3. Оцінка інвестиційних якостей цінних паперів

При здійсненні фінансових інвестицій перед інвестором постає проблема правильного вибору цінних паперів як об'єктів вкла­дення коштів. Тому фінансовому інвестуванню передує глибокий фундаментальний аналіз з метою здійснення комплексної оцінки інвестиційних якостей цінних паперів.

Методи комплексної оцінки інвестиційних якостей цінних па­перів залежать від виду цінних паперів, а в межах відповідного виду цінних паперів - конкретних емітентів. Комплексна оцінка інвестиційних якостей здійснюється в розрі­зі акцій, облігацій, ощадних сертифікатів та інших цінних паперів.

Комплексна оцінка інвестиційних якостей акцій включає:

• оцінку галузі, до якої відноситься емітент;

• оцінку основних показників господарської діяльності і фінан­сового стану емітента;

• оцінку характеру обігу акцій на фінансовому ринку;

• оцінку умов емісії акцій;

• оцінку поточної ринкової вартості акцій;

• оцінку рівня ризику.

При оцінці галузі визначають:

• стадію життєвого циклу галузі, оскільки найбільший дохід та зростання капіталу характерні для підприємств тих галузей, які знаходяться на ранніх стадіях життєвого циклу;

• місце і роль, яке займає галузь в структурній перебудові еко­номіки країни;

• середній рівень рентабельності підприємств галузі;

• умови оподаткування в даній галузі.

Оцінка показників господарської діяльності емітента охоплює:

• визначення стадії життєвого циклу підприємства, так як інвестиційно привабливими є підприємства, що знаходиться на стадії зростання;

• фінансовий аналіз, що включає оцінку фінансового стану та фінансових результатів діяльності підприємства за даним фінансової звітності.

Фінансовий аналіз переважно проводиться на основі системи фінансових коефіцієнтів, за допомогою яких здійснюється оцінка таких аспектів фінансового стану:

- ліквідності і платоспроможності;

- фінансової стійкості;

- ділової активності;

- прибутковості (рентабельності).

Для оцінки ліквідності і платоспроможності розраховують:

• коефіцієнт абсолютної ліквідності;

• коефіцієнт поточної ліквідності;

• загальний коефіцієнт ліквідності.

Оцінка фінансової стійкості здійснюється на основі таких показників як:

• коефіцієнт автономії;

• коефіцієнт маневреності тощо.

Оцінка ділової активності передбачає розрахунок показників рентабельності, коефіцієнтів оборотності активів і капіталу.

За результатами оцінки фінансового стану емітента його відносять до однієї з таких груп:

• об'єкти абсолютної фінансової стійкості;

• об'єкти стійкого фінансового стану;

• об'єкти нестійкого фінансового стану;

Показниками, що характеризують інвестиційну привабливість емітента, є ще:

• обсяги виробництва і реалізації продукції та їх динаміка;

• розмір чистого прибутку та його динаміка;

• рентабельність підприємства та її зміни в динаміці;

• розмір статутного капіталу та його динаміка;

• показники, що характеризують дивідендну політику підпри­ємства;

• список акціонерів та їх якісний склад.

На основі таких показників розраховується низка коефіцієнтів, які характеризують ефективність тих чи інших сторін господар­ської діяльності підприємства - емітента.

Оцінка характеру обігу акцій на фондовому ринку пов'язана із ринковим котируванням акцій і їх ліквідністю. Найбільш по­ширеними показниками такої оцінки є:

Оцінка умов емісії акцій має за мету вивчення причин емісії, умов і періодичності виплати дивідендів та інші умови, що містяться в емісійному проспекті.

Емісійний проспект - основний документ, на основі якого формується інвестиційне рішення щодо придбання цінних паперів. В емісійному, проспекті наводиться два види інформації:

1)основна інформація, яка дає загальну уяву про стан емітента;

2)додаткова інформація, яка дозволяє оцінити масштаби діяль­ності емітента.

Оцінка поточної ринкової вартості акції за умов її вико­ристання протягом невизначено довгого проміжку часу (ПВА_нев) здійснюються за такою формулою:

де D_n - виплачені дивіденди, які інвестори очікують отримувати за час володіння акцією;

НD - норма поточної доходності акції даного типу, яка ви­користовується, як дисконтна ставка (%);

n - кількість років володіння акцією.

Оцінка поточної ринкової вартості акцій, яка використовується певну кількість років (ПВА_визн), здійснюється за допомогою формули:

де ЦРА - очікувана ринкова вартість реалізації акції в кінці періоду її використання.

Оцінка рівня ризику здійснюється на основі оцінки платоспро­можності і фінансової стійкості емітента.

Комплексна оцінка інвестиційних якостей облігацій здійсню­ється за такими напрямами:

• оцінка інвестиційної привабливості регіонів. Вона необхідна у зв'язку з тим, що значна частина регіонів може отримувати із державного бюджету значні розміри дотацій і субсидій і через це не завжди може вчасно погашати облігації;

• оцінка основних показників господарської діяльності і фінан­сового стану емітента - проводиться аналогічно як і акцій;

• оцінка характеру обігу облігацій на фондовому ринку, яка передбачає визначення обсягів обігу облігацій і рівня їх ліквідності, є аналогічною акціям;

• оцінка умов емісії облігацій, яка здійснюється з метою вивчення причин їх випуску, а також умов погашення основного боргу, є аналогічною акціям;

• оцінка поточної ринкової вартості облігації (ПВО) здійснюється за формулою:

де П_обл - сума процентів, отриманих за період володіння облігацією;

НD - норма доходу, %;

Н₀ - номінал вартості облігації, який буде отримано в кінці строку погашення облігації;

п - кількість періодів використання облігацій;

• оцінка рівня ризику, яка здійснюється за рівнем платоспро­можності і фінансової стійкості емітента.

Комплексна оцінка ощадних сертифікатів здійснюється за такими параметрами:

• оцінка надійності банків емітентів, яка може здійснюватись на основі низки абсолютних і відносних показників, які характе­ризують: обсяги активів і капіталу банку; обсяги депозитних вкладень; обсяги виданих кредитів; розмір прибутків тощо, або на основі опублікованих рейтингів діяльності банків;

• оцінка характеру обігу ощадних сертифікатів на фондовому ринку (така оцінка є аналогічною до такої ж оцінки облігацій);

• оцінка умов емісії ощадних сертифікатів - передбачає визна­чення мети емісії і умов погашення ощадних сертифікатів;

• оцінка поточної ринкової вартості ощадних сертифікатів, здійснюється аналогічно до такої ж оцінки облігацій;

• оцінка рівня ризику, яка здійснюється на основі платоспро­можності і надійності банку емітента.

У світовій практиці використовують систему рейтингів відповідних цінних паперів, за допомогою яких дають однорідну класифікацію цінних паперів незалежно від емітента. Система рейтингів є зручною для інвесторів, так як дає можливість уникнути необхідної кількості розрахунків і проведення аналізу.

Найбільш відомими у світовій практиці є рейтингові оцінки цінних паперів, що здійснюються такими компаніями, як: «Мооdу’s», «Stапdаrd £Рооrs». Водночас рейтинговим оцінюванням можна скористатись лише при інвестуванні в цінні папери компаній тих країн, де таке оцінювання здійснюється.