- •Загальна характеристика теорії держави і права. Державознавство та його методологія
- •§ 1. Теорія держави і права як юридична наука. Місце теорії держави і права у системі суспільних та юридичних наук
- •§ 2. Предмет теорії держави і права, її завдання та функції
- •§ 3. Методологія теорії держави і права
- •Держава як історичне явище
- •§ 1. Основні причини та етапи виникнення держави
- •§ 2. Основні форми та теорії виникнення держави
- •Поняття, зміст, соціальне призначення держави
- •§ 1. Загальне поняття держави та її основні ознаки
- •§ 2. Зміст та соціальне призначення держави
- •Типологія держав
- •§ 1. Критерії типології
- •§2. Формаційний підхід в типології держав
- •§3 Рабовласницька держава: соціально-економічна основа та сутність
- •Ознаки стародавньо - східного рабовласництва:
- •Ознаки греко-римського рабовласництва:
- •Загальні ознаки рабовласницької держави:
- •§4. Феодальна держава
- •Основні внутрішні функції феодальної держави
- •Основні зовнішні функції феодальної держави
- •Складовими частинами феодального права було:
- •§5. Капіталістична держава
- •Ознаки капіталістичної держави:
- •Ознаки буржуазного права
- •§ 6. Соціалістична держава
- •§7. Держава перехідного типу
- •§8. Цивілізаційний підхід до типології держави
- •Держава у політичній системі суспільства
- •§1. Політична система суспільства: поняття, структура, функції
- •§2. Типологія політичних систем
- •§3. Місце та роль держави в політичній системі суспільства
- •§4. Роль політичних партій в функціонуванні політичної системи суспільства
- •§5.Проблеми взаємозв’язку держави та особи в межах політичної системи суспільства
- •Держава, особа, громадянське суспільство
- •§1. Взаємовідносини держави та особи
- •§2. Громадянське суспільство: поняття та основі засади
- •§3. Основні права та обов’язки людини та громадянина
- •§4. Правовий статус особи та його структурні елементи
- •§5. Гарантія прав і свобод особи: поняття та класифікація
- •Форма держави
- •§1. Поняття форми держави
- •§2. Форми державного правління
- •§3. Форми державного устрою
- •§4.Політичний (державний) режим
- •Функції держави
- •§1. Поняття та ознаки функцій держави
- •§2. Критерії класифікації функцій держави
- •§3. Форми та методи здійснення функцій держави
- •Механізм держави
- •§1. Механізм держави: поняття, ознаки, структура
- •§2. Поняття, ознаки та види органів держави
- •§3. Загальна характеристика органів законодавчої, виконавчої та судової влади
- •§4. Глава держави
- •§5. Місцеві державні органи та органи місцевого самоврядування
- •Сучасні теорії держави
- •§1. Основні тенденції сучасного державорозуміння
- •§2. Теорії держави, що базуються на елітарних засадах формування складу вищих органів влади (теорія політичних еліт, концепція технократичної держави)
- •§3. Теорії держави, що базуються на демократичних засадах формування складу вищих органів влади (теорія плюралістичної демократії)
- •§4. Теорії держави, що базуються на ліберальному підході до визначення ролі держави в соціально-економічній сфері життя суспільства (теорія "держави-нічного сторожа")
- •§6. Авторитарні (тоталітарні) теорії держави
- •§7. Концепції юридичного спрямування
- •§8. Теорія анархізму
- •Правова держава: поняття, суть, ознаки
- •§1. Ідея правової держави
- •§2. Правова держава: поняття та основні ознаки
- •Список використаної та рекомендованої літератури
Загальна характеристика теорії держави і права. Державознавство та його методологія
Розпочинаючи вивчення навчальної дисципліни «Теорія держави» слід чітко визначити з якою метою вона викладається, що має за свій предмет та об’єкт дослідження, яке функціональне навантаження несе та які завдання виконує.
§ 1. Теорія держави і права як юридична наука. Місце теорії держави і права у системі суспільних та юридичних наук
Теорія держави і права – наука, що вивчає державу і право в їх історичній ретроспективі, взаємозв’язку, соціальною, економічною та політичною обумовленістю.
У енциклопедичних словниках термін «наука» означає сферу людської діяльності функцією якої є вироблення і теоретична систематизація об’єктивних знань про дійсність. Вона також є однією із форм суспільної свідомості, складовою частиною духовної культури суспільства. Перш за все вона поділяється на природничі та суспільні науки за характером явищ та процесів, що нею вивчаються.
Юридична наука є однією із суспільних наук. Вона складається із сукупності окремих юридичних дисциплін (наук) кожна з яких вивчає свої певні аспекти права і держави, спрямована на здобуття, узагальнення, систематизацію і використання знань про державно-правову дійсність. Її особливістю є спільне дослідження держави і права у їх єдності, взаємозв’язку і взаємовпливі. Саме тому предметом юридичної науки виступають у загальному специфічні закономірності права і держави.
Державно-правова закономірність – це об’єктивний, необхідний, суттєвий зв'язок державно-правових явищ між собою, а також з іншими соціальними феноменами, який зумовлює якісну визначеність цих феноменів, та проявляється в їх юридичних властивостях. Наявність специфічних державно-правових закономірностей і виступає об'єктивною основою для виділення юриспруденції у самостійну науку в системі всього суспільствознавства.
У науковій літературі зустрічаються наступні види юридичних наук, що вивчають державно-правові закономірності:
теоретичні та історичні юридичні науки (загальна теорія держави і права, історія держави і права України, історія держави і права зарубіжних країн, історія вчень про державу і право тощо). Теоретико-історичні науки предметом свого дослідження мають історичні процеси виникнення, розвитку та функціонування держави і права, політичних і правових учень в конкретно-історичній період та хронологічній послідовності;
галузеві науки (цивільне, кримінальне, трудове, адміністративне), що досліджують закономірності правового регулювання відповідних галузей суспільних відносин;
прикладні юридичні науки (криміналістика, судова медицина, судова психіатрія, кримінологію, правову статистику), що активно використовують досягнення природничих та технічних наук для вирішення проблем юридичної науки. Характерним для них є використання досягнень знань у сфері хімії, біології, анатомії, фізики, мовознавства та ін.
міжнародне право, яке в свою чергу поділяється на міжнародне публічне та міжнародне приватне право.
Юридична наука повинна об’єктивно відображати явища, що досліджуються і давати нові знання про природу та суть правових явищ. Серед юридичних наук особливе місце належить теорії держави і права.
Відповідно до свого предмету, теорія держави і права виконує по відношенню до юридичних наук методологічну роль, тобто займає центральне місце у системі юридичних наук. В рамках теорії держави даються пояснення і формулюються поняття держави, суверенітету та автономії, форми правління та державного устрою, апарату управління та примусу, функціям держави та ін. Вона описує, аналізує і пояснює основні закономірності розвитку держави в цілому, виробляє загальні поняття, принципи, на які спираються інші юридичні науки.
Теорія держави і права успішно розвивається, спираючись на конкретний матеріал історико-правових, спеціально-галузевих наук, використовуючи і узагальнюючи їх дані і висновки.
У свою чергу, теорія держави і права будує висновки на основі аналізу і узагальнення багаточисленних фактів, подій, правових пам’яток, які відображають державний розвиток різних країн і народів з глибокої давнини до теперішнього часу і складають предмет історії держави і права.
Усі галузеві юридичні науки керуються розробленими теорією держави і права положеннями про суть, типи, форми і функції держави, загальними поняттями держави та права, органу держави тощо.
Вона органічно пов’язана не тільки з галузями правознавства, але й з багатьма гуманітарними науками.
Існує зв’язок теорії держави і права з економічною наукою. Спираючись на положення і висновки економічної думки, яка вивчає виробничі відносини і економічні закони, теорія держави і права виходить з того, що держава – важлива складова частина надбудови над економічним базисом суспільства, розглядає всі державно-правові явища в органічному зв’язку з економічними умовами життя людей, розкриває їх активний зворотній вплив на економіку.
Теорія держави і права тісно пов’язана з філософією – наукою про загальні закони розвитку природи, суспільства і мислення, використовуючи при цьому філософські категорії і загальні поняття (функція, прогрес, свобода, розвиток, еволюція), які вироблені протягом багатьох століть цією наукою. В свою чергу філософія використовує той матеріал який розробила теорія держави з іншими юридичними науками. Науковці справедливо зазначають, що звернення до передових досягнень філософії при вивченні проблем теорії держави, дозволяє дослідникам уникнути світоглядних помилок, сприяє правильній постановці нових проблем і більш усвідомленому вирішенню вічних питань держави і права.
Відмічають зв’язок соціології та теорії держави і права. Термін соціологія був введений у науковий обіг французьким філософом Огюстом Контом (1842 р.). Подальший розвиток соціологія отримала тоді, коли були розроблені і сформульовані основні теоретичні концепції в галузі вивчення соціальних явищ.
Соціологія – наука про суспільство в цілому і окремих його структурах, соціальних групах, соціальних процесах, закономірностях індивідуальної і групової поведінки. Об’єктом соціологічних досліджень є всі без виключення соціальні явища, у тому числі державно-правові.
Отже, тісне співвідношення теорії держави і права з іншими гуманітарними науками збагачує її зміст, піднімає її соціальну цінність.
Теорія держави і права тісно взаємодіє із психологією – наукою про закономірності розвитку і функціонування психіки як особливої форми життєдіяльності. Психологія досліджує лише певний аспект людської діяльності тобто залежність людської поведінки від біологічних і соціальних факторів.
Тісно співпрацює теорія держави і права з політологією, яка вивчає політику і політичні системи сучасного світу. Спираючись на політологічні дані про політичну систему суспільства, теорія держави і права розглядає її з точки зору місця та ролі у ній держави, характерних рис і особливостей, що відрізняють державу від партій, суспільних організації і інших складових політичної системи, правових форм виникнення і діяльності держави.
У свою чергу, політологія використовує положення і висновки теорії держави і права з питань розуміння політичної влади і держави, функцій і механізму держави, форми державного правління.
Отже, теорія держави і права є по відношенню до галузевих і інших юридичних наук теоретико-методологічною наукою.
Теорія держави і права постійно розвивається збагачується новими знаннями. Виникають нові знання про цивілізаційні цінності у розвитку сучасної держави.