Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
лекции метрология.doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
17.11.2019
Размер:
50.18 Кб
Скачать

Розділ 3. Державні будівельні норми

Тема 3. Нормативні документи

Лекція 3. ДБН і Сніп – державні будівельні нормативні документи. Розробка і переробка існуючих норм. Інші регламентовані документи. Ліцензування.

ДБН- як і СніП колишнього союзу є головними нормативними документами, що регламентують будівництво.

Існує ціла система цих норм, які присвячені окремим об’єктам, зокрема для підземних споруд, а також спеціальні норми для будівництва метрополітену.

Є також норми на окремі елементи будівель, будівельні конструкції, основи та фундаменти.

Найбільш жорстко в нормах регламентуються вимоги безпеки, екологічні вимоги, які сформульовані так, що дають проектувальнику можливість вибирати ті, чи інші проектні рішення. Наприклад, в нормах на фундаменти записано, що фундамент має передавати навантаження від споруди на ґрунтову основу, але проектувальник дотримуючись цієї вимоги може застосувати стрічковий фундамент, палевий та інші.

В деяких ДБН регламентують методи розрахунків, їх дають в додатку до ДБН. Існують додатки обовязкові, вимоги яких слід дотримуватись так само, як і основних вимог ДБН. Є, також не обов’язкові рекомендовані додатки, методи розрахунків, що в них викладаються можуть бути застосовані при проектуванні, але допускається застосування і інших альтернативних методів розрахунків. Якщо окремі пункти ДБН сформульовані не чітко і не зрозумілі для проектувальника, йому належить звертатися за роз’ясненням до розробника ДБН.

Таким розробником є науково-дослідний інститут. Головним інститутом України по підземному будівництву, основам та фундаментам, будівельним конструкціям, будівництву та захисту в складних умовах є Державний інститут будівельних конструкцій.

По іншим питанням ДБН розробляють інститут будівельного виробництва, розробниками окремих норм можуть бути і проектні інститути, що мають певний досвід.

Розробка і переробка існуючих норм проводиться в кілька стадій. Спочатку розробник з залученням організацій та окремих фахівців розробляє першу редакцію проекту ДБН. Її розсилають в усі проектні організації та великі виробничі організації в відповідній галузі будівництва. Після одержання зауважень та побажань цих організацій, що до змісту ДБН, розробник корегує текст 1-ї редакції. Після цього остаточний текст подається в Держбуд України, де розглядається на технічній раді і затверджується з тими чи іншими поправками.

Такий спосіб розробки і затвердження дозволяє уникнути значних помилок. Після опублікування затверджених норм, розробник може зробити незначні, не принципові поправки. Для того, щоб полегшити застосування норм, розробник роздає додаткові інструкції. Вони звичайно не є обов’язковими.

ДБН – не лише технічний, а й юридичний документ. Якщо сталася аварія, винуватцем цієї аварії визнаються проектувальники або будівельники, що порушили вимоги цих норм.

Державні будівельні норми розробляють на ті будови та процеси по яким накопичується великий практичний досвід, в тих випадках, коли цей досвід не достатній, замість норм, затверджують тимчасові рекомендації, які мають ті ж самі юридичні та технічні значення.

Поряд з ДБН різні сторони будівництва регламентуються іншими документами, на будівельні матеріали проводиться атестація ( її здійснюють державні атестаційні комісії ), а на ті вироби, яких немає в переліку, атестацію проводить завод, що виготовляє цю продукцію. Не менш важливе значення має ліцензування будівельних робіт, проектно-конструкторських та науково – дослідних робіт в різних галузях будівництва, зокрема в галузях шахтного та підземного міського будівництва. Ліцензію видають органи Держбуду України після ознайомлення з кваліфікацією підприємства або фірми, що одержує ліцензію. Виконання робіт без ліцензії призводить до кримінальної відповідальності в тих випадках, коли вона завдала шкоди. Зазначені методи регламентації будівельних робіт, а також проектування і досліджень в значній мірі сформувалися в період планової адміністративної системи колишнього СРСР і залишилися поки майже незмінними.

В розвинених капіталістичних країнах існує дещо інший підхід до регламентації цих робіт, ДБН існують в більшості цих країн, але вони не всюди є державними, наприклад в США такі норми затверджує кожний штат. Всі ці норми сформульовані в загальних виразах і значно менше детальовані і формалізовані, ніж наші норми, але в цих країнах додержання безпеки гарантує авторитет будівельної фірми чи проектної. Замовнику дозволяється звертатися до будь – якої фірми проектної або будівельної, що має ліцензію, але він звичайно віддає перевагу відомим фірмам, де внутрішній контроль не менш значний, ніж той, що регламентують наші норми. Таким чином, там існує економічний підхід до якості будівництва, якість гарантує будівельна фірма, яка бере за це більш значну вартість, ніж маловідомі фірми.

В значній мірі якість будівництва залежить від збірності уніфікації та запровадження модульної системи, збірні конструкції звичайно мають більш високу якість ніж ті, що виготовленні на будівельному майданчику, але при підземному та шахтному будівництві можливість застосування збірних конструкцій більш обмежена, ніж при звичайному наземному будівництві.

Треба відзначити, що на підземні і шахтні об’єкти існує менше нормативних документів, зокрема з міських підземних об’єктів - регламентовано лише будівництво метрополітену і то не повністю. Будівництво тоннелів метро в складних ґрунтових умовах поки не регламентовані.