- •1 Навчальне питання. Мета інженерного забезпечення. Завдання інженерного забез-
- •Потреба у маскувальних комплектах для приховування різних об'єктів визначається в залежності від габаритів техніки:
- •2 Навчальне питання. Порядок і зміст роботи командира підрозділу по організації інженерного забезпечення бою.
- •Тема 2: “Інженерне обладнання та маскування позицій”.
- •Маскування бойової техніки в окопі під фон місцевості.
- •Основні т.Т.Х. Землерийних і траншейних машин
- •1. Розрахунок трудовитрат особового складу на фортифікаційне обладнання:
- •Значення коефіцієнту Кгр
- •Значення коефіцієнту Кд
- •Значення коефіцієнту Кз
- •Значення коефіцієнту Кп
- •2. Розрахунок трудовитрат техніки на фортифікаційне обладнання:
- •Продуктивність інженерних машин.
- •«Особливості інженерного обладнання опорних пунктів в особливих умовах».
- •Засоби маскування та їх застосування для маскування об’єктів
- •Маскування танка табельним маскувальним комплектом
- •Маскування техніки за допомогою універсальної безкаркасної маски «Шатер»:
- •Маски військового виготовлення
- •Маска-перекриття з тепловим екраном:
- •Дорожні маски:
- •Траншейні маски
- •Маскувальне фарбування техніки та об’єктів
- •Інструменти для фарбування поверхні вручну:
- •Влаштування лінійних масок-перешкод із куткових відбивачів ому:
- •Застосування рослинності й створення плям на місцевості
- •Маскування техніки в рідколіссі:
- •Тема 3: “Інженерні загородження, їх улаштування та подолання”.
- •Загальні відомості
- •Основні системи дистанційного мінування іноземних армій і характеристика мінних полів, що встановлюються ними.
- •Протитанкові міни, які встановлюються системами дистанційного мінування
- •Протипіхотні міни, які встановлюються системами дистанційного мінування
- •Сучасні тенденції щодо розробки нових протитанкових мін:
- •Міни та мінні поля Збройних сил України
- •Основні тактико-технічні характеристики мін серії тм- 62
- •Встановлення протитанкового мінного поля
- •Станок (вигляд знизу):
- •Станок (вигляд ззаду):
- •Принцип роботи пкм Основні тактико-технічні характеристики комплекту пкм:
- •Технічні характеристики, загальна будова та порядок застосування засобів розвідки і розмінування
- •6. Засоби розвідки водних перешкод:
- •Індивідуальні засоби для подолання мінно-вибухових загороджень, що встановлені дистанційними системами мінування.
- •Машини для розвідки і подолання мінно-вибухових загороджень
- •Дорожний Індукційний міношукач дим-м в робочому положенні
- •Тактико-технічні характеристики установок розмінування
- •Основні тактико-технічні характеристики міношукачів
- •Підготовка до роботи м іношукача імп.
- •Пошук мін міношукачем імп:
- •Склад комплектів розмінування кр-і і кр-о
- •Чотирилапа кішка.
- •Пророблення проходу в мінному полі відділенням, яке
- •Позначення проходів односторонніми із світловими сигналами (розміри в см):
- •Третє навчальне питання: «Невибухові загородження. Протитанкові невибухові загородження, їх будова та порядок влаштування».
- •Дротяні мережі на низьких колах («спотикач»)
- •Дротяні забори
- •Дротові спіралі
- •Дротові їжаки
- •Дріт «внаброс»
- •Малопомітні дротяні мережі (мзп)
- •Загородження, які швидко влаштовуються, з гірлянд гладкого (колючого дроту)
- •Тема 4: “ Підривні роботи ”
- •Загальні відомості.
- •Типи вибухів:
- •Особливості хімічного вибуху:
- •Основні властивості вибухових речовин
- •Вимоги до вибухових речовин:
- •Ініціюючі вибухові речовини
- •Бризантні вибухові речовини
- •Вибухові речовини підвищеної потужності
- •Вибухові речовини нормальної потужності
- •Вибухові речовини пониженої потужності
- •Метальні вибухові речовини (пороха)
- •Характеристики стандартних зосереджених і подовжених зарядів
- •Характеристики кумулятивних зарядів
- •Підривні зосередженні заряди (розміри в мм)
- •Підривні подовжені заряди (розміри в мм)
- •Підривні кумулятивні заряди (розміри в мм)
- •Розташування тротилових шашок при виготовлення зарядів у тканинних оболонках:
- •Подовжений заряд із пластиту-4 з відрізком дш:
- •Подовжений кумулятивний заряд з пвв-4:
- •Зосереджений кумулятивний заряд з пвв-4:
- •Способи і засоби підривання.
- •Вогневий спосіб підривання.
- •Капсуль-детонатор №8-а:
- •Характеристики-капсулів-детонаторів
- •Запалювальні трубки, що виготовляються у військах:
- •Обтискання капсуля-детонатора на вогнепровідному шнуру
- •Запалювання звичайним сирником
- •Характеристики запалювальних трубок
- •Підривання детонуючим шнуром
- •Підривання детонуючого шнуру
- •Тротилова шашка, що підготовлена до безкапсульного підривання детонуючим шнуром «бойовик»
- •Зростки детонуючого шнуру:
- •Електродетонатори:
- •Характеристика деяких кабелів
- •Перевірка цілісності жили саперного дроту
- •Конденсаторна підривна машинка кпм-1а.
- •Пульт-пробник для перевірки підривних машинок кпм-1а:
- •Заходи безпеки під час проведення підривних робіт
- •Окопний заряд оз-1
- •Основні тактико-технічні характеристики
- •Значення коефіцієнта к
- •Підривання колоди зосередженим зарядом:
- •Підривання колоди кільцевим зарядом з пластичної вр:
- •Підривання складеного дерев’яного бруска:
- •Підривання дерев’яних балок двотаврового січення фігурним зарядом:
- •Підривання дерев’яних балок двотаврового січення зосередженими зарядами:
- •Підривання зосередженого куща паль контактним зарядом:
- •Підривання плоского пакету колод зовнішнім зарядом:
- •Підривання пакету із двох колод:
- •Підривання розосередженого куща палів неконтактним зарядом:
- •Підривання (викорчовування пенька):
- •Розрахунок зарядів для підривання сталевих елементів конструкцій.
- •Підривання сталевого листа подовженим зарядом:
- •Підривання стального сердечника зарядом із пластичної вр:
- •Підривання стального тросу парними зосередженими зарядами і тротилових шашок:
- •Підривання стального троса кільцевим зарядом із пластичної вр:
- •Перебивання стального листа під водою кумулятивним подовженим зарядом із захищеною порожниною:
- •Розрахунок зарядів для підривання елементів конструкцій з цегли, каміння, бетону і залізобетону.
- •Підривання залізобетонної балки зовнішнім зосередженим зарядом:
- •Значення коефіцієнта міцності матеріалів а
- •Підривання залізобетонної плити зовнішнім подовженим зарядом:
- •Розташування шпурового заряду в елементі, що підривається:
- •Значення коефіцієнта к
6. Засоби розвідки водних перешкод:
ІРМ- інженерна розвідувальна машина.
Для розвідки мінно-вибухових загороджень, що встановлені дистанційними системами мінування, в кожній механізованій (танковій) роті, батареї готують одно відділення (розрахунок).
Розвідка ДВМП має визначати:
- час і спосіб мінування;
- напрямок, висоту польоту і кількість літаків, що здійснюють мінування;
- інтервали скидання мін (контейнерів) ;
- кількість випущених противником ракет або снарядів з мінами;
- місця падіння мін (контейнерів);
- типи мін і границі замінованих районів (шляхів).
Мінно-вибухові загородження, що встановлені дистанційними системами мінування, частини і підрозділи долають відповідно з рішенням командира, як правило, самостійно. У всіх випадках не можна допускати тривалого перебування військ в замінованих районах і на шляхах висування.
Для долання загороджень в кожному батальйоні (дивізіоні) створюють групу розмінування, а в кожній роті (батареї) призначають відділення (розрахунок) розмінування.
До складу групи розмінування залучають одно-два відділення, які мають бути навчені прийомам розмінування і оснащені засобами пошуку мін та їхнього знищення. Кожне відділення повинно мати: дві-три «кішки» з мотузками; п’ять-сім захватних ложок; один-два сачка для збору протипіхотних мін; дві котушки з чорно-білою стрічкою; вісім-десять прапорців для позначення.
Особовий склад має бути оснащеним індивідуальними засобами і необхідним приладдям.
Індивідуальні засоби для подолання мінно-вибухових загороджень, що встановлені дистанційними системами мінування.
-
а) коток з твердої деревини
б) сачок для збору протипіхотних мін
в) захисна маска
г) наколінник
д) контейнер з 2-3 мм сталі для видалення протитанкових мін.
е) захватна ложка.
При виході підрозділу (частини) із замінованого району танками, оснащеними мінними тралами КМТ-7, або вручну проробляють магістральні проходи (по одному на батальйон). На кожну механізовану (танкову) роту влаштовують прохід, що забезпечує вихід роти на магістральний прохід або із замінованого району. Екіпажі танків, БМП можуть проробляти індивідуальні проходи кожний для своєї машини (або групу машин).
При самостійному подоланні мінних полів танками та бойовими машинами, оснащеними індивідуальними засобами тралення, підрозділи діють наступним чином.
Схема подолання мінного поля танками, обладнаними мінними тралами.
1 – танк з тралом КМТ-7; 2 – танки з тралами КМТ-8
Один танк, оснащений мінним тралом КМТ-7 просувається попереду танків, оснащених тралами КМТ-8 на дистанції 50-100 метрів; трали КМТ-8 знаходяться в похідному положенні.
Під час вибуху міни під тралом КМТ-7 командир танку дає по радіо сигнал ”Міни” та відстрілює піротехнічний сигнал.
Почувши сигнал, та, орієнтуючись по світлу піротехнічного сигналу, що горить, механіки-водії танків переводять трали КМТ-8 в робоче положення та продовжують рух по курсу. Після подолання мінного поля екіпаж танка з тралом КМТ-7 знову вистрілює піротехнічний сигнал, позначаючи рубіж, на якому трали КМТ-8 переводяться в похідне положення.
Подолання інженерних загороджень може здійснюватися по проходах. Кількість проходів, спосіб і час їхнього пророблення визначає загальновійськовий командир.
Проходи у своїх загородженнях проробляють, як правило, завчасно до початку наступу, а в загородженнях противника - у ході наступу.
Проходи, пророблені до початку наступу, прикривають вогнем і готують до швидкого закриття.
Ширину проходів:
- у своїх мінних полях і в мінних полях противника, розташованих перед переднім краєм оборони, приймають рівною 6-8 м,
- а в мінних полях, розташованих у глибині оборони противника, - не менш 4 м.
Для пропускання через протипіхотні мінні поля особового складу (у колону по-одному) можуть улаштовуватися проходи у вигляді стежок шириною 0,4-1,0 м, на яких за допомогою заряду розмінування ЗРП-2 знищують протипіхотні міни.
Подолання мінних полів може здійснюватися по колійних проходах. Ширина кожної колії має бути не менш 1,1 м, а міжколійного не протраленого проміжку близько 1,5 м.
Такий прохід забезпечує пропускання по ньому танків й інших гусеничних машин, у яких відстань між внутрішніми кромками гусениць 2 - 2,5 м.
Колійний прохід проробляють двома танками, оснащеними мінними тралами КМТ-7. При цьому танки рухаються один за одним уступом.
Проходи, що співпадають з напрямком шляхів руху військ, поширюють до 12 м і більше. Поширення проходів, як правило, здійснюється силами інженерних підрозділів.
Для улаштування суцільного проходу за допомогою мінних тралів КМТ-7 потрібне проходження трьох-чотирьох тралів уступом праворуч (ліворуч).
Колійні проходи можуть поширюватись до суцільних вибуховим способом за допомогою ланок подовженого заряду розмінування, а також вручну.
Схема поширення колійного проходу подовженими зарядами:
а – одним ПЗ; б – двома ПЗ;
1 – подовжений заряд; 2 – протралена колія; 3 – відрізок детоную чого шнура;
4 – запалювальна трубка (електродетонатор)
Заряди розмінування застосовуються для пророблення проходів в протитанкових і протипіхотних мінних полях підривним способом.
Заряд розмінування ЗРП – призначений для пророблення стежок-проходів у протипіхотному мінному полі вибуховим способом.
-
Тип заряду
подовжений
однонитковий
Загальна маса комплекту в ранці, кг
30
Довжина детонуючого кабелю, м
60
Спосіб подачі заряду на мінне поле
повітрям
Дальність подачі заряду, м
110-130
Мінімальні розміри проходу, м
- ширина
0,4
- довжина
54
Час підготовки заряду до запуску, хв..
5
Розрахунок, осіб
1-2
Схема знищення виявлених мін накладними зарядами ВР
1 - міна; 2 - заряд ВР (тротилова шашка); 3 - детонуючий шнур; 4 - запалювальна трубка (електродетонатор)