4.Функція засобу платежу, її суть, відмінність від функції засобу обігу, сфера використання, еволюція.

Засіб платежу -гроші виступають як миттєвий посередник при товарообміні. Ін словами, гроші допомагають продавцю і покупцю вдовольнити свої потреби в найбільш зручній формі.Цю функцію гроші виконують реально

Гроші як засіб платежу завершують процес обміну, погашаючи боргове зобов'язання, що виникло при продажу товару в кредит, тоді як як засіб обігу вони є посередником в обміні товарів. Тому у функції засобу платежу на відміну від функції засобу обігу рух грошей відбувається відносно самостійно від руху товарів. Рух грошей не залежить від руху товарів при оплаті податків, видачі банківської позики і інших платежів.

Засіб обігу - гроші розривають межі товарного обміну. Товарна метаморфоза Т-Г-Т' завдяки грошам може розріватися на два акти: Т-Г і Г-Т'. Це - новий етап розвитку товарних відносин. Якщо в догрошовому господарстві обмін товарів мав форму Т-Т', це означало, що не було можливості накопичувати кошти і пошук потенційного партнера для товарообміну перетворився на перманентний процес.

Ще одна відмінність функції засобу платежу від функції засобу обігу полягає в тому, функцію засобу платежу виконують як наявні, так і безготівкові (депозитні) гроші. При цьому переважаюча частина грошових платежів відбувається в безготівковій формі. При взаємному заліку боргових зобов'язань використовуються рахункові гроші.

Деякі економісти об'єднують функцію засобу платежу з функцією засобу обігу (іноді називаючи цю з'єднану функцію обмінної), не враховуючи наявності принципових відмінностей між цими функціями. До даної концепції примикають економісти, які затверджують, що грань між цими функціями стирається в умовах загального характеру кредитних відносин. Безперечно, що в умовах розвитку кредиту і банків, бурхливого прогресу безготівкових розрахунків зростає роль платіжної функції, гроші переважно виступають в грошовому обороті як засіб платежу. Проте функція засобу обігу не зникає, оскільки частина товарів і послуг як і раніше продається за готівку.

В економічній літературі є декілька поглядів щодо функцій грошей в економіці. Так, представники класичної теорії визнавали наявність п'яти функцій грошей (рис. 1.17): міри вартості; засобу обігу; засобу утворення скарбів, накопичень і заощаджень; засобу платежу; світових грошей.

Рис. 1.17. Функції грошей

В іноземній літературі автори виокремлюють найчастіше три функції: міра вартості (або розрахунковий засіб), засіб обігу, засіб збереження.

Між зазначеними позиціями немає істотних суперечностей, оскільки західні економісти функції засобу обігу і функції засобу платежу об'єднують в одну, а світові гроші не виділяють в окрему функцію, оскільки національні валюти західних країн вільно конвертовані й однаково функціонують на зовнішньому і внутрішньому ринках.

5. Функція засобу нагромадження, її суть, сфера використання. Світові гроші.

У зв'язку з тим, що гроші - особливий товар, вони мають здатність бути засобом та збереження вартості, уособленням абстрактної форми багатства, яке товаровиробники намагаються нагромаджувати. З цим пов'язана ще одна функція грошей - функція засобу нагромадження та утворення скарбів.

Функцію засобу нагромадження та утворення скарбів гроші виконують, коли вони виходять з обігу, якщо товарний обіг за різних обставин переривається на першій метаморфозі (Т - Г), тобто коли за продажем товару не слідує його купівля і гроші осідають у скарбі.

Це може мати місце при зменшенні обсягів виробництва і обігу товарів, підвищенні цін і утворенні на ринку надлишкової маси грошей.

Спочатку нагромадження грошей мало на меті збереження вартості. Для цього достатньо було уречевити вартість у дорогоцінному металі. Це означало нагромадження абстрактного загального багатства, що власне і ставало скарбом. Призначенням такого скарбу було збереження від знецінення первісної вартості нагромаджуваного багатства, схоронення нагромадженого багатства від кражі, пограбування, від руйнівних подій - стихійного лиха тощо.

У цих умовах нагромадження грошей як скарбу відображало виникнення надлишку товарів у товаровиробників. Проте такий скарб не приносив його власникові ніяких доходів і не задовольняв ніяких особистих потреб.

Ситуація дещо змінилася з виникненням естетичної форми скарбу. Скарбу стали надавати форми предметів розкоші. В результаті скарб перестав бути просто мертвим багатством і набув певного споживчого значення, задовольняючи важливі потреби людини - у самовираженні, в естетичній насолоді тощо.

Скарб перестав бути просто мертвим багатством. Скарб в естетичній формі продовжує функціонувати і в сучасних умовах.

У міру розвитку товарного виробництва і грошей значення функції грошей як засобу нагромадження зростало і посилювалося. З часом виявилося, що без нагромадження неможливо здійснювати розширене відтворення. Це сформувало ще одну мету нагромадження - створення резерву платіжних засобів, що зорієнтувало нагромадження на забезпечення зростання прибутку. Без такого резерву товаровиробник не в змозі забезпечити безперервності та розширення свого виробництва.

Отже, товаровиробники почали нагромаджувати гроші заради розширення виробництва і отримання додаткового прибутку в майбутньому. Для цього вони стали передавати свої скарби в борг, розміщувати в банках, цінних паперах, що приносить їм додатковий прибуток у вигляді відсотків, дивідендів. Це означає вищий рівень функції нагромадження. Функція нагромадження скарбу переросла у функцію нагромадження вартості. Скарб не залишається без руху, він став активно забезпечувати потреби розширеного відтворення.

Виконання грошима функції нагромадження в сучасних умовах стало важливою передумовою розвитку розширеного відтворення, повнішого та ефективнішого використання виробничих ресурсів, розвитку виробництва, збільшення задоволення потреб населення. Це важливі та значні безпосередні результати використання в сучасних умовах грошей у функції засобів нагромадження.

З розвитком функції нагромадження вартості змінювалися вимоги до форми грошей, що її виконують. Перехід від нагромадження скарбу до нагромадження вартості означав, що нову функцію нагромадження можуть успішно виконувати замісники дійсних грошей - паперові, депозитні, електронні. Більше того, можливість знецінення грошових знаків підштовхувала власників грошей швидше їх капіталізувати, що сприяло зростанню нагромаджень, розвитку банківської справи, ринку цінних паперів тощо. Саме нагромадження грошей перетворилося на нагромадження позичкового капіталу.

Фізичні особи також нагромаджують вартість у грошовій формі. Це нагромадження створюється внаслідок перевищення поточних доходів над поточними витратами населення. Фізичні особи нагромаджують паперові гроші в кредитних установах чи перетворюють їх на капітал за допомогою цінних паперів, отримуючи при цьому дохід. Фізичні особи нагромаджують також золото у формі зливків, монет, прикрас. Ціль такого нагромадження в умовах обігу замісників дійсних грошей - убезпечити себе від їх знецінення.

Функція світових грошей полягає в обслуговуванні грішми руху вартості в міжнародному економічному обороті і забезпеченні реалізації взаємовідносин між державами. Економічні відносини між суб'єктами економіки різних держав і самими державами виникають у зв'язку із зовнішньою торгівлею, міжнародним туризмом, кредитними, культурними, політичними та іншими зв'язками між державами.

Якщо національна валюта країни вільно конвертується (конвертація - гарантована можливість обміну національної валюти на іноземну за реально існуючим курсом), то вона здатна обслуговувати платежі не тільки на внутрішньому, а й на зовнішньому ринку. У цьому випадку для зовнішніх зв'язків не потрібна якась особлива форма грошей, крім національної валюти.

Якщо ж національна валюта в країні вільно не конвертується, то зовнішні зв'язки цієї країни обслуговуються вже не нею, а іноземною валютою, що виступає в ролі світових грошей. Це й дає підставу для виділення світових грошей як самостійної функції грошей.

Світові гроші функціонують як загальний платіжний засіб, загальний купівельний засіб і засіб перенесення багатства з однієї країни до іншої.

Якщо світові гроші використовуються для погашення боргів, пов'язаних із зовнішньою торгівлею, міжнародними банківськими та фінансовими позиками тощо, то вони виконують функцію засобу платежу.

Як загальний купівельний засіб, світові гроші функціонують при оплаті міжнародної товарної угоди готівкою, наприклад, при негайній закупівлі країною в надзвичайних умовах зерна, зброї тощо.

Якщо світові гроші переміщуються з однієї країни до іншої без зустрічного переміщення товарного еквівалента, наприклад, в разі переведення підприємцями своїх грошей на зберігання за кордон, під час надання зовнішніх позик чи допомоги, то це означає переміщення багатства з однієї країни до іншої.

Отже, світові гроші - це комплексна функція, що включає, за суттю, майже всі функції, властиві грошам на внутрішньому ринку.

Протягом тривалого часу функцію світових грошей виконувало золото. При цьому приймання золотих монет у платежі здійснювалося за масою, а не за кількістю національних монет. У 50-60-х роках XX ст. функцію світових грошей поряд із золотом усе частіше виконували вільноконвертовані валюти, насамперед долар США.