- •1 Навчальне питання. Мета інженерного забезпечення. Завдання інженерного забез-
- •Потреба у маскувальних комплектах для приховування різних об'єктів визначається в залежності від габаритів техніки:
- •2 Навчальне питання. Порядок і зміст роботи командира підрозділу по організації інженерного забезпечення бою.
- •Тема 2: “Інженерне обладнання та маскування позицій”.
- •Маскування бойової техніки в окопі під фон місцевості.
- •Основні т.Т.Х. Землерийних і траншейних машин
- •1. Розрахунок трудовитрат особового складу на фортифікаційне обладнання:
- •Значення коефіцієнту Кгр
- •Значення коефіцієнту Кд
- •Значення коефіцієнту Кз
- •Значення коефіцієнту Кп
- •2. Розрахунок трудовитрат техніки на фортифікаційне обладнання:
- •Продуктивність інженерних машин.
- •«Особливості інженерного обладнання опорних пунктів в особливих умовах».
- •Засоби маскування та їх застосування для маскування об’єктів
- •Маскування танка табельним маскувальним комплектом
- •Маскування техніки за допомогою універсальної безкаркасної маски «Шатер»:
- •Маски військового виготовлення
- •Маска-перекриття з тепловим екраном:
- •Дорожні маски:
- •Траншейні маски
- •Маскувальне фарбування техніки та об’єктів
- •Інструменти для фарбування поверхні вручну:
- •Влаштування лінійних масок-перешкод із куткових відбивачів ому:
- •Застосування рослинності й створення плям на місцевості
- •Маскування техніки в рідколіссі:
- •Тема 3: “Інженерні загородження, їх улаштування та подолання”.
- •Загальні відомості
- •Основні системи дистанційного мінування іноземних армій і характеристика мінних полів, що встановлюються ними.
- •Протитанкові міни, які встановлюються системами дистанційного мінування
- •Протипіхотні міни, які встановлюються системами дистанційного мінування
- •Сучасні тенденції щодо розробки нових протитанкових мін:
- •Міни та мінні поля Збройних сил України
- •Основні тактико-технічні характеристики мін серії тм- 62
- •Встановлення протитанкового мінного поля
- •Станок (вигляд знизу):
- •Станок (вигляд ззаду):
- •Принцип роботи пкм Основні тактико-технічні характеристики комплекту пкм:
- •Технічні характеристики, загальна будова та порядок застосування засобів розвідки і розмінування
- •6. Засоби розвідки водних перешкод:
- •Індивідуальні засоби для подолання мінно-вибухових загороджень, що встановлені дистанційними системами мінування.
- •Машини для розвідки і подолання мінно-вибухових загороджень
- •Дорожний Індукційний міношукач дим-м в робочому положенні
- •Тактико-технічні характеристики установок розмінування
- •Основні тактико-технічні характеристики міношукачів
- •Підготовка до роботи м іношукача імп.
- •Пошук мін міношукачем імп:
- •Склад комплектів розмінування кр-і і кр-о
- •Чотирилапа кішка.
- •Пророблення проходу в мінному полі відділенням, яке
- •Позначення проходів односторонніми із світловими сигналами (розміри в см):
- •Третє навчальне питання: «Невибухові загородження. Протитанкові невибухові загородження, їх будова та порядок влаштування».
- •Дротяні мережі на низьких колах («спотикач»)
- •Дротяні забори
- •Дротові спіралі
- •Дротові їжаки
- •Дріт «внаброс»
- •Малопомітні дротяні мережі (мзп)
- •Загородження, які швидко влаштовуються, з гірлянд гладкого (колючого дроту)
- •Тема 4: “ Підривні роботи ”
- •Загальні відомості.
- •Типи вибухів:
- •Особливості хімічного вибуху:
- •Основні властивості вибухових речовин
- •Вимоги до вибухових речовин:
- •Ініціюючі вибухові речовини
- •Бризантні вибухові речовини
- •Вибухові речовини підвищеної потужності
- •Вибухові речовини нормальної потужності
- •Вибухові речовини пониженої потужності
- •Метальні вибухові речовини (пороха)
- •Характеристики стандартних зосереджених і подовжених зарядів
- •Характеристики кумулятивних зарядів
- •Підривні зосередженні заряди (розміри в мм)
- •Підривні подовжені заряди (розміри в мм)
- •Підривні кумулятивні заряди (розміри в мм)
- •Розташування тротилових шашок при виготовлення зарядів у тканинних оболонках:
- •Подовжений заряд із пластиту-4 з відрізком дш:
- •Подовжений кумулятивний заряд з пвв-4:
- •Зосереджений кумулятивний заряд з пвв-4:
- •Способи і засоби підривання.
- •Вогневий спосіб підривання.
- •Капсуль-детонатор №8-а:
- •Характеристики-капсулів-детонаторів
- •Запалювальні трубки, що виготовляються у військах:
- •Обтискання капсуля-детонатора на вогнепровідному шнуру
- •Запалювання звичайним сирником
- •Характеристики запалювальних трубок
- •Підривання детонуючим шнуром
- •Підривання детонуючого шнуру
- •Тротилова шашка, що підготовлена до безкапсульного підривання детонуючим шнуром «бойовик»
- •Зростки детонуючого шнуру:
- •Електродетонатори:
- •Характеристика деяких кабелів
- •Перевірка цілісності жили саперного дроту
- •Конденсаторна підривна машинка кпм-1а.
- •Пульт-пробник для перевірки підривних машинок кпм-1а:
- •Заходи безпеки під час проведення підривних робіт
- •Окопний заряд оз-1
- •Основні тактико-технічні характеристики
- •Значення коефіцієнта к
- •Підривання колоди зосередженим зарядом:
- •Підривання колоди кільцевим зарядом з пластичної вр:
- •Підривання складеного дерев’яного бруска:
- •Підривання дерев’яних балок двотаврового січення фігурним зарядом:
- •Підривання дерев’яних балок двотаврового січення зосередженими зарядами:
- •Підривання зосередженого куща паль контактним зарядом:
- •Підривання плоского пакету колод зовнішнім зарядом:
- •Підривання пакету із двох колод:
- •Підривання розосередженого куща палів неконтактним зарядом:
- •Підривання (викорчовування пенька):
- •Розрахунок зарядів для підривання сталевих елементів конструкцій.
- •Підривання сталевого листа подовженим зарядом:
- •Підривання стального сердечника зарядом із пластичної вр:
- •Підривання стального тросу парними зосередженими зарядами і тротилових шашок:
- •Підривання стального троса кільцевим зарядом із пластичної вр:
- •Перебивання стального листа під водою кумулятивним подовженим зарядом із захищеною порожниною:
- •Розрахунок зарядів для підривання елементів конструкцій з цегли, каміння, бетону і залізобетону.
- •Підривання залізобетонної балки зовнішнім зосередженим зарядом:
- •Значення коефіцієнта міцності матеріалів а
- •Підривання залізобетонної плити зовнішнім подовженим зарядом:
- •Розташування шпурового заряду в елементі, що підривається:
- •Значення коефіцієнта к
Основні тактико-технічні характеристики мін серії тм- 62
Марка міни |
Матеріал корпусу |
Маса, кг |
Маса ВР, кг |
Тип ВР |
Діаметр розмір |
Висота з підрив-ником |
Тип підрив-ника |
Зусилля спрацю-вання |
ТМ-62М |
метал |
9.5-10.0 |
7.0-7.5 |
ТГА тротил |
320 |
128 |
МВЧ-62 МВП-62 |
150/550 |
ТМ-62П |
пласт. |
9.0-11.0 |
7.6-8.0 |
ТГА тротил |
340 |
129 |
МВЧ-62 МВП-62 |
120/650 |
ТМ-62П2 |
пласт. |
9.4-10.0 |
6.5-7.0 |
ТГА тротил |
320 |
128 |
МВЧ-62 МВП-62 |
150/650 |
ТМ-62ПЗ |
поліет. |
8.0-8.7 |
6.5-7.2 |
ТГА тротил |
320 |
128 |
МВЧ-62 МВП-62 |
150/650 |
ТМ-62Т |
тканина |
8.3-9.2 |
7.0-7.9 |
ТГА тротил |
320 |
128 |
МВЧ-62 МВП-62 |
150/650 |
ТМ-62Д |
дерево |
11.3-13.0 |
6.5-7.6 |
ТГА тротил |
340/290 |
178 |
МВЧ-62 МВП-62 |
175/650 |
ТМ-62Б |
б/корп. |
8.6 |
8.2 |
ВВО-32 |
315 |
125 |
МВЧ-62 |
175/650 |
Протитанкові мінні поля з протигусеничних мін встановлюються в три-чотири ряди щільністю 550-1000 мін на 1 км. Відстань рядами мін приймається від 10 до 40 м. Загальна глибина мінного поля може складати від 20 до 120 м.
В кожному ряду міни встановлюються одна від одної на відстані від 4 до 5,5 м. Ряди мінного поля можуть бути паралельні або непаралельні один одному.
Вручну протитанкові мінні поля з метою прикриття оборонних позицій і районів розташування особовий склад загальновійськових, артилерійських підрозділів та підрозділів спеціальних військ (крім інженерних), за відсутності впливу противника, звичайно встановлює способом стройового розрахунку.
Від польового складу мін кожний солдат підносить дві або чотири міни.
При піднесенні кожним солдатом двох мін підрозділ (відділення, екіпаж, взвод) вишиковується на вихідній смузі в одну шеренгу з інтервалом чотири кроки (2,6-2,8м) і розраховується на «перший-другий». За командою командира всі номера просуваються на 10-15 кроків вперед, де перші номера кладуть на відстані одного кроку ліворуч від себе по одній міні. Потім підрозділ просувається ще на 20-25 кроків вперед, де другі номера кладуть по одній міні ліворуч від себе. Після цього підрозділ просувається ще на 20-25 кроків вперед де другі номера кладуть праворуч від себе другі міни і залишаються на місці, перші номери просуваються вперед ще на 20-25 кроків, кладуть свої другі міни праворуч від себе і також залишаються на місці.
За командою «Приступити для встановлення мін» перші і другі номери відривають лунки і встановлюють в них свої другі міни. Командири відділень (екіпажів) видають підривники, перевіряють якість встановлення і правильність спорядження мін. Під час мінування остаточно спорядженими мінами після встановлення мін в лунки підривники переводяться в бойове положення.
Після встановлення других мін за командою командира підрозділу з початку перші, а потім другі номера (коли перші порівняються з ними) підходять до раніше покладених на ґрунт перших мін і встановлюють їх. Після цього з початку другі, а потім і перші номера (після того як другі порівняються з ними) виходять з мінного поля на вихідну лінію.
Командир правофлангового (лівофлангового) відділення під час встановлення мін позначає кордони замінованої ділянки віхами, які знімаються при наступному заході на мінування.
Після виведення всіх солдатів з мінного поля і по пред’явленню ними вийнятих чек підрозділ прямує за наступними мінами. Після піднесення мін мінування продовжується у зазначеному раніше порядку.
При піднесенні кожним солдатом чотирьох мін мінування здійснюється, як вказано вище, але підрозділ на вихідній лінії розраховується «за порядком номерів». Інтервали між солдатами вісім кроків (5,2-5,6 м)