Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Географічний факультет

Кафедра геодезії та картографії

Дудун Тетяна Володимирівна

ЗАГАЛЬНОГЕОГРАФІЧНІ КАРТИ

(Навчально-методичний посібник для студентів-картографів)

Київ - 2012

УДК 502

Дудун Т.В. Загальногеографічні карти (навчально-методичний посібник для студентів-картографів). / Дудун Т.В. – К., 2012. - 32 с.

У навчально-методичному посібнику зроблений акцент на прийоми і методи побудови загальногеографічної моделі місцевості, яка відповідає науковим поглядам і запитам практики.

Рецензенти:

Бондаренко Е. Л., д. геогр. наук, професор

Тітова С. В., канд. геог. наук, доцент

Рекомендовано до друку Вченою радою географічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка

протокол № від 13 лютого 2012 р.

© Дудун Т.В., 2012

ВСТУП

Курс „Загальногеографічні карти” - складова частина картографії. Він вивчає і конкретизує методику створення різних груп карт загальногеографічного змісту: топографічних, оглядово-топографічних, дрібномасштабних загальногеографічних і гіпсометричних.

Навчальна дисципліна «Загальногеографчні карти» є профілюючою для спеціалістів-картографів, тому основна увага в даному посібнику звертається на географічну сторону створення карт та на методику географічно достовірного відображення земної поверхні на загальногеографічних картах.

Практикум включає 12 практичних завдань, об’єднаних в три теми:

• топографічні карти;

• дрібномасштабні загальногеографічні карти;

• перспективи загальногеографічного картографування.

По кожній темі подано теоретичне обґрунтування, яке підкреслює успіхи загальногеографічного картографування, запропоновані варіанти завдань для засвоєння кожної теми. Практичні завдання мають на меті:

• розширити кругозір студентів (для цього запропоновано написання рефератів стану загальногеографічного картографування у світі та в Україні);

• засвоєння методів наукового аналізу виданих творів і вивчення досвіду загальногеографічного картографування в історичному розрізі (завдання передбачають вивчення основних картографічних творів);

• засвоєння географічних методів розробки змісту і складання карт на прикладах створення карт різних масштабів і призначення.

Лабораторні роботи

Тема 1. Велико- і середньомасштабні

ЗАГАЛЬНОГЕОГРАФІЧНІ КАРТИ

Завдання 1.1. Вивчення змісту великомасштабних

топографічних карт (2 академічні години)

Мета завдання: ознайомлення з топографічними картами різних масштабів, вивчення їх змісту в цілому і поелементно, отримання навиків в аналізі карт.

Результат роботи повинен бути представлений у вигляді реферату об’ємом 4-5 сторінок.

Виконати завдання можна за наступним планом:

1. Структура системи умовних позначень топографічних карт: перелік елементів змісту; провідні ознаки, які використовуються для відображення кожного елемента.

2. Зображення берегової лінії: висотне положення, відображення додаткових явищ і генетичних особливостей; відображення особливостей мілководної зони.

3. Відображення гідрографічних елементів: сезонне положення річок і озер; висотний рівень водосховищ, зображення витоків, середньої і нижньої течії річок; зображення річок і озер в масштабі карти та позамасштабними знаками; режимні характеристики; локальні особливості; антропогенні порушення на водних об’єктах.

4. Способи зображення рельєфу. Сполучення ізоліній і умовних позначень окремих форм рельєфу; переріз рельєфу, основні, додаткові та допоміжні горизонталі; особливості зображення окремих форм рельєфу, використання масштабних і позамасштабних знаків; зображення високогір’я та льодовиків.

5. Принцип відображення рослинного покриву; умовні позначення для природної і культурної рослинності; передача географічних умов проростання окремих видів рослин; видова і кількісна характеристика картографічних прийомів; передача чітких і поступових меж ареалів рослинності.

6. Характеристика відкритої поверхні – заболоченість, ґрунти, солончаки. Сполучення рослинності і ґрунтів відображення зовнішнього вигляду типових ландшафтів. Принцип виділення і відображення боліт.

7. Класифікація населених пунктів і прийоми передачі класифікаційних ознак на картах; накреслення планового зображення населених пунктів, відображення планувальних характеристик забудов, окремих особливостей населених пунктів і споруд.

8. Класифікація дорожньої мережі; залізних і автомобільних доріг, зображення доріг природного походження, відображення географічних особливостей переміщення.

9. Зображення соціально-економічних об’єктів: промислових сільсько-господарських, культурних, ліній зв’язку. Особливості розміщення відповідних знаків.

На завершення необхідно сформулювати критичні зауваження і пропозиції щодо удосконалення змісту топографічних карт.

Завдання 1.2. Вивчення генералізації на топографічних

картах (4 академічних години)

Мета завдання: ознайомлення з процесами картографічної генералізації стосовно окремих елементів змісту топографічних карт.

Порядок виконання: вивчити умовні знаки і настанови по складанню топографічних карт двох різних масштабів; вивчити принципи відбору явищ при відображення окремих елементів на топографічних картах; виявити кількісні і якісні характеристики відбору.

Для виконання завдання підбираються карти із зміною масштабу в 3-4 рази.

