задньогрудях здебільшого є пахучі залози. Вусики 4-5-членикові. Небезпечні шкідники: клопи-черепашки, хрестоцвіті клопи, люцерновий клоп тощо.

Війчастокрилі, або трипси (Thysanoptera). Це дрібні комахи (1-2 мм), ротовий апарат колючо-сисного типу, мають дві пари вузьких видовжених крил, облямованих з одного або з двох країв волосками (війками); лапки ніг з особливими пухирчиками (пристосування для кращого утримання на рослинах). Для них характерна, крім личинки майже нерухома стадія німфи, що нагадує лялечку комах із повним перетворенням. Личинка дуже схожа на дорослу комаху, але без крил. Небезпечні шкідники – пшеничний, тютюновий, оранжерейний, гороховий та інші види трипсів.

При повному перетворенні розрізняють чотири стадії розвитку: яйце, личинка, лялечка, доросла комаха. Повне перетворення характерне для комах з рядів: твердокрилі, лускокрилі, перетинчастокрилі, сітчастокрилі, двокрилі.

Твердокрилі, або жуки (Coleoptera). У світовій фауні нараховується до 250 тисяч видів. Комахи з гризучим ротовим апаратом; мають дві пари крил – передні позбавлені жилок і перетворені на тверді, міцні, рогові надкрила, задні – перетинчасті, тонкі, прозорі, у спокійному стані складаються складками під надкрилами. Дихалець у них 9-10 пар: дві пари на грудях, решта – на черевці.

До небезпечних шкідників сільськогосподарських та лісових культур належать: колорадський жук, хлібний жук-кузька, хлібна жужелиця, довгоносики, травневий хрущ, короїди, вусачі та інші.

До корисних комах (ентомофагів) – сонечка, хижі жужелиці тощо.

Лускокрилі, або метелики (Lepidoptera). У світовій фауні нараховується близько 140 тис. видів. Ротовий апарат у метеликів сисний, у вигляді хоботка, в стані спокою спірально згорнутий; у гусениць – гризучий. Мають дві пари перетинчастих крил, вкритих мікроскопічними лусочками, які мають різний вигляд; від забарвлення, структури й розміщення лусок залежить різноманітне забарвлення й малюнок крил. У гусениць дев'ять пар дихалець, з яких одна пара на грудях, решта – на черевці; у метеликів до десяти пар, із них дві-три пари на грудях.

Серед небезпечних шкідників сільськогосподарських і лісових культур цього ряду є: совки (озима, капустяна), білани (капустяний, жилкуватий), шовкопряди (непарний, кільчастий), вогнівки, плодожерки, молі тощо.

Перетинчастокрилі (Hymenoptera). У світовій фауні нараховується близько 100 тисяч видів. Комахи з гризучим ротовим апаратом або гризучо-лижучим; мають дві пари перетинчастих, голих, прозорих крил із нечисленними темними жилками, задні крила коротші від передніх. У самок на кінці черевця є яйцеклад, у деяких видів (медоносна бджола, джміль) перетворений на жало.

Серед шкідників сільськогосподарських і лісових культур відмічені пильщики (хлібний, ріпаковий, аґрусовий, яблуневий та ін.), горіхотворки. В цьому ряді багато представників корисних комах (їздці, хальциди, медоносна бджола); запилювачі культурних рослин – бджоли, джмелі.

Сітчастокрилі (Neuroptera). Голова гіпогнатична, з довгими багаточлениковими щетинкоподібними, ниткоподібними, булавоподібними, гребінеподібними вусиками. Ротовий апарат гризучого типу. Ноги бігальні, з п’ятичленоковими лапками, іноді передні ноги хватальні. Крил дві пари, однорідні, голі, сітчасті. Личинки камподеоподібні, хижі, харчуються переважно комахами і ведуть наземний або водний спосіб життя. Лялечки відкриті.

Двокрилі, або мухи (Diptera). У світовій фауні нараховується до 80 тисяч видів. Ротовий апарат у вигляді нечленистого хоботка, пристосований до всмоктування або злизування. На відміну від інших комах, у мух лише одна пара перетинчастих крил, друга пара перетворена на дзизкальця; голова дуже рухлива, груди великі. Більшу частину голови займають великі фасеткові очі й здебільшого мухи ще мають три простих очка; дихалець 10 пар. Серед мух є й безкрилі форми.

Шкідники сільськогосподарських культур: шведська і гессенська мухи, капустяні, вишнева та інші види. Серед двокрилих є багато хижаків і паразитів (тахіни), частина мух живиться лише пилком та нектаром квіток, запилюючи їх.