Завдання 2. Типи лялечок

Фаза лялечки властива тільки комахам з повним перетворенням. Лялечки мають ряд ознак, характерних для дорослої стадії (фасеточні очі, вусики, ноги, зачатки крил). Розрізняють два типи лялечок: відкриті і покриті.

Відкриті, або вільні лялечки мають вільні, лише злегка притиснуті до тіла імагінальні придатки і кінцівки (вусики, ротові органи, ноги, крила). Їх можна легко поворухнути або відігнути убік препарувальною голкою (рис. 28).

Такі лялечки характерні для комах із ряду твердокрилих (родини жужелиці, чорниші, ковалики, довгоносики, листоїди, пластинчастовусі), ряду перетинчастокрилих (родини бджолині, мурашок), ряду бахромчастокрилих, сітчастокрилих, багатьох представників двокрилих, лускокрилих (найбільш низькоорганізовані зубаті і беззубі первинні молі).

Покриті лялечки характеризуються тим, що тіло і їхні кінцівки мають досить тверду прозору оболонку, утворену застигаючою линочною рідиною. Тому імагінальні придатки і кінцівки звичайно добре помітні зовні, але щільно притиснуті до тіла, поворухнути їх неможливо (див. рис. 28). Покриті лялечки характерні для комах із ряду лускокрилих (родини білани, німфаліди, бражники, вогнівки, совки, хвилівки).

У процесі виконання завдання 2 студенти розподіляють усіх лялечок на 2 групи: відкриті, покриті; записують ряд, родину лялечок, що відносяться до цих груп, потім їхні характерні ознаки, замальовують по одному представнику кожної з груп.

1	2	3	4

Рис. 28. Лялечки комах: 1. чорниша; 2. довгоносика; 3. довгоніжок; 4. білана (за Богдановим-Катьковим та Бей-Бієнком)

Завдання 3. Типи захисних пристосувань

У лялечок багатьох видів комах зустрічаються захисні пристосування: несправжні кокони, кокони, земляні колиски.

Кокон несправжній, або пупарій, представляє собою затверділу і не скинуту личинкою останнього віку шкірку; на передньому кінці помітні ротові гачки, а на протилежному – горбики дихалець. Кокон із поперечною сегментацією, діжкоподібний (підряд коротковусі мухи), або загострений з обох кінців (родина галиці). Забарвлення його від блідо-жовтого до червонувато-коричневого. Несправжній кокон буває лише у двокрилих, або мух (рис. 29.1). Якщо розкрити зовнішній покрив, то усередині нього знаходиться звичайна відкрита лялечка.

Кокони представляють собою оболонку, утворену перед залялькуванням личинками деяких комах з секрету шовковидільних залоз (рис. 29.2, 29.3). Вони можуть бути сплетені із шовку (багато метеликів із род. шовкопрядів, род. коконопрядів, род. волнянок і деякі пильщики) або з різних інших матеріалів (волосків з тіла личинок, частинок ґрунту, частинок кори і деревини, шматочків листків або хвоїнок), скріплених шовковими нитками (метелики із род. вогнівок, род. склівок, род. чохлоносок, деякі види із род. дійсних пильщиків (рис. 29.4)).

У личинок, позбавлених шовковидільних залоз, цементуючою речовиною при будівництві кокона можуть служити виділення мальпігієвих судин, слинних або восковидільних залоз і екскременти (рис. 29.5). Наприклад, кокони представників деяких родин ряду сітчастокрилих (хризопи, мурашині леви) і жуків довгоносиків з роду фітономусів будуються з виділень мальпігієвих судин.

1	2	3	4	5

Рис. 29. Типи захисних пристосувань комах: 1. несправжній кокон; 2. кокон шовковичного шовкопряда; 3. кокон грушевої сатурнії; 4. кокон звичайного соснового пильщика; 5. кокон лучного метелика

Земляні колиски утворюють личинки з часток ґрунту, які вони цементують екскрементами. Такі колиски є притулком для лялечок. У них заляльковуються личинки деяких трубкокрутів і гусениці лускокрилих із род. совок.

Керуючись зазначеними вище ознаками, усі захисні пристосування студенти розподіляють на несправжні кокони, кокони, земляні колиски. Потім записують представників рядів і родин, яким вони належать, і замальовують по одному представнику кожної з них.