4.3 Визначення термінів тужавіння гіпсового в’яжучого

Суть методу полягає у визначенні часу від початку контакту гіпсового в’яжучого з водою до початку і кінця тужавіння тіста.

Гіпсове тісто, яке утворюється в результаті замішування гіпсового порошку водою, поступово втрачає пластичність, загустіває (це відповідає початку тужавіння) і з часом кінцево твердіє, перетворюючись в камінь (що відповідає кінцю тужавіння). Визначення термінів тужавіння має практичне значення, так як після початку тужавіння гіпсове тісто, гіпсову розчинову суміш або гіпсобетонну суміш укладувати у форму або наносити на оштукатурену поверхню не можна, особливо це недопустимо після кінця тужавіння. Гіпсові будівельні суміші використовують від замішування гіпсу водою до початку його тужавіння.

Для дослідження використовують прилад Віка (рисунок 4.2). Прилад складається з металевої станини 1 до якої прикріплена шкала 2 гвинтами 3. Стрижень 4 переміщується у вертикальному напрямку в обіймачі станини. До обіймача 5 стриженя прикріплена металева нитка 6. В обіймачі закріплена ручка 7. В обіймачі станини є стопорний механізм з фіксатором 8. До кінця стрижня прикріпляється голка 9. На горизонтальну поверхню станини приладу ставлять металеву або скляну пластинку 10 розміром 10×10 см з конусним ебонітовим або латунним кільцем 11, яке має розміри : висоту 40±0,5 мм; верхній діаметр 65±5 мм; нижній діаметр 75±5 мм. При визначенні термінів тужавіння кільце і пластинку приладу попередньо змащують мінеральним маслом.

Для досліду беруть наважку гіпсу масою 300 г. Готують тісто нормальної густоти, відмічають момент засипання гіпсу у воду. Тісто заливають у кільце приладу, яке знаходиться на пластинці. Для виділення бульбашок повітря з тіста кільце з пластинкою струшують 4-5 разів.

Надлишок тіста зрізають лінійкою або лабораторним ножем з вінцями і ставлять пластинку з кільцем ,наповненим тістом, під голку приладу. Натиснувши на фіксатор 8 і притримуючи обіймач стрижня за ручку 7 переміщуємо стрижень вниз до зіткнення голки з поверхнею тіста в центрі кільця. В цьому положенні закріплюють стрижень відпустивши фіксатор 8 стопорного механізму, і через 30с, натиснувши на фіксатор,стрижень з голкою вільно переміщується вниз. Глибину занурення голки в тісто показує металева нитка на шкалі з поділками, яка кріплена до обіймала стрижня і разом із ним переміщується вниз по відношенню до шкали нерухомо закріпленої до станини приладу. Після кожного занурення голку прочищують, а пластинку з кільцем переміщують так, щоб голка при новому зануренні попадала в інше місце.

Початок тужавіння – це час від початку замішування гіпсу водою до моменту, коли опущена голка перший раз не доходить до дна (поверхні пластинки) на 0,5…1 мм.

Кінець тужавіння – це час від початку замішування гіпсу водою до моменту, коли вільно опущена голка занурюється в тісто не більше ніж на 1мм. Час початку і кінця тужавіння визначають у хвилинах. Результати випробувань заносять в таблицю 4.5 лабораторного зошита.

1 – станина; 2 – шкала; 3 – гвинтик; 4 – стрижень; 5 – обіймач стрижня; 6 – нитка металева; 7 – ручка; 8 – фіксатор; 9 – голка; 10 – пластинка; 11 – кільце.

Рисунок4.2 - Схема приладу Віка:

Таблиця 4.5 -Визначення термінів тужавіння гіпсового тіста

Час		Показник на шкалі	Глубина занурення голки, мм	Час		Показник на шкалі	Глубина занурення голки, мм
хв	с			хв	с

Середнє значення

початку тужавіння

Середнє значення кінця

тужавіння

Висновок