IV. Впровадження одержаних результатів у практику:

• складання доповідної записки;

• підготовка проекту документів стосовно заходів чи пропозицій за результатами дослідження.

У наукових дослідженнях використовують цифрові показники соціально-єкономічних, правових явищ, наведених в опублікованих літературних джерелах ( статистичні збірники, огляди, видані статистичними органами). Інформація, отримана з цих публікацій, потребує особливої уваги при використанні. Щоб запобігти викривленню показників, цифрові данні треба перевіряти за офіційними виданнями.

Ймовірнісно-статистичні методи базуються на дії багатьох випадкових факторів, які характеризуються стійкою частотою. Це і дозволяє розкрити необхідність (закон), яка «пробивається» через сукупну дію безлічі випадковостей. Названі методи спираються на теорію ймовірностей, яку часто називають наукою про випадковість. Ймовірність - кількісна міра (ступінь) можливості появи певного явища, події за певних умов. Діапазон ймовірності - від нуля (неможливість) до одиниці (дійсність). Зазначені методи засновані на розрізненні динамічних і статистичних законів за таким критерієм (основи) як характерпрогнозів, що випливають з них. У законах динамічного типу передбачення мають точно певний однозначний характер (наприклад, у класичній механіці).

У статистичних законах передбачення носять не достовірний, а лише ймовірнісний характер, який обумовлений дією багатьох випадкових факторів, через складне переплетіння яких і виражається необхідність. Як показала історія наукового пізнання, "ми лише тепер починаємо по достоїнству оцінювати значення всього кола проблем, пов'язаних з необхідністю і випадковістю" (1 Пригожин І., Стенгерс І. Порядок з хаосу: Новий діалог людини з природою).

Ймовірнісно-статистичні методи широко застосовуються при вивченні масових, а не окремих явищ випадкового характеру (квантова механіка, статистична фізика, синергетика, соціологія та ін.). Інформаційні методи наукового дослідження засновуються на класифікації інформації за різними ознаками:

• за способом зображення: текстова, числова, алфавітна, алфавітно-числова, графічна інформація;

• за насиченістю: достатна, недостатна;

• корисністю: корисна, некорисна;

• способом представлення: директивна, звітна, розпорядна;

• способом обробки: що обробляються, що не обробляються.

Розрізняють первинну та вторинну інформацію дослідження: первина є результатом безпосередніх експериментальних, соціологічних досліджень, вивчення практичного досвіду; вторинна є результатом аналітико-синтетичної переробки первинної інформації.

Значна частина інформації, необхідної для дослідження, міститься у документальних джерелах. На основі аналізу документів засновано архівний аналіз – дослідження існуючих історичних доказів і документів, які залишили або зберігають інші методи або організації. Архівні матеріали дають можливість вченим перевірити свої гіпотези на більш широких часових і просторових полях ніж це можливо при використанні інших методів. Але при аналізі документів слід врахувати, що недостатня точність документів не дає можливості здійснити повний аналіз.

При аналізі повідомлень з різних джерел соціальної комунікації ( газети, журнали, тощо), зафіксовані у письмовій формі або на інших носіях використовується контент-аналіз.

Метод контент-аналізу засновується на стандартизованих правилах пошуку, обліку і підрахунку кількісних показників характеристика тексту, що вивчається. Потенційними об’єктами дослідження можуть бути будь-які документальні джерела, що містять текст, у якому можна знайти характеристику що вивчається.