50Аналітичний прогноз слід розуміти як визначення очікуваного стану

об’єкта прогнозування залежно від ступеня впливу різних чинників,

а також окремих передумов його розвитку. Причому взяті до уваги

передумови або, іншими словами, гіпотези можуть бути найрізно-

манітнішими. Так, до аналітичних можна зарахувати демогра-

фічний прогноз, для якого як гіпотезу розроблено передумову ство-

рення в найближчій перспективі препаратів та методів, що дадуть

змогу ліквідувати смертність від злоякісних новоутворень. Аналітич-

ний прогноз дає оцінку кількості й статево-вікового складу населен-

ня в майбутньому, зроблену на основі прогнозних тенденцій народ-

жуваності, смертності й міграції.

«Нормативне прогнозування розуміють як очікуваний стан

об’єкта прогнозування, бажаний з точки зору планування. У цьому

сенсі нормативний прогноз тісно пов’язаний з плануванням і може

бути його основою» [42, с. 156]. Прогноз-попередження за суттю

можна зарахувати до аналітичних прогнозів, проте він відрізняється

від інших аналітичних прогнозів тим, що виходить з передумов несп-

риятливого розвитку процесу на перспективу. Так, наприклад, прог-

нозом-попередженням може бути визначення на майбутнє кількості

та структури населення за умови збереження сучасної несприятливої

тенденції зниження народжуваності [42, с. 156]. Тобто, прогноз-попе-

редження розкриває несприятливі або навіть небезпечні наслідки де-

мографічної ситуації, що склалась, і може служити обґрунтуванням

для вжиття відповідних заходів щодо попередження або пом’якшен-

ня небажаних наслідків.

Найважливішою складовою демографічного прогнозу фахівців

вважають прогнозний сценарій. Завдання цього етапу полягає у виз-

наченні характеру та напрямків динаміки окремих демографічних

прогнозів або їх компонентів. Крім того, прогнозний сценарій

містить умови, які визначають передбачувану динаміку прогнозова-

них процесів.

Наводимо приклад прогнозного сценарію [32, с. 36].

Сумарний коефіцієнт народжуваності для міста і села протягом

найближчих двадцяти років буде незмінним, а саме:

• для міста — 1,682;

• для села — 2,334.

Очікувана тривалість життя при народженні для чоловічого і

жіночого населення в міських та сільських районах протягом най-

ближчих двадцяти років залишиться без змін, а саме:

51• Очікувана тривалість життя для чоловіків становитиме:

для міста — 66, 2 року;

для села — 64,2 року.

• очікувана тривалість життя для жінок становитиме:

для міста — 74,9 року;

для села — 74,6 року».

При детальнішому обґрунтуванні цього сценарію автори оцінюють

його як оптимістичний, але малоймовірний для конкретної ситуації,

що склалася в Україні.

Зокрема наголошується, що «сумарний коефіцієнт народжува-

ності не може не зменшуватися на тлі значного спаду виробництва,

різкого зубожіння населення, погіршення житлових умов, недостат-

нього забезпечення повноцінним харчуванням та відповідним медич-

ним обслуговуванням…» Зазначається також, що названі причини,

поряд з кризовою екологічною ситуацією, унеможливлюють підви-

щення очікуваної тривалості життя у прогнозному періоді. Тому цей

сценарій розцінюється «як верхній і найбільш бажаний рівень роз-

витку демографічної ситуації в Україні» [32, с. 38].

Варіанти прогнозів передбачають припущення різних тенденцій у

динаміці основних показників, тобто вони можуть вважатися

незмінними (як у нашому прикладі), збільшуватися або знижуватися.

Конкретний зміст прогнозного сценарію залежить від тривалості

періоду, на який розробляється прогноз. Сучасна наука й практика за

тривалістю прогнозного періоду вирізняє три види прогнозів: корот-

кострокові (до 5 років), середньострокові (від 5 до 30 років) і довго-

строкові (більше 30 років).

Здебільшого при розробці короткострокового прогнозу виходять з

того, що у прогнозному періоді збережуться тенденції розвитку демо-

графічних процесів, які мали місце в попередні роки, оскільки останні,

згідно з багаторічним досвідом, характеризуються високою інер-

ційністю. Тому в цьому випадку доцільно застосовувати так званий ме-

тод екстраполяцій, тобто перенесення тенденцій ретроспективного

періоду на майбутнє. Але бувають випадки, коли різка зміна умов, що

впливають на демографічні процеси, може порушити їх плавність. Тоді

застосовувати цей метод недоцільно, оскільки короткостроковий прог-

ноз повинен давати досить точні показники.

Середньостроковий прогноз фахівці розглядають як самостійне

наукове дослідження. Особливістю середньострокового прогнозу є

те, що його слід розробляти в тісному взаємозв’язку з більш загаль-