2. Передумови створення сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів в процесі реорганізації крупних господарств.

2.1 Організаційно-правові і економічні чинники ділення КСП на декілька суб'єктів господарювання.

Аналіз чинників, із-за яких в процесі реформування КСП створюються декілька господарств різних організаційно-правових форм, свідчить, що найбільш поширеними є наступні:

1. у 60-70 роках частина КСП створювалася шляхом об'єднання декількох господарств в одне;

2. пагубна політика відносно «перспективних» сіл, коли в розвитку центрального населеного пункту вкладалися гроші;

3. нерідко на реформування з розділом йдуть господарства, які за період кризи опинилися в дуже важкому економічному стані;

4. у ряді випадків, керівники економічно могутніх господарств, умисне йдуть на реформування своїх господарств шляхом реорганізації в декілька юридичних облич, усвідомлюючи, що старі форми, вже відіграли свою роль, їм на зміну повинні прийти гнучкіші, мобільніші, пристосовані до виживання в ринкових умовах господарства;

5. крупні фермерські господарства, які мають відповідну базу і бажання узяти в оренду паї колишніх членів КСП. Власники паїв охоче йдуть на це, оскільки вони сподіваються отримати вигіднішу орендну плату.

В результаті перерахованих дій частина земельних і майнових паїв переходить до інших юридичних осіб, а частина залишається в КСП, яке трансформується в іншу організаційно-правову форму.

2.2 Стимулюючі чинники вибору декількох форм господарювання (реорганізація).

Як вже наголошувалося, Указ Президента України від 3.12.1999р. передбачає низку заходів, направлених на усунення причин, які гальмують процес виходу селян з КСП з метою створення приватних виробничих структур.

А саме:

• Президент доручив Кабміну і обласним державним адміністраціям здійснити до кінця квітня 2000 року необхідні організаційні заходи щодо реформування КСП на принципах приватної власності на землю і майно;

• підтверджено право членів КСП на вільний вихід з господарств з своїми земельними і майновими паями для створення приватних суб'єктів господарювання. Це конституційне право не може бути обмежене рішенням загальних зборів КСП;

• введено обов'язкове укладення договорів оренди з власниками земельних паїв з виплатою ним винагороди в грошовій, натуральній або іншій формі. Спрощений порядок реєстрації договорів оренди;

• дозволено виділяти групі селян, які вийшли з КСП, їх земельні паї в натурі єдиним масивом, який може спільно використовуватися або здаватися в оренду;

• дано право членам КСП виходити з підприємства з своїми земельними і майновими паями не тільки для створення фермерського господарства, а і для розширення особистого підсобного господарства;

• легалізовано право вільного викупу громадянами і сільськими (фермерськими) господарствами земельних ділянок, переданих їм у використання (понад норми, яка приватизується безкоштовно), за ціною, встановленою відповідно до грошової оцінки землі.

Перерахування заходи разом з додатковими законодавчо-нормативними актами, що стосуються реструктуризації боргів і фінансово-кредитної підтримки реформованих господарств створюють сприятливі умови для реалізації бажання членів КСП вибрати ті форми господарювання, які забезпечать ним більше свободи і вигода в підприємницькій діяльності.

2.3 Переваги нових форм господарювання.

Приватні господарства (як індивідуальні так і колективні) у відмінності від КСП:

• забезпечують реальну приватизацію землі і майна, тоді як природа КСП не дала можливості персоніфікувати власність кожного його члена на землю і майно і забезпечити їх збереження і раціональне використання;

• дозволяють об'єднати економічні інтереси кожного селянина з кінцевими доходами, а не з проміжними операціями, заснованими на кооперативному розподілі праці і його оплати на основі виконання норм вироблення;

• забезпечують персоніфікацію економічної свободи і економічної відповідальності (члени КСП не несли прямої економічної відповідальності своєю частиною в колективній власності перед кредиторами КСП);

• раціоналізує працю селян, оскільки дають можливість розділити майнові і трудові відносини, тоді як в КСП з великою чисельністю членів, обов'язкова трудова повинність породжувала неефективне використання трудових ресурсів і низьку продуктивність праці;

• реалізує принцип самоорганізації і самоврядування.

Не всі організаційно-правові форми мають описані переваги. Проте їх різноманітність дає можливість вибору найбільш ефективної форми господарювання.

На зміну старим колективним господарствам повинні прийти такі нові організаційно-правові форми приватного типу, які змінять статус селянина як суб'єкта господарської діяльності, з найманого працівника, на реального господаря землі і засобів виробництва, який безпосередньо відповідає за результати роботи свого господарства і буде здатний швидко адаптуватися до змінного ринкового середовища.