- •Складові собівартості видавничої продукції та шляхи її зниження
- •1. Економічний мінімум для редактора-видавця
- •2. Структура витрат на конкретне видання
- •Витрати на гонорар
- •Загальновидавничі витрати
- •3. Методика складання кошторису Загальні положення
- •4. Шляхи зниження собівартості видавничої продукції
Складові собівартості видавничої продукції та шляхи її зниження
- Економічний мінімум для редактора-видавця
- Структура витрат па конкретне видання
- Методика складання кошторису
- Шляхи зниження собівартості видавничої продукції
1. Економічний мінімум для редактора-видавця
Ринкові умови спонукають працівника будь-якого видавничого підрозділу, незалежно від займаної посади, надто ж редактора редакції, головного редактора ми директора, оволодівати певною сумою знані; і умінь, дотичних до виконання безпосередніх посадових обов'язків. Початкуючому ж видавцеві просто необхідно мати бодай елементарне уявлення про структуру фінансової бази свого видавництва, шляхи її зміцнення, джерела фінансових засобів, величину витрат па виготовлення того чи іншого виду видавничої продукції, складові собівартості друкованого продукту та шляхи її зниження. Йому слід також уміти не лише «розшифрувати» кошторис па випуск виданий, а й, бодай приблизно, «прикинути» й оцінити Його з точки зору насамперед економічної доцільності.
Звичайно ж, для цього у видавництві (залежно від його величини) має бути відповідна економічна служба, або ж бодай грамотний бухгалтер-економіст.
Отож, на початку необхідно оволодіти певним поняттєвим апаратом. Принаймні, треба чітко уявляти собі, ідо стоїть за такими термінами як бюджет і баланс видання, фонд оплати праці, фонд матеріального заохочення, фонд соціального розвитку, прямі й непрямі витрати, прибуток, рентабельність, податки та їх види, повна та видавнича собівартість
2. Структура витрат на конкретне видання
Організація роботи юридично оформленого і зареєстрованого відповідним державним органом видавництва чи його самостійного підрозділу з першого дня існування потребуватиме немалих матеріальних і грошових витрат. Адже аби реалізувати свій давно вистражданий видавничий проект і запропонувати на ринок його конкретне втілення у вигляді того чи іншого виду друкованого продукту з метою продажу й повернення вкладених коштів, потрібно ці кошти десь віднайти.
Спробуємо визначити структуру витрат на виготовлення друкованого видавничого продукту. Розділимо ці витрати на кільки блоків:
Гонорарні. .
Загальновидавничі.
Редакційні.
Поліграфічні.
Маркетингові.
Відразу слід зауважити, що поділ цей дещо умовний. Залежно від масштабів діяльності, кількості працюючих у штаті, другий і третій блок можуть бути об'єднані у великих видавництвах, або розділені у малих, де значний обсяг робіт виконується не штатними, а залученими, відповідно до угод, працівниками.
Кожен з цих блоків має свої складові, які потребують деяких коментарів.
Витрати на гонорар
Будь-який твір, який готується до виходу в світ, має свого власника. Передусім, це автор твору, або його правонаступник. У випадках, коли термін дії авторського права вже минув, є категорія людей, які цей твір готують до друку (упорядники, автори передмов, коментарів, приміток). Крім того, до видання належить ще виготовити й художнє оформлення (обкладинка, внутрішні елементи), чим замається художник. На все це видавцеві потрібно передбачити необхідні кошти.
Отож, ця стаття витрат складається передусім з трьох частин:
гонорар авторові (упорядникові);
гонорар художникові;
гонорар перекладачеві.
Цю складову витрат раніше недооцінювали в державних видавництвах. Нині попа є надто важливого, адже в умовах конкуренції на видавничому ринку автор потенційно прибуткового твору має право відмовитися від підписання договору з видавцем, якщо той запропонує недостатню суму гонорару. Так само не . варто скупитися й художнику: економія на внутрішньому і зовнішньому художньому оформленні негативно позначиться згодом на етапі реалізації видання.
Як засвідчує практика, частка гонорару в загальній сумі витрат сучасних українських видавництв коливається від 1,5 до З відсотків, тоді як у західних видавництвах — 12-15 відсотків.