Задача 2.

1. Як співвідносяться поняття “буття”, “субстанція”, “світ людини”? Чим відрізняється буття світу і буття людини?

2. Як формуються уявлення про світ?

3. Що таке онтологія?

4. Які форми має людське буття?

5. Які існують проблеми створення цілісної картини світу?

6. Які з визначень матерії є філософськими:

а) матерія - це все те, що має масу та енергію;

б) матерія - це все те, що складається з атомів;

в) матерія - це речовина, поле, вакуум;

г) матерія - це категорія для позначення об'єктивної реальності;

д) матерія - це інобуття абсолютної ідеї;

е) матерія - це субстанція, першооснова всього, що існує?

7. Чому не можна ототожнювати поняття “матеріальне” та “матерія”? Покажіть, до чого призводить подібне ототожнення?

8. Яким філософським напрямкам відповідають наступні судження:

а) рух - спосіб існування матерії;

б) рух - це чиста енергія;

в) рух - зміна наших відчуттів;

г) рух - це переміщення тіла в просторі і часі;

д) рух - це зміни взагалі;

е) рух - це розвиток ідеї як самостійної сутності.

9. У чому полягає єдність перервності та неперервності простору і часу? Наведіть приклади.

1. Назвіть філософські та фізичні властивості простору і часу. Покажіть їх спільні риси та відмінності. Чому простір має зворотний характер, а час - незворотний?

2.6 Індивідуально-консультативна робота

2.6.1. Тематика рефератів

Модуль 1

1. Проблема науковості філософського світогляду.

2. Статус філософії та її взаємовідносини з іншими науками.

3. Філософія в системі культури.

4. Людина як вища цінність у системі філософського знання.

5. Філософія, її людські виміри і зміст (сенс).

6. Основні принципи періодизації історико-філософського процесу.

7. Енциклопедичний характер систематизованих філософських уявлень античних філософів.

8. Платонівська “ідеальна держава” і сучасність.

9. Гуманізм Відродження і сьогодення.

10. Раціональний зміст гегелівської діалектики.

11. Проблема людської діяльності у філософії Л. Фейєрбаха.

12. Перехід від класичної філософії до некласичної.

13. Від феноменології до екзистенціалізму та герменевтики.

14. Аналітична філософія.

15. Філософія науки: від логічного позитивізму до епістемо-логічного анархізму.

16. Філософська антропологія: ідейні витоки та проблемне поле.

17. Російська релігійна філософія.

18. Філософський містицизм.

19. Гуманістичні тенденції у розвитку сучасної філософії

Модуль 2

1. Пізнання, діяльність, спілкування.

2. Метод сходження від абстрактного до конкретного та його евристична роль у побудові наукової теорії.

3. Концепція і теорія як форми наукового пізнання.

4. Гіпотеза як форма розвитку знань. Побудова гіпотези та етапи її розвитку.

5. Філософія і сучасна методологія науки: тенденції взаємозв'язку та взаємовпливу.

6. Пізнання як вид духовної діяльності і феномен культури.

7. Основні принципи сучасної наукової гносеології.

8. Діалектика суб'єкта і об'єкта як проблема сучасної філософії.

9. Істина і омана в сучасній науці.

10. Взаємозв'язок логіки та інтуїції у пізнанні. Умови інтуїції.

11. Проблема розуміння в сучасній філософії.