Орієнтувальний план аналізу:

• берегова лінія: особливості характеристики узбережних зон; розміри окремих природних об’єктів на картах різних масштабів (в мм); особливості узагальнення берегової лінії (виключення деталей, узагальнення звивин, перебільшення звивин і т.д.);

• гідрографічна мережа: структура річкової мережі, озерно-річкової мережі, заозерненість місцевості, відбір річок і озер за розміром (см, мм²); збереження при генералізації географічних принципів; відображення витоків, особливостей гідрографічної і орографічної звивистості, характеру гирла; характеристика антропогенного типу: судноплавство, зарегульованість стоку; детальність передачі кількісних характеристик і локальних особливостей об’єктів;

• рельєф: зміна перерізу горизонталей, доцільність використання додаткових і допоміжних горизонталей; порівняльна детальність зображення окремих форм рельєфу і особливостей розміщення відповідних умовних знаків; відображення провідних мікро-, мезо- і макроформ;

• детальність передачі ландшафтних особливостей місцевості сполученнями умовних знаків рослинності і ґрунтів (природні і антропогенні комплекси);

• детальність передачі класифікаційних ознак населених пунктів на картах різних масштабів; детальність накреслення зовнішніх контурів населених пунктів і їх зовнішньої структури; переходи від відображення окремих будинків і вулиць до планувальних зон; введення в зображення населених пунктів пунсонів і узагальненого контурного знаку; відбір населених пунктів на картах різного масштабу (приклади виключення населених пунктів, норми зображення); зв'язок розміщення пунктів відносно природних або антропогенних об’єктів;

• дорожня мережа: детальність відображення мережі на картах різних масштабів; особливості відбору доріг в залежності від антропогенної освоєнності місцевості і природних характеристик; ступінь відображення доступності населених пунктів і загальних зв’язків між окремими ділянками місцевості;

• ціленаправленість відбору об’єктів соціально-економічного значення; особливості розміщення відповідних умовних знаків на картах різних масштабів.

При поелементному вивченні генералізації зображення місцевості на картах різних масштабів особливо потрібно відмітити використання прийомів відбору, узагальнення, спрощення, узгодження розміщення і т.д.. Оцінити точність, детальність і географічну правдоподібність зображення місцевості в цілому на картах різних масштабів. Навести приклади.

Результат: текст, який ілюструється таблицями.

Завдання 1.3. Підготовка топографічного опису місцевості

на аркуш карти масштабу 1:200 000

(2 академічні години)

Мета завдання: вивчення визначеної території за топографічною картою; відображення природних особливостей місцевості і можливості пересування по ній різними видами транспорту і в пішохідному порядку.

Результат: текстовий опис, який може мати графіки і таблиці. Опис складається на вибраний фізико-географічний район (100х100 км). Особливе призначення опису – відобразити проїжджість місцевості.

План опису:

1. Тип місцевості – рівнинний, горбистий, гірський, лісовий. Тип місцевості встановлюється за природною ознакою, як найбільш істотній для пересування по даній місцевості. Можливе районування території.

2. Рельєф – морфометричні характеристики типових форм (долини, горби, підвищення). Глибина розчленування поверхні.

3. Гідрографія – звивистість річок, їх глибина і характер дна, особливості берегів; розміщення озер і боліт у зв’язку з особливостями рельєфу; сезонні зміни водних об’єктів (час виходу річок із берегів, підтоплені площі).

4. Ґрунти – характер ґрунтів під рослинністю і без рослинності; властивості ґрунтів при зміні вологості; глибина залягання ґрунтових вод.

5. Рослинність – особливості підліску в лісових масивах; замкнутість рослинного покриву; умови огляду місцевості.

6. Населені пункти – архітектурні особливості; можливість наскрізного проїзду; інфраструктура.

7. Дорожня мережа – вантажопідйомність залізних і автомобільних доріг; особливості сезонного проїзду по ґрунтовим і польовим дорогам.

8. Населення – національний склад, професійна зайнятість, особливості побуту.

9. Клімат – місцеві особливості і календар природних явищ.

Рис. 1. Фрагмент джерела карти для виконання завдання 1.3.

Завдання 1.4. Складання редакційного плану і створення

фрагменту великомасштабної карти на

населений пункт (14 академічні години)

В стандартних умовних знаках і настановах до топографічних карт - соціально-економічні об’єкти розглянуто детально і їх позначення складають більше 70 % від загального числа. Різні населені пункти за накресленням є однаковими, але вони мають багато різних ознак внаслідок впливу природно-історичних умов, в яких виникають і розвиваються. Населені пункти, при складанні карти кожного конкретного району завжди потребують уточнення і доповнення. Для загальногеографічних карт важкувато розробити і вказати точні норми відбору і особливості узагальнення населених пунктів. Картографічне зображення, на відміну від фотографічного, повинно не просто реєструвати і відображати все, що є на місцевості, а виділяти і підкреслювати, відповідно до масштабу, характерні особливості. Виконує це завдання тільки редактор-картограф.

На особливу увагу заслуговують форми поселення у їх взаємозв’язку з географічним ландшафтом в цілому, так і з основними елементами: рельєфом, гідрографією, рослинністю, шляхами. Існує іще гірський тип поселення (долинний, карнизний); трактовий, який характеризується ланцюжком населених пунктів, витягнутих уздовж доріг, узбережний.

Вимоги, які пред’являють до зображення населених пунктів на карті:

• наочність і добра читаність;

• достовірне відображення місцеположення об’єктів на момент складання;

• швидке знаходження важливих об’єктів, орієнтирів, перешкод на підходах до міста;

• можливість визначення прямокутних і географічних координат, та висот;

• відображення магістральних і об’їзних шляхів.

Мета завдання: ознайомлення з діючими нормативними документами, підготовка редакційних документів, засвоєння прийомів генералізації при відображенні населеного пункту.