Лекція № 6

Тема: „аналіз грошових потоків”

1. Сутність грошового потоку та необхідність його аналізу

2. Аналіз руху грошових коштів за прямим методом

3. Аналіз руху грошових коштів за непрямим методом

4. Відносні показники грошових потоків

5. Методика розрахунку фінансової потреби підприємства

1. Сутність грошового потоку та необхідність його аналізу

Успішне функціонування підприємства в ринкових умовах можливе лише за умов здійснення безперервного руху грошових ко­штів — їх надходження (приплив) та витрачання (відтік), забезпе­чення наявності певного вільного залишку на рахунках банку.

Відсутність мінімально необхідного запасу грошових коштів свідчить про серьозних фінансових труднощах. Надмірна величина грошових засобів говорить про те, що реально підприємство терпить збитки, пов’язані в першу чергу, з інфляцією та знеціненням грошей і , в друге, з втраченою можливістю їх вигідного розміщення та отримання додаткового доходу. В цьому випадку необхідно оцінити раціональність управління грошовими коштами на підприємстві.

Існують різні способи такого аналізу. Зокрема, таким барометром виникнення фінансових труднощів є тенденція скорочення долі грошових коштів в складі оборотних активів підприємства при зростаючому обсягу його поточних зобов’язань. Тому щомісячний аналіз співвідношення грошових коштів та найбільш строкових зобов’язань (строк яких закінчується в наступному місяці) може дати достатньо красномовну картину надлишку чи недостачі грошових коштів на підприємстві.

Інший спосіб оцінки достатності грошових оборотів полягає у визначенні тривалості періоду обороту. З цією метою використовується формула:

Період обороту = середні залишки грошових коштів х тривалість періоду

Оборот за період

Тривалість періоду складає: 360днів – при розрахунку показника за рік;

90 днів – при розрахунку за квартал;

30 днів - за місяць.

Для розрахунку беруться внутрішні облікові дані про величину залишків на початок та кінець періоду (бажано місяця) по рахункам грошових коштів 30 „Каса”, 31 „Рахунки в банках”. Для цього використовується наступна формула:

Середні залишки ГК = ОД₁+ОД₂+...+ОД_п

п-1

де ОД_п – залишки грошових коштів на початок місяця п,

п – кількість місяців в періоді.

Для визначення величини середнього обороту необхідно використовувати кредитовий оборот за період, що аналізується, по рахунку 31 „Рахунки в банках”, вважаючи, що більшість підприємств здійснюють безготівкові розрахунки зі своїми контрагентами, а видачі ГК через касу передує попереднє їх отримання в банку.

Розрахунок періоду обороту ГК на підприємстві показаний у таблиці 1.

Зміна тривалості оберту ГК підприємства по місяцям

Місяць	Залишки ГК, тис. грн.	Оборот за місяць, Тис.грн.	Період обороту, дні
Січень	87340	1404480	1,87
Лютий	81020	1803020	1,35
Березень	86880	1808150	1,45

Період обороту=87340*30/1404480 = 1,87.

Як свідчать дані, період обороту ГК на протязі кварталу коливається в межах від 1,35 до 1,87 дня. Іншими словами, з моменту поступлення грошей на рахунок підприємства до моменту їх вибуття проходило в середньому не більше 2 днів. Вірогідно, це свідчить про недостатність засобів у підприємства, що є досить небезпечним при значному обсягу кредиторської заборгованості. Будь-яка серьозна затримка платежу може вивести підприємство з стану фінансової стійкості.

Для того, щоб розкрити реальний рух ГК на підприємстві, оцінити синхронність поступлення та витрачання ГК, а також ув’язати величину отриманого фінансового результату із станом ГК, необхідно виділити та проаналізувати всі напрямки поступлення (притоку) та вибуття (відтоку) ГК.

Аналіз руху потоків грошових коштів дає змогу вивчити:

• їх динаміку,

• визначити суму перевищення надходжень над витра­тами (сплатами), що дозволяє робити висновки про можливості внутрішнього самофінансування.

Є декілька визначень сутності грошового потоку:

1. Грошовий потік — це рух ліквідних грошових коштів, тобто їх надходження і витрачання в процесі господарської дія­льності.

2. Грошовий потік — це міра ліквідності підприємства. Скла­дається з чистого прибутку та амортизаційних відрахувань.

3. Грошовий потік — це рух грошей в процесі господарське" діяльності.

Згідно з П(С)БО 4 «Звіт про рух грошових коштів» під грошовими потоками розуміють надходження та вибуття грошових коштів та їх еквівалентів.

І це є найбільш точним і повним визначенням сутності грошових потоків.

У П(С)БО 4 дається визначення грошових коштів та їх еквіва­лентів.

Грошові кошти включають кошти в касі та на рахунках у бан­ках, які можуть бути використані для поточних операцій.

Еквіва­лентами грошових коштів є короткострокові фінансові інвести­ції, які можуть бути вільно конвертованими у певну суму коштів І мають незначний ризик щодо зміни вартості. Такими еквівален­тами, як правило, є високоліквідні інвестиції в цінні папери на строк, що не перевищує З місяці.

Негрошові операції – це операції, які не потребують використання грошових коштів або їхніх еквівалентів.

Прикладом таких операцій є:

• бартерні операції;

• надходження ОЗ на умовах фінансового лізингу;

• перетворення зобов’язань на власний капітал.

Не грошові операції не включаються до Звіту про рух грошових коштів.

Не грошові операції пов’язані з інвестиційною та фінансовою діяльностями слід розкривати в примітках до фінансової звітності.

Внутрішні зміни у складі грошових коштів не розглядаються у Звіті про рух грошових коштів.

Наприклад, надходження коштів з банку до каси підприємства не розглядається як рух грошових коштів в результаті операційної діяльності

Необхідність аналізу грошового потоку полягає в тому, що він дає відповідь на такі питання:

— чи створює підприємство кошти, необхідні для придбання додаткових засобів з метою подальшого розвитку?

— чи має підприємство наявні кошти для погашення боргів?

— чи достатньо у підприємства власних коштів для фінансу­вання своєї діяльності?

Але в сучасних умовах формування інформації про фінансові результати за методом нарахувань не дає повної картини реаль­ного стану підприємства. Інформація про потік грошових коштів будується за касовим методом, тобто за фактом їх руху на рахун­ках у банку.

Наслідком використання різних методів формування інформації є невідповідність реального потоку грошових коштів і прибутку, що відображається в діючій звітності. Наприклад, грошовий потік і розрахунок прибутку не збігаються у часі при використанні методу признання прибутку від реалізації продукції на момент її відвантаження.

Тому використання у фінансовому аналізі даних про прибуток дещо умовне і може призвести до фінансового ризику.

Звіт про рух грошових коштів, який складають підприємства, використовується як інструмент аналізу фінансового стану.

Звіт про рух грошових коштів — це документ фінансової звіт­ності, в якому відображаються надходження і витрачання грошо­вих коштів у ході поточної господарської, інвестиційної та фі­нансової діяльності. Ці зміни відображаються таким чином, що дають змогу встановити взаємозв'язок між залишками грошових коштів на початок і кінець звітного періоду.

Можна також сказати, що звіт про рух грошових коштів — це звіт про зміни фінансового стану підприємства, що складається на основі методу руху грошових коштів. Він дає можливість оці­нити майбутні надходження грошових коштів, проаналізувати здатність підприємства погасити свою короткострокову заборго­ваність і сплатити дивіденди, оцінити необхідність залучення до­даткових фінансових ресурсів. Використання такого звіту дає змогу точніше оцінювати перспективну платоспроможність і тим самим знижувати фінансовий ризик.

Для ціле як внутрішнього, так і зовнішнього аналізу платоспроможності підприємства необхідно знати, яким чином і з яких джерел підприємство одержує ГК і які основні напрямки їх витрачання. Згідно з П(С)БО 4 «Звіт про рух грошових коштів», рух коштів відображається в розрізі трьох видів діяльності: операційної, інвестиційної та фі­нансової (рис. 1).

Операційна діяльність— це основна діяльність підприємства, а також інша діяльність, яка не є інвестиційною та фінансовою, тобто це основна статутна діяльність підприємства, що пов’язана з отриманням доходу.

Притік ГК в рамках поточної діяльності пов’язаний:

• з отриманням коштів від реалізації продукції, робіт,послуг;

• з надходженням коштів за надання права користування активами (оренда, ліцензії);

Відтік ГК:

• платежі постачальникам;

• виплати працівникам;

• розрахунки з бюджетом...

Інвестиційна діяльність — це сукупність операцій з при­дбання та продажу довгострокових (необоротних) активів, а та­кож короткострокових (поточних) фінансових інвестицій, які не є еквівалентами грошових коштів.

Притік ГК:

• надходження коштів від продажу необоротних активів;

• надходження коштів від фінансових інвестицій.

Відтік ГК:

• платежі, пов’язані з придбанням ОЗ і НА;

• надання позик іншим підприємствам.

Фінансова діяльність — це сукупність операцій, які приво­дять до зміни величини і складу власного та позикового капіталу.

Притік ГК:

• отримання позик;

• випуск акцій.

Відтік ГК:

• погашення позик;

• викуп акцій власної емісії;

• виплати дивідендів.

Аналіз, проведений за такою схемою руху, допоможе об'єктивно оцінити надходження та вибуття грошових коштів підприємства, можливості його внутрішнього самофінансування, перспективну платоспроможність та ступінь ризику укладання договорів, контрактів та угод.