- •1 Навчальне питання. Мета інженерного забезпечення. Завдання інженерного забез-
- •Потреба у маскувальних комплектах для приховування різних об'єктів визначається в залежності від габаритів техніки:
- •2 Навчальне питання. Порядок і зміст роботи командира підрозділу по організації інженерного забезпечення бою.
- •Тема 2: “Інженерне обладнання та маскування позицій”.
- •Маскування бойової техніки в окопі під фон місцевості.
- •Основні т.Т.Х. Землерийних і траншейних машин
- •1. Розрахунок трудовитрат особового складу на фортифікаційне обладнання:
- •Значення коефіцієнту Кгр
- •Значення коефіцієнту Кд
- •Значення коефіцієнту Кз
- •Значення коефіцієнту Кп
- •2. Розрахунок трудовитрат техніки на фортифікаційне обладнання:
- •Продуктивність інженерних машин.
- •«Особливості інженерного обладнання опорних пунктів в особливих умовах».
- •Засоби маскування та їх застосування для маскування об’єктів
- •Маскування танка табельним маскувальним комплектом
- •Маскування техніки за допомогою універсальної безкаркасної маски «Шатер»:
- •Маски військового виготовлення
- •Маска-перекриття з тепловим екраном:
- •Дорожні маски:
- •Траншейні маски
- •Маскувальне фарбування техніки та об’єктів
- •Інструменти для фарбування поверхні вручну:
- •Влаштування лінійних масок-перешкод із куткових відбивачів ому:
- •Застосування рослинності й створення плям на місцевості
- •Маскування техніки в рідколіссі:
- •Тема 3: “Інженерні загородження, їх улаштування та подолання”.
- •Загальні відомості
- •Основні системи дистанційного мінування іноземних армій і характеристика мінних полів, що встановлюються ними.
- •Протитанкові міни, які встановлюються системами дистанційного мінування
- •Протипіхотні міни, які встановлюються системами дистанційного мінування
- •Сучасні тенденції щодо розробки нових протитанкових мін:
- •Міни та мінні поля Збройних сил України
- •Основні тактико-технічні характеристики мін серії тм- 62
- •Встановлення протитанкового мінного поля
- •Станок (вигляд знизу):
- •Станок (вигляд ззаду):
- •Принцип роботи пкм Основні тактико-технічні характеристики комплекту пкм:
- •Технічні характеристики, загальна будова та порядок застосування засобів розвідки і розмінування
- •6. Засоби розвідки водних перешкод:
- •Індивідуальні засоби для подолання мінно-вибухових загороджень, що встановлені дистанційними системами мінування.
- •Машини для розвідки і подолання мінно-вибухових загороджень
- •Дорожний Індукційний міношукач дим-м в робочому положенні
- •Тактико-технічні характеристики установок розмінування
- •Основні тактико-технічні характеристики міношукачів
- •Підготовка до роботи м іношукача імп.
- •Пошук мін міношукачем імп:
- •Склад комплектів розмінування кр-і і кр-о
- •Чотирилапа кішка.
- •Пророблення проходу в мінному полі відділенням, яке
- •Позначення проходів односторонніми із світловими сигналами (розміри в см):
- •Третє навчальне питання: «Невибухові загородження. Протитанкові невибухові загородження, їх будова та порядок влаштування».
- •Дротяні мережі на низьких колах («спотикач»)
- •Дротяні забори
- •Дротові спіралі
- •Дротові їжаки
- •Дріт «внаброс»
- •Малопомітні дротяні мережі (мзп)
- •Загородження, які швидко влаштовуються, з гірлянд гладкого (колючого дроту)
- •Тема 4: “ Підривні роботи ”
- •Загальні відомості.
- •Типи вибухів:
- •Особливості хімічного вибуху:
- •Основні властивості вибухових речовин
- •Вимоги до вибухових речовин:
- •Ініціюючі вибухові речовини
- •Бризантні вибухові речовини
- •Вибухові речовини підвищеної потужності
- •Вибухові речовини нормальної потужності
- •Вибухові речовини пониженої потужності
- •Метальні вибухові речовини (пороха)
- •Характеристики стандартних зосереджених і подовжених зарядів
- •Характеристики кумулятивних зарядів
- •Підривні зосередженні заряди (розміри в мм)
- •Підривні подовжені заряди (розміри в мм)
- •Підривні кумулятивні заряди (розміри в мм)
- •Розташування тротилових шашок при виготовлення зарядів у тканинних оболонках:
- •Подовжений заряд із пластиту-4 з відрізком дш:
- •Подовжений кумулятивний заряд з пвв-4:
- •Зосереджений кумулятивний заряд з пвв-4:
- •Способи і засоби підривання.
- •Вогневий спосіб підривання.
- •Капсуль-детонатор №8-а:
- •Характеристики-капсулів-детонаторів
- •Запалювальні трубки, що виготовляються у військах:
- •Обтискання капсуля-детонатора на вогнепровідному шнуру
- •Запалювання звичайним сирником
- •Характеристики запалювальних трубок
- •Підривання детонуючим шнуром
- •Підривання детонуючого шнуру
- •Тротилова шашка, що підготовлена до безкапсульного підривання детонуючим шнуром «бойовик»
- •Зростки детонуючого шнуру:
- •Електродетонатори:
- •Характеристика деяких кабелів
- •Перевірка цілісності жили саперного дроту
- •Конденсаторна підривна машинка кпм-1а.
- •Пульт-пробник для перевірки підривних машинок кпм-1а:
- •Заходи безпеки під час проведення підривних робіт
- •Окопний заряд оз-1
- •Основні тактико-технічні характеристики
- •Значення коефіцієнта к
- •Підривання колоди зосередженим зарядом:
- •Підривання колоди кільцевим зарядом з пластичної вр:
- •Підривання складеного дерев’яного бруска:
- •Підривання дерев’яних балок двотаврового січення фігурним зарядом:
- •Підривання дерев’яних балок двотаврового січення зосередженими зарядами:
- •Підривання зосередженого куща паль контактним зарядом:
- •Підривання плоского пакету колод зовнішнім зарядом:
- •Підривання пакету із двох колод:
- •Підривання розосередженого куща палів неконтактним зарядом:
- •Підривання (викорчовування пенька):
- •Розрахунок зарядів для підривання сталевих елементів конструкцій.
- •Підривання сталевого листа подовженим зарядом:
- •Підривання стального сердечника зарядом із пластичної вр:
- •Підривання стального тросу парними зосередженими зарядами і тротилових шашок:
- •Підривання стального троса кільцевим зарядом із пластичної вр:
- •Перебивання стального листа під водою кумулятивним подовженим зарядом із захищеною порожниною:
- •Розрахунок зарядів для підривання елементів конструкцій з цегли, каміння, бетону і залізобетону.
- •Підривання залізобетонної балки зовнішнім зосередженим зарядом:
- •Значення коефіцієнта міцності матеріалів а
- •Підривання залізобетонної плити зовнішнім подовженим зарядом:
- •Розташування шпурового заряду в елементі, що підривається:
- •Значення коефіцієнта к
2 Навчальне питання. Порядок і зміст роботи командира підрозділу по організації інженерного забезпечення бою.
Організація інженерного забезпечення механізованого (танкового) підрозділу.
Командир взводу (роти) бере особисту участь в організації інженерного забезпечення бою. Особиста участь командира взводу в організації інженерного забезпечення бою має розпочинатися з моменту отримання завдання й тривати до завершення його виконання.
Послідовність і зміст роботи командира механізованого (танкового) взводу щодо організації інженерного забезпечення залежатиме від отриманого бойового завдання, наявності часу, знань і уміння ефективно застосовувати штатні засоби інженерного озброєння та можливості свого підрозділу. Особливо важливого значення набувають виконання завдань інженерного забезпечення під час самостійних дій механізованого (танкового) взводу в різних умовах бойової обстановки.
Він зобов’язаний:
- враховувати й використовувати в інтересах організації бойових дій данні інженерної обстановки під час прийняття рішення;
- визначати найголовніші завдання інженерного забезпечення бойових дій і доводити їх до підлеглих;
- організовувати взаємодію між екіпажами, а також з підрозділом інженерних військ;
- контролювати хід виконання завдань інженерного забезпечення особовим складом взводу.
З’ясування завдання командиром підрозділу полягає в усвідомлені ним наступних дій, місця та ролі свого підрозділу в бою і очікуваних результатів бою.
З’ясовуючи завдання в інженерному відношенні командиру необхідно усвідомити:
- що, де, в якому обсязі, якими силами і до якого часу виконати;
- ким посилюється взвод (рота) і що йому виділяється;
- що, де і коли отримати (прийняти, підготувати);
- коли, з ким і по яких питаннях організувати взаємодію;
- вплив дій противника, місцевих умов , пори року і погоди на успіх ведення бойових дій.
Інженерне забезпечення оборони командир механізованого (танкового) взводу організує після одержання бойового завдання і вказівок командира роти, на підставі прийнятого рішення.
Оцінка обстановки в інженерному відношенні в ході організації оборонного бою є важливою складовою частиною роботи командира підрозділу до прийняття рішення на бій. Вона містить:
- вивчення противника,
- стан і можливості штатних та приданих сил,
- вплив місцевості, стан погоди, пори року і доби.
Під час вивчення противника беруться до уваги віддалення його підрозділів, активність, заходи, що ним проводяться. Також оцінюються його можливості щодо подолання мінно-вибухових загороджень перед переднім краєм та у глибині нашої оборони.
Під час оцінки своїх військ враховуються їх стан, укомплектованість, бойовий досвід і спроможність виконувати завдання інженерного забезпечення, стан штатних і приданих засобів інженерного озброєння, визначається порядок і найбільш доцільні способи застосування інженерних засобів, а також потреба в додаткових інженерних боєприпасах, матеріалах та інженерному майні.
Місцевість вивчається, як у межах опорного пункту, так і на шляхах підходу до нього. Особлива увага приділяється її захисним та маскувальним властивостям з урахуванням їхнього впливу на успіх ведення бою. Під час вибору позицій та визначення районів, від яких буде залежати стійкість оборони, оцінюється наявність рослинності, характер ґрунту, рівень залягання ґрунтових вод, наявність прихованих підходів до займаних позицій, об’єктів водопостачання, природних перешкод та місць видобутку місцевих будівельних матеріалів.
З’ясовуючи вплив пори року та погоди на успішність виконання завдань інженерного забезпечення, командир взводу (роти) визначає стан доріг, наявних перешкод, міцність ґрунту та ін.
Висновки з оцінки обстановки складають основу рішення й вказівок щодо інженерного забезпечення оборони взводу (роти).
У своєму рішенні на командир танкового взводу визначає:
місця основних і запасних вогневих позицій танків і БМП, позиції приданого механізованого відділення, черговість і терміни їх фортифікаційного обладнання, де влаштувати перекриті щілини, хто і до якого строку їх обладнує;
місце розташування КСП командира взводу, хто виділяється для його обладнання і час готовності;
які табельні засоби і підручні матеріали використовувати під час влаштування фортифікаційних споруд та їхнього маскування;
місця встановлення мінних полів (груп мін) і час на їх влаштування;
проходи у мінно-вибухових загородженнях, що залишаються не закритими.
Під час прийняття рішення на оборону (наступ) командир взводу обов‘язково повинен враховувати вплив інженерних заходів противника і місцевих умов на наступні бойові дії свого підрозділу, визначає найбільш важливі завдання інженерного забезпечення.
В наступі
місце проходу для свого взводу, його позначення, порядок висування до нього танків і долання загороджень;
способи пророблення проходів в мінно-вибухових загородженнях противника в глибині його оборони;
- маршрути виходу до водної перешкоди для кожного танка, місце завантаження на перевозний паром і номер парому.
Організуючі інженерне забезпечення командир механізованого (танкового) взводу вказує:
- місця основних та запасних (тимчасових) вогневих позицій для танків, БМП (БТР) та приданого механізованого відділення, черговість і термін їхнього обладнання, де мати перекриті щілини (бліндажі), хто і до якого часу їх влаштовує;
- які табельні засоби й місцеві матеріали застосовуються під час облаштування вогневих позицій танків, БМП (БТР), а також приданого механізованого відділення;
- місця встановлення мінних полів та груп мін і порядок їх вогневого прикриття;
- з використанням яких матеріалів, де і як влаштувати невибухові загородження;
- порядок заготівлі місцевих будівельних матеріалів й отримання інженерного майна;
- порядок та особливості влаштування споруджень в особливих умовах (в горах, у лісі, взимку).
У випадку зміни обстановки в ході бою командир взводу зазначає:
- характер і обсяг нових завдань, строки їх виконання;
- засоби підсилення, час і місце їхнього прибуття, матеріальне забезпечення.
Завдання інженерного забезпечення та порядок їхнього виконання командир взводу доводить до підлеглих усними вказівками, під час проведення рекогносцировки, при організації взаємодії і під час постановки основних завдань. В ході оборонного бою командир взводу віддає додаткових вказівок щодо інженерного забезпечення, в залежності від конкретних умов обстановки, що складується.
В ході оцінки обстановки, під час прийняття рішення на наступ командир взводу роти обов’язково повинен враховувати вплив інженерних заходів противника і місцевих умов на наступні бойові дії свого підрозділу, визначає найбільш важливі завдання інженерного забезпечення.
При цьому, командир взводу (роти) зобов’язаний :
враховувати можливості противника щодо влаштування мінно-вибухових загороджень й руйнувань;
виходячи з оцінки місцевості визначити найбільш доцільні напрямки наступу взводу, визначити приховані підходи до переднього краю оборони противника;
вивчити можливості використання захисних і маскувальних властивостей місцевості;
уточнити кількість, місце, час і способи пророблення проходів у загородженнях противника, порядок їхнього позначення, утримування і пропускання по ньому свого підрозділу;
порядок подолання підрозділом важко прохідних ділянок місцевості;
місце, вид і час готовності переправи через водну перешкоду;
сили і засоби, що залучаються для виконання завдань інженерного забезпечення в інтересах ведення бойових дій підрозділом.
Після з’ясування завдання і оцінки обстановки в інженерному відношенні командир взводу приймає рішення, віддає усні вказівки щодо інженерного забезпечення.
Висновок: залежно від характеру наступних бойових дій під час організації та здійснення завдань інженерного забезпечення командир взводу (роти) зобов’язаний знати і враховувати інженерні данні про противника, що до нього доведені, виконаних або тих, що ще виконуються інженерних заходах, а також про стан місцевості в районі наступних бойових дій і можливостях свого взводу по виконанню завдань інженерного забезпечення